5.5. Фактори економічного зростання

До найважливіших факторів економічного зростання належить: кількість і якість природних та трудових ре­сурсів, обсяг основного капіталу, технологія.

Це так звані А-фактори пропозиції. Вони роблять ви­робництво фізично можливим і визначають його спро­можність до зростання. Б-фактори пов'язані з реалізацією зростаючого виробничого потенціалу. Економіка країни повинна забезпечити повне використання зростаючих обсягів ресурсів, що вимагає збільшення сукупних ви­датків. В-фактори розподілу. Для найбільш ефективного використання виробничого потенціалу повинна бути за­безпечена повна утилізація ресурсів (а не тільки залучен­ня їх у господарський обіг). Необхідно так розподіляти зростаючий обсяг ресурсів, щоб одержати максимальну кількість корисної продукції.

Всі ці фактори взаємопов'язані між собою. Напри­клад, безробіття уповільнює темпи накопичення капіта­лу, низькі темпи капіталовкладень можуть стати причи­ною безробіття.

Загальне уявлення про взаємодію всіх цих факторів дає крива виробничих можливостей (рис. 5.2). Ця крива відображає поєднання варіантів випуску різноманітної продукції, яка може бути виготовлена при даній кількості і якості природних, трудових ресурсів і основ­ного капіталу, за даного рівня технологