10. Держава, як суб’єкт конституційних прав у зк

Д. є суб’єктом конституційного права, є учасником відносин, які безпосередньо виражають її суверенітет.

Держава як субєкт конст. прав у ЗК має особливу роль, вона сама визначає коло відносин, учасником яких вона є

Це відносини, повязані з громадянством, гарантіями прав і свобод, судочинством.

В конституції кожної країни закріплюються права і свободи людини і громадянина. Д є гарантом конституційних прав і свобод, їх реалізація забезпечується авторитетом держави.

Держава має забезпечити демократичне ставлення у суспільстві до прав і інтересів людини.

У зазначених правовідносинах держ. органи і посадові особи виступають як представники ержави.

Акти, що приймають субєкти та їх конкретні дії створюють підстави для виникнення та припинення конст.правових відносин, конст.правової відповідальності та застосування санкцій

11. Підстави виникнення, змін і припинення конституційно-правових відносин

Акти, що приймають субєкти конст. правових відносин, а також їх конкретні дії, створюють підстави виникненння та припинення конст. правових відносин, конст.правової відп-сті та застосування санкцій.

Для виникнення КПВ потрібні певні життєві обставини, які називають юридичними фактами.

Юридичні факти – факти реальної дійсності, з настанням яких виникають певні юридичні наслідки (виникають, змінюються чи припиняються КПВ).

= за наслідками правоутворювальні (утворення Урядів,міністерств),правозмінні (обрання Президента), правоприпинювальні (припинення депутатських повноважень) = за формою позитивні (зумовлюють юр.наслідки),негативні(не спричиняють юр.наслідків) =за характером дії: обмеженої, (однократної) дії (захист прав у суді) і факти-стани (тривалий час–перебування на військовій службі, у шлюбі);

= за характером зв’язку фактів з індивідуальною волею особи на юридичні події та юридичні дії.

Події – факти, що не залежать від волі та свідомості суб’єктів (смерть, народження, досягнення віку, що дає право голосу на виборах)

Дії – залежать від волі суб’єкта (об’єднання у політичні партії). Бувають правомірні (відповідають вимогам норм права) та неправомірні (можуть стати підставою для притягнення до конст. відпов-ості, так і відп-сті інших галузей права: адміністративної, кримінальної, цивільної).

Правомірні дії поділяються на юридичні акти (спрямовані на досягнення певних юр.наслідків – подання заяви про прийняття в громадянство, акти державних органів) і юридичні вчинки (не пов’язані із вступом людей у конкретні правовідносини, але незалежно від наміру мають юр.наслідки – народження дитини у фіктивному шлюбі породжує обов’язки щодо її утримання).

= за складом прості (резолюція недовіри парламенту призводить до відставки Уряду) складні (щоб стати депутатом слід відповідати різним вимогам)

12. Конституційна відповідальність в зк

Акти, що приймають субєкти конст. правових відносин, а також їх конкретні дії, створюють підстави виникненння та припинення конст. правових відносин, конст.правової відп-сті та застосування санкцій.

Як вид юрид. відп-ості вона має певні особливості: = виникає у звязку з дією як охоронних, так і установчих та регулятивних норм.

Поняття конст. від-ті вужче, ніж поняття відповідальності за порушення норм КП.

Конст. відв-сть може виникати тоді, коли норми взагалі не порушувалися. Вона пов’язана з політичними діями, має відповідну природу, свій механізм, коло суб’єктів і санкції за дії політичного характеру.

Підставою для притягнення можуть бути негативні дії у політичному плані (внаслідок політ.відпов-сті Уряду може бути його відставка) Цій відповідальності підлягають всі суб’єкти галузі, крім держави в цілому.

Водночас підставою для притягнення до конст. від-ті може бути порушення як норм КП, так і норм усіх інших галузей, зокрема кримінального, адміністративного тощо.

Різновиди від-ті: = у порядку імпічменту, =що випливає із статусу громадянства, =політична відповідальність державних органів, =відповідальність депутатів тощо

Санкції конст. від-ті: усунення з посади і примусова відставка; дострокове припинення повноважень депутата за рішенням парламенту, а також дисциплінарні санкції, передбачені регламентами; скасування і припинення дії актів; позбавлення громадянства; позбавлення держ. нагород тощо.