- •1. Поняття і суть конституційного права як галузі національного права зк
- •2. Предмет кпзк
- •3. Предмет і метод правового регул-ня в кпзк
- •4. Принципи кпзк
- •5. Система основних інститутів кпзк
- •6. Конституційно-правові норми в зк – характеристика
- •7. Конституційні правовідносини
- •8. Суб’єкти конституційно-правових відносин
- •4. Церква.
- •10. Держава, як суб’єкт конституційних прав у зк
- •11. Підстави виникнення, змін і припинення конституційно-правових відносин
- •12. Конституційна відповідальність в зк
- •13. Поняття і види джерел кпзк
- •14. Юридичні властивості конституцій зк
- •15. Класифікація конституцій зк і їх внутрішня структура
- •16. Основні риси і особливості конституцій, прийнятих після другої світової війни в зк
- •7. Змінено понятійний апарат конституцій.
- •17. Порядок розробки і прийняття конституцій у зк
- •18. Порядок внесення змін і доповнень до Конституції в зк
- •19. Конституційні закони, як джерела кпзк
- •20. Органічні закони, як джерела кпзк
- •21. Судові прецеденти, як джерела кпзк
- •22. Доктрина – як джерело кпзк
- •23. Звичай, як джерело кпзк
- •24. Принципи правового статусу особи в зк
- •25. Поняття і суть конституційних прав і свобод громадян (підданих) у зк
- •26. Класифікація конституційних прав і свобод громадян (підданих) у зк
- •27. Особисті права і обов’язки громадян (підданих) у зк
- •28. Політичні права і обов’язки громадян (підданих) у зк
- •29. Соціально-економічні права громадян (підданих) у зк
- •30. Види гарантій конституційних прав і свобод громадян (підданих) у зк
- •31. Поняття і суть правових гарантій конституційних прав громадян (підданих)
- •32. Поняття і характерні риси громадянства (підданства) в зк
- •33. Порядок набуття громадянства (підданства)
- •34. Порядок втрати громадянства (підданства)
- •35. Особливості набуття громадянства шляхом натуралізації
- •36. Правові гарантії громадянства (підданства)
- •37. Інститут омбудсмана
- •38. Поняття суспільного ладу в зк
- •39. Форма правління в зк, та її різновиди
- •40. Монархія як форма правління та її різновиди
- •41. Дуалістична монархія та її ознаки
- •42. Республіка, як форма правління в зк та її різновиди
- •43. Ознаки республіканської форми правління
- •44. Президентська республіка в зк
- •45. Парламентська республіка та її ознаки
- •46. Форми державного устрою в зк
- •2. Складну д.:
- •48. Унітарна форма державного устрою в зк та її ознаки
- •49. Принципи федералізму в зк
- •50. Сучасні теорії федералізму
- •51. Федерація, як форма державного устрою зк та її ознаки
- •52. Правове положення суб’єктів федерації
- •53. Політичні режими в зк
- •54. Вплив змін у політичному режимі на форми держави в зк
- •55. Демократичний вид політичного режиму – поняття, ознаки, суть
- •56. Референдум і плебісцит
- •57. Поняття і суть виборчого права в зк
- •58. Принципи виборчого права в зк
- •59. Виборчі системи в зк
- •60. Виборчі цензи
- •61. Мажоритарна виборча система в зк
- •62. Пропорційна виборча система в зк
- •63. Партії і конституційний механізм державної влади
- •64. Партійні системи в зк
- •65. Юридична інституціалізація політичних партій в зк
- •66. Основні функції політичних партій зк
- •67. Контроль за діяльністю політичних партій
- •68. Принципи розподілу функцій влади в зк
- •69. Місце і роль парламенту в системі верховної влади зк
- •70. Структура парламентів і порядок формування їх палат в зк
- •71. Законодавчий процес в парламентах зк
- •72. Правов. Статус депутата парламенту в зк
- •73. Парламентські комітети і комісії в зк та їх повноваження
- •74. Судові повноваження парламенту в зк
- •75. Парламентський контроль за діяльністю уряду в зк
- •76. Відповідальність парламентів і депутатів
- •77. Поняття і юридична природа інституту глави держави в зк
- •78.Правове положення президента в республіках
- •79. Компетенція глави держави в зк
- •81. Відповідальність глави держави в зк
- •82. Порядок формування, структура урядів та їх компетенція в зк
- •83. Конституційний і фактичний статус уряду в зк
- •84. Глава Уряду в зк
- •85. Правова природа контрасигнування
- •86. Конституційна та судова відповідальність уряду та його членів
- •87. Повноваження органів конституційного контролю
- •88. Поняття і юридична природа конституційного контролю в зк
- •89. Юридичні наслідки актів конституційного контролю
- •90. Відповідальність органів конституційного контролю та їх членів в зк
- •91. Поняття і юридична природа органів місцевого самоврядування в зк
- •92. Порядок формування і структура органів місцевого самоврядування
- •93. Повноваження органів місцевого самоврядування в зк
- •94.Форми урядового контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування
- •95. Конституційна і судова відповідальність
- •96. Основні риси адміністративно-територіального устрою зарубіжних країн
- •97. Правове положення адміністративно-територіальних одиниць унітарної держави
- •98. Індемнітет в зарубіжних країнах
- •99. Поняття судової влади в зк
- •100. Ознаки англосакської та європейської (континентальної) моделі судової систми
- •101. Системи суддів загальної юрисдикції та адміністративна юстиція
- •102. Органи, що допомагають судовій системі
- •103. Принципи судоустрою
- •104. Принципи та гарантії судочинства
- •105. Статус суддів
- •1.Основи конституційного права Франції
- •1. (2) Основи конституційного права Франції
- •2. Основи конституційного права Німеччи
- •3. Основи конституційного права Великобританії
- •4. Основи конституційного права Італії
- •5. Основи конституційного права Чехії
- •6. Основи конституційного права Росії
- •7. Основи конституційного права сша
- •8. Основи конституційного права Канади
- •9. Основи конституційного права Японії
- •10. Основи конституційного права Китаю
- •11. Основи конституційного права Бразілії
- •12. Основи конституційного права Індії
- •13. Основи конституційного права Польщі
59. Виборчі системи в зк
Виборча система в широкому значенні - система суспільних відносин, що виникає з виборами публічної влади і визначає порядок формування представницьких органів держави та здійснення громадянами виборчих прав, у вузькому значенні – певний спосіб розподілу мандатів між кандидатами залежно від результатів голосування. Види виборчих систем:
1. Мажоритарна система „більшості”, обраним є кандидат (список кандидатів), що набрав у виборчому окрузі установлену більшість голосів (абсолютну, відносну або кваліфіковану (2/3, ¾)). Буває:= абсолютної та відносної більшості (50%+1 голос від визнаних дійсними голосів) = преференційно виборча (більше голосів ніж у інших). також =одномандатна (один депутат від округу), =багатомандатна (декілька депутатів від округу).
