- •1. Поняття і суть конституційного права як галузі національного права зк
- •2. Предмет кпзк
- •3. Предмет і метод правового регул-ня в кпзк
- •4. Принципи кпзк
- •5. Система основних інститутів кпзк
- •6. Конституційно-правові норми в зк – характеристика
- •7. Конституційні правовідносини
- •8. Суб’єкти конституційно-правових відносин
- •4. Церква.
- •10. Держава, як суб’єкт конституційних прав у зк
- •11. Підстави виникнення, змін і припинення конституційно-правових відносин
- •12. Конституційна відповідальність в зк
- •13. Поняття і види джерел кпзк
- •14. Юридичні властивості конституцій зк
- •15. Класифікація конституцій зк і їх внутрішня структура
- •16. Основні риси і особливості конституцій, прийнятих після другої світової війни в зк
- •7. Змінено понятійний апарат конституцій.
- •17. Порядок розробки і прийняття конституцій у зк
- •18. Порядок внесення змін і доповнень до Конституції в зк
- •19. Конституційні закони, як джерела кпзк
- •20. Органічні закони, як джерела кпзк
- •21. Судові прецеденти, як джерела кпзк
- •22. Доктрина – як джерело кпзк
- •23. Звичай, як джерело кпзк
- •24. Принципи правового статусу особи в зк
- •25. Поняття і суть конституційних прав і свобод громадян (підданих) у зк
- •26. Класифікація конституційних прав і свобод громадян (підданих) у зк
- •27. Особисті права і обов’язки громадян (підданих) у зк
- •28. Політичні права і обов’язки громадян (підданих) у зк
- •29. Соціально-економічні права громадян (підданих) у зк
- •30. Види гарантій конституційних прав і свобод громадян (підданих) у зк
- •31. Поняття і суть правових гарантій конституційних прав громадян (підданих)
- •32. Поняття і характерні риси громадянства (підданства) в зк
- •33. Порядок набуття громадянства (підданства)
- •34. Порядок втрати громадянства (підданства)
- •35. Особливості набуття громадянства шляхом натуралізації
- •36. Правові гарантії громадянства (підданства)
- •37. Інститут омбудсмана
- •38. Поняття суспільного ладу в зк
- •39. Форма правління в зк, та її різновиди
- •40. Монархія як форма правління та її різновиди
- •41. Дуалістична монархія та її ознаки
- •42. Республіка, як форма правління в зк та її різновиди
- •43. Ознаки республіканської форми правління
- •44. Президентська республіка в зк
- •45. Парламентська республіка та її ознаки
- •46. Форми державного устрою в зк
- •2. Складну д.:
- •48. Унітарна форма державного устрою в зк та її ознаки
- •49. Принципи федералізму в зк
- •50. Сучасні теорії федералізму
- •51. Федерація, як форма державного устрою зк та її ознаки
- •52. Правове положення суб’єктів федерації
- •53. Політичні режими в зк
- •54. Вплив змін у політичному режимі на форми держави в зк
- •55. Демократичний вид політичного режиму – поняття, ознаки, суть
- •56. Референдум і плебісцит
- •57. Поняття і суть виборчого права в зк
- •58. Принципи виборчого права в зк
- •59. Виборчі системи в зк
- •60. Виборчі цензи
- •61. Мажоритарна виборча система в зк
- •62. Пропорційна виборча система в зк
- •63. Партії і конституційний механізм державної влади
- •64. Партійні системи в зк
- •65. Юридична інституціалізація політичних партій в зк
- •66. Основні функції політичних партій зк
- •67. Контроль за діяльністю політичних партій
- •68. Принципи розподілу функцій влади в зк
- •69. Місце і роль парламенту в системі верховної влади зк
- •70. Структура парламентів і порядок формування їх палат в зк
- •71. Законодавчий процес в парламентах зк
- •72. Правов. Статус депутата парламенту в зк
- •73. Парламентські комітети і комісії в зк та їх повноваження
- •74. Судові повноваження парламенту в зк
- •75. Парламентський контроль за діяльністю уряду в зк
- •76. Відповідальність парламентів і депутатів
- •77. Поняття і юридична природа інституту глави держави в зк
- •78.Правове положення президента в республіках
- •79. Компетенція глави держави в зк
- •81. Відповідальність глави держави в зк
- •82. Порядок формування, структура урядів та їх компетенція в зк
- •83. Конституційний і фактичний статус уряду в зк
- •84. Глава Уряду в зк
- •85. Правова природа контрасигнування
- •86. Конституційна та судова відповідальність уряду та його членів
- •87. Повноваження органів конституційного контролю
- •88. Поняття і юридична природа конституційного контролю в зк
- •89. Юридичні наслідки актів конституційного контролю
- •90. Відповідальність органів конституційного контролю та їх членів в зк
- •91. Поняття і юридична природа органів місцевого самоврядування в зк
- •92. Порядок формування і структура органів місцевого самоврядування
- •93. Повноваження органів місцевого самоврядування в зк
- •94.Форми урядового контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування
- •95. Конституційна і судова відповідальність
