- •Тема 1 предмет, методи та функції макроекономіки
- •1.1. Предмет макроекономіки
- •1.2. Основні елементи економічної системи
- •1.3. Суб'єкти макроекономіки та їх взаємодія
- •1.4. Методи макроекономічного аналізу
- •2.1. Основні макроекономічні показники
- •1.5. Основні функції макроекономіки
- •Рекомендована література
- •Основні нові категорії та поняття
- •Контрольні запитання
- •2.2. Система національних рахунків
- •2.3. Номінальний та реальний внп. Дефлятор внп
- •2.4. Рух і розподіл національного продукту
- •Рекомендована література
- •Основні нові категорії та поняття
- •Контрольні запитання
- •3.1. Сукупний попит
- •3.2. Крива сукупного попиту
- •3.3. Фактори, що визначають сукупний попит
- •3. Зміни в державних витратах.
- •4. Зміни у витратах на чистий обсяг експорту:
- •3.4. Сукупна пропозиція. Крива сукупної пропозиції
- •3.5. Фактори, що визначають сукупну пропозицію
- •3.6. Рівновага сукупного попиту та сукупної пропозиції
- •Рекомендована література
- •Основні нові категорії та поняття
- •Контрольні запитання
- •4.1. Національний ринок: суть, суб'єкти, об'єкти, структура
- •4.2. Ринок товарів та платних послуг
- •4.3. Ринок грошей та цінних паперів
- •4.4. Ринок робочої сили
- •Рекомендована література
- •Основні нові категорії та поняття
- •Контрольні запитання
- •5.1. Суть економічного (ділового) циклу
- •5.2. Великі хвилі
- •5.3. Антикризова політика
- •Найважливіші заходи антикризової політики
- •5.4. Економічне зростання: суть, типи, значення
- •5.5. Фактори економічного зростання
- •5.6. Економічне зростання і крива виробничих можливостей
- •5.7. Джерела економічного зростання
- •5.8. Неокласична модель
- •5.9. Неокейнсіанська модель мультиплікатора-акселератора
- •5.10. Модель економічного зростання р. Солоу
- •Рекомендована література
- •Основні нові категорії та поняття
- •Контрольні запитання
- •6.1. Поняття фіскальної політики
- •6.2. Дискреційна фіскальна політика
- •6.3. Автоматичні стабілізатори
- •6.4. Оподаткування
- •6.5. Мультиплікатори фіскальної політики
- •6.6. Державний бюджет
- •6.7. Державний борг
- •Рекомендована література
- •Основні нові категорії та поняття
- •Контрольні запитання
- •Тема 7 ГроШово-кредитна система
- •7.1. Грошова система та її типи
- •7.2. Депозитний та грошовий мультиплікатори
- •7.3. Функції грошей
- •7.4. Пропозиція грошей та фактори, що її визначають
- •7.5. Грошово-кредитна політика держави
- •7 6 Пропозиція грошей і бюджетне обмеження
- •7.7. Попит на гроші
- •Рекомендована література
- •Основні нові категорії та поняття
- •Контрольні запитання
- •Тема 8 інфляція
- •8.1. Поняття інфляції
- •8.2. Фактори, які визначають інфляцію
- •8.3. Види і типи інфляції
- •8.4. Інфляція попиту та інфляція витрат
- •Інфляційний та деінфляційний розрив
- •8.5. Інфляційний податок та сеньйораж
- •8.6. Наслідки інфляції
- •8.7. Антиінфляційна політика
- •Рекомендована література
- •Основні нові категорії та поняття
- •Контрольні запитання
- •Тема 9 зайнятість та соціальний захист населення
- •9.1. Зайнятість: категорія, проблеми зайнятості
- •9.2. Безробіття: суть, види, наслідки
- •9.3. Природний рівень безробіття. Закон Оукена
- •9.4. Взаємозв'язок безробіття та інфляції. Крива Філліпса
- •9.5. Державне регулювання ринку робочої сили і система забезпечення зайнятості та соціального захисту
- •Рекомендована література
- •Основні нові категорії та поняття
- •Контрольні запитання
- •Тема 10 міжнародні економічні і торгові відносини
- •10.1. Національне і світове господарство
- •10.2. Міжнародна торгівля: роль, особливості, обсяг, структура
- •10.3. Платіжний баланс
- •10.4. Валютний курс
- •Рекомендована література
- •Основні нові категорії та поняття
- •Контрольні запитання
Рекомендована література
1. Дорнбуш Р., Фішер С. Макроекономіка: Перекл. з англ. - К.: Основи, 1996.- С. 220-256.
2. Макроэкономика: Учебник/Под ред. Л.С. Тарасовича.– СПб.: Экономическая школа, 1994.– С. 36–74.