2.Пропорційна система виборів передбачає розподіл мандатів між політичними партіями (блоками) пропорційно кількості отриманих ними голосів. Списки можуть бути “жорсткі” (виборець не впливає на місце кандидатів у списку) “напівжорсткі” та “м’які” (голосуючи за партію, можна віддати пріоритет окремому кандидатові). Може бути “панашаж” (встановлений законом дозвіл виборцеві голосувати за кандидатів різних партій)
3.Змішана-поєднання пропорційної і мажоритарної системи. Може бути = лінійне змішування (частина парламенту обирається за мажоритарним, інша – за пропорційним принципом) = структурне змішування (1 палата парламенту обирається за мажоритарною, інша за пропорційною системою) Географічно-неоднорідні чи географічно-однорідні
Вибори є показником розвитку правової держави, через них забезпечується стабільність, поступовість і наступність влади
60. Виборчі цензи
Виборче право – сукупність правових норм, що регламентують порядок виборів,
Існує активне та пасивне виборче право. Яким можна скористатися лише за умови відповідності певним виборчим цензам – (кваліфікаціям) – певним вимогам, яким має відповідати особа, щоб здійснювати виборче право
= активне виборче право – право обирати, голосувати за будь-яку кандидатуру. (вік, дієздатність, на місцевих виборах належність до відповідної територіальної громади тощо).
= пасивне – право бути обраними на посаду Президента, до парламенту чи органів місцевого самоврядування за умови відповідності виборчим цензам (віковий, ценз осілості, громадянства, здоровя, майновий, ценз статі, освітній, релігійний, мовний, судимості несумісності та невиборності
Найбільш поширений – віковий – визнання за особою виборчих прав з досягненням певного віку.
Різний віковий ценз встановлюється для активного та пасивного виборчого права.
Для активного. Як правило, достатньо повноліття на день виборів, для пасивного – більш жорсткі обмеження (депутати нижніх палат – 23-25 р., верхніх – 40 р., президентів – 35-40 р.)
61. Мажоритарна виборча система в зк
Виборча система у вузькому значенні – певний спосіб розподілу мандатів між кандидатами залежно від результатів голосування.
1. Мажоритарна вид виборчої системи „більшості”, коли обраним є кандидат (список кандидатів), що набрав у виборчому окрузі установлену більшість голосів (абсолютну, відносну або кваліфіковану (2/3, ¾)).
а). система відносної більшості обраним є кандидат, що отримав просту більшість голосів (для формування нижньої палати чи органів місцевого самоврядування): Ознаки:
= відсутність обов’язкової мінімальної участі громадян у голосуванні;= результативність;
= вибори відбуваються навіть при балотуванні 1 кандидата (встановлюється результат без голосування); = більшість переможця є меншістю по відношенню до голосів суперників, а іноді менша за половину всіх виборців.
б). система абсолютної більшості – для обрання необхідна абсолютна більшість голосів (50%+1 голос від визнаних дійсними голосів) Ознаки:
= встановлення загального числа виборців (загальне число зареєстрованих виборців, загальне число поданих голосів або загальне число поданих дійсних голосів); =- встановлення мінімальної кількості виборців; =- переможцем стає кандидат, який дійсно отримав більшість (більша від суми голосів суперників); =- пропадають голоси, подані за суперників кандидата; =- нерезультативність.
Методи подалання не результативності: 1.другий тур; 2. альтернативне голосування – в бюлетені виборець вставляє цифри біля кожного кандидата.
в). система кваліфікованої більшості (встановлюється законом, зустрічається дуже рідко). Визначається 2 способами: встановлюється відсоток або частка виборців.
У ЗК використовуються системи, що поєднують ці ознаки: перед пропорційні системи – обмежений вотум, система єдиного голосу, що не передається, кумулятивний вотум
