8. Суб’єкти конституційно-правових відносин

КПВ – різновид суспільних відносин які регулюються констит.правовими нормами і виникають внаслідок безпосередньої практичної діяльності суб’єктів КП

Суб’єкти КПВ сторони між якими виникають конст.правові відносини мають загальні ознаки (як суб’єкти інших відносин: володіють певним статусом, наділені право-дієздатністю, механізмом реалізації повноважень тощо), та специфічні ознаки (особлива роль у здійсненні влади, виняткові повноваження, владно-імперативний характер дій).

Суб’єкти : 1. фіз. особи (громадяни; іноземці; апатриди, біпатриди, групи громадян, виборці, депутати); 2. соціальні та національні спільноти (народ, нації, етнічні групи, що мають право на самовизначення 3. суспільні утворення:

держава в цілому та її складові частини

органи державної влади і посадові особи (глава держави, парламент, уряд, суди, міністерства, комітети) = структурні елементи держ. органів (палати, комісії, фракції в парламенті)

громадські об’єднання (рухи, партії, спілки, асоціації) =депутати представницьких органів влади

адміністративно - територіальні одиниці

органи місцевого самоврядування =підприємства, установи, організації =виборчі комісії різних рівнів

4. Церква.

Субєкти володіють правосубєктністю (правоздатністю та дієздатністю) та відповідно мають правовий статус (скукупність загальних прав, що визначають правосубєктність і основні права та обовязки осіб, компетьенцію органів та організацій.

Правосубєктість може носити:

загальний характер – фізичні особи і суспільні обєднання

спеціальний хар-р – парламентарі, члени представницьких органів, посадові особи, держава загалом.

9. Конституційне право і дієздатність громадян

Субєкти конст.правових відносин:

володіють правосубєктністю (правоздатністю та дієздатністю)

та мають правовий статус (скукупність загальних прав, що визначають правосубєктність і основні права та обовязки осіб, компетьенцію органів та організацій.

Правосубєктість може носити:

загальний характер – фізичні особи і суспільні обєднання

спеціальний хар-р – парламентарі, члени представницьких органів, посадові особи, держава загалом.

Консти. правоздатність громадян – це здатність бути суб’єктом держ.-пр. відносин, тобто здатність мати права і нести певні обов’язки, сукупність усіх можливостей, які надає держава своєму громадянину.

Конст. дієздатність гром - реалізація можливостей, наданих конст. правоздатністю.

Суб’єктом може бути лише громадянин.

Конст. правоздатність - це стабільний елемент, а дієздатність залежить від політичного режиму, влади , яка застосовується в країні.

Держава має особливу роль, сама визначає коло відносин, учасником яких вона є (це відносини, повязані з громадянством, гарантіями прав і свобод, судочинством). У деяких державах церква має право законодавчої ініціативи щодо її діяльності ( у Великобританії, монарх є главою пресвітеріанської церкви.

Конст. Право поширює рівні права та обвязки на всіх осіб. Права і обовязки держ. органів визначаються К. та законами.