3. Общая экономическая теория (политэкономия): Учебник/Под общей ред. В.И. Видяпина, Г.П. Журавлевой. – М.:
Промо-Медіа, 1995.- С. 391-418.
4. Сакс Дж. Д., Ларрен Ф.Б. Макроэкономика. Глобальный подход: Пер. с англ.– М.: Дело, 1996.– С. 67-95.
5. Семьюельсон П. Нордгауз В. Макроекономіка: Пер. с англ. - К.: Основи, 1995.– С. 156-212
Основні нові категорії та поняття
Сукупний попит, крива сукупного попиту, сукупна пропозиція, крива сукупної пропозиції, кейнсіанський відрізок кривої (АS), класичний відрізок кривої (АS), проміжний відрізок кривої (АS), цінові та нецінові фактори сукупних попиту та пропозиції, рівновага сукупного попиту та сукупної пропозиції, рівноважна ціна, мультиплікатор Кейнса.
Контрольні запитання
1. Дайте визначення та поясніть суть сукупного попиту та сукупної пропозиції.
2. Назвіть і дайте характеристику основним складовим сукупного попиту.
3. Поясніть, які фактори впливають на споживчий попит.
4. Назвіть фактори, які впливають на інвестиційний попит.
5. Проаналізуйте цінові та нецінові фактори, що впливають на сукупний попит.
6. Дослідіть вплив нецінових факторів на криву сукупного попиту АД.
7. Дослідіть, що відображає крива сукупної пропозиції АS.
8. Які нецінові фактори впливають на сукупну пропозицію ?
9. Проаналізуйте і дайте визначення рівноважного рівня цін і рівноважного обсягу виробництва.
10. У чому полягає принцип мультиплікатора Кейнса ?
Тема 4
НАЦІОНАЛЬНИЙ РИНОК ТА ЙОГО РІВНОВАГА
4.1. Національний ринок: суть, суб'єкти, об'єкти, структура
4.2. Ринок товарів та платних послуг
4.3. Ринок грошей та цінних паперів
4.4. Ринок робочої сили
4.1. Національний ринок: суть, суб'єкти, об'єкти, структура
Ринок формується у ході становлення товарного виробництва і є його неодмінним та найважливішим елементом. Отже, причини існування ринку криються у причинах товарного виробництва.
Ринок, насамперед, виступає як обмін товарів, організований за законами руху товарно-грошових відносин і водночас як важливий елемент господарського механізму.
Національний ринок – це сукупність соціально-економічних відносин, що виникають у сфері обміну внаслідок купівлі-продажу товарів, капіталу, послуг, робочої сили.
Функції ринку:
1. Ринок є важливою формою суспільного відтворення, що забезпечує його безпосередність і опосередковує зв'язок між виробництвом та споживанням. Цю функцію ринку розкриває формула економічних відносин за умов товарного виробництва “виробництво – обмін – розподіл – споживання”.
2. Ринкові відносини пов'язують економічну систему суспільства в єдине ціле.
3. За допомогою ринку здійснюється контроль споживачів за виробництвом. Саме акт реалізації товарів означає, що вироблено не тільки споживчу вартість, а й що зроблені затрати праці визнані суспільством.
4. Ринок справляє стимулюючий вплив на економіку, оскільки спонукає виробників до прискорення науково-технічного прогресу та економії Часу.
5. Ринок виконує регулюючий вплив на економіку, оскільки сигналізує про порушення необхідних пропорцій між обсягом суспільних потреб у певних товарах та обсягом їхнього виробництва, а отже, про необхідність перерозподілу ресурсів і праці між галузями та видами виробництва.
Таким чином, економічна роль ринку полягає не лише у забезпеченні грошового та товарного обігів, а й у забезпеченні життєдіяльності сучасної економічної системи. Ринок є важливим елементом організації господарського механізму, забезпечує практичну перевірку економічних рішень держави, дає оцінку результатів господарювання.
Сучасний національний ринок характеризується складною структурою. Елементами сучасного національного ринку є такі ринки: предметів споживання; засобів виробництва; платних послуг; робочої сили; капіталів;
валюти, грошей, цінних паперів; науково-технічних розробок та інформації; нерухомості.
Деякі з названих основних структурних елементів ринку можуть бути об'єднанні у більші підсистеми, наприклад, ринки предметів споживання та послуг формують споживчий ринок. Останній разом з ринками засобів виробництва, а також науково-технічних розробок та інформації утворюють товарний ринок. Фінансовий ринок складається з ринку капіталів, цінних паперів, грошей, валюти, кредитів.
Національний ринок можна визначити як сукупність окремих сегментних ринків у їхній взаємодії та залежності.
Суб'єктами національного ринку виступають усі макроекономічні суб'єкти: держава, підприємства, домашні господарства, закордон.