- •96. Основні риси адміністративно-територіального устрою зарубіжних країн
- •97. Правове положення адміністративно-територіальних одиниць унітарної держави
- •98. Індемнітет в зарубіжних країнах
- •99. Поняття судової влади в зк
- •100. Ознаки англосакської та європейської (континентальної) моделі судової систми
- •101. Системи суддів загальної юрисдикції та адміністративна юстиція
- •102. Органи, що допомагають судовій системі
- •103. Принципи судоустрою
- •104. Принципи та гарантії судочинства
- •105. Статус суддів
- •1.Основи конституційного права Франції
- •1. (2) Основи конституційного права Франції
- •2. Основи конституційного права Німеччи
- •3. Основи конституційного права Великобританії
- •4. Основи конституційного права Італії
- •5. Основи конституційного права Чехії
- •6. Основи конституційного права Росії
- •7. Основи конституційного права сша
- •8. Основи конституційного права Канади
- •9. Основи конституційного права Японії
- •10. Основи конституційного права Китаю
- •11. Основи конституційного права Бразілії
- •12. Основи конституційного права Індії
- •13. Основи конституційного права Польщі
103. Принципи судоустрою
Норми, що визначають організаційні приницпи судової влади
Незалежність суддів (підкоряються тільки закону, гарантується незмінність, імунітет, винагорода)
Винятковість судів, як органів, що здійснюють правосуддя ( здійснення правосуддя виключно судами та заборона надзвичайних судів)
Участь народу у здійсненні правосуддя (створення судів присяждних та інституту народних заседателів)
Роль присяжних в різних країнах різна (пасивна, стежать за ходом справи, виносять вердикт «винний», але не беруть участь у призначенні покарань (Британія, США)
На рівних із суддею приймають участь у вирішенні справи (Франція, Німеччина)
Колегіальність судочинства (вирішення справ за участю кількох суддів, присяджних, народних заседателів)
Принцип інстанційності ( право на сокарження присуджень у формі апеляції, касації, ревізії (залежно від моделі форми оскарження різні. Апеляція при англосаксонській моделі- направляється до вищестоясої судової інстанції доки рішення не набралро законної сили Касація – оскарження прийнятого рішення суду Ревізія – змішана форма (справа може повертатися на повторний розгляд чи відмінятися, переглядатися) Всі три є в континентальній системі
Особовязковістьь судових рішень на всій території країни
Загальний і рівний доступ до правосуддя (формування судових округів за кількістю населення, заборона відмови в прийняття на розгляд позовів, надання безоплатної правової допомоги.
104. Принципи та гарантії судочинства
Гласність і відкритість (судові засідання проводяться в присутності публіки та ЗМІ, як виняток – закриті
Зв’язаність суддів тільки законом (при винесені рішення посиляються на закон)
Змагальність і рівність сторін ( однакові можливості для позивача та відповідача, заборона використовувати докази, отриманні незаконним шляхом)
Усний та очний характер судочинства (найкраща можливість встановлення всіх обставин справи)
Право на захист (допомога адвоката не лише на стадії судового, а й досудового процесу)
Презумпція невинуватості (особа невинна доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку
Неможливість повторного засудження за однією і тією ж спривою (якщо особа вже зазнала покарання чи була виправдана)
105. Статус суддів
Статус суддів – спеціальні вимоги професійного (юр.освіта, стаж юр. роботи) та морального (бездогання репутація, відсутність судимість) характеру, яким мають відповідати судді та інші посадові особи (прокурори. Слідчі, адвокати), які безпосередньо здійснюють судову владу або з нею взаємодіють
Вони встановлені К. чи законом У ряді країн (Італії, Німеччини) вони об’єднані поняттям «магістратури», в інших країн спец. статус для всіх визначається окреми.
Принципи кровавого статусу:
Призначуваність (судді як правило призначаються главою держави (Франція, Австрія), главою держави за згодою парламенту (федеральні судді США), главою держави за поданням органу суддівського самоуправління (Польща) магістратура за конкурсом (Італія), глава держави за поданням міністра юстиції (Німеччина), главою держави на перший строк, парламентом безстроково (молдавія) виборні посади (деякі штати США)
- незмінюваність – безстрокове чи довічне призначення, при визначенні вікової межі, чи добровільної відставки за станом здоровя, через дисципл. Проступок, порушення етичних норм, імпічменту
- незалежність – керуються лише законом, заборона судді перебувати в політичних партіях та займатися політичною і партійною діяльністю
Судівську несумісність – заборона займати державні чи громадські посади
Імунітет – неможливість притягнення до дисциплінарної та крим. відпов-сті за рішення по корнретній справі, крім спе. Передбачених законом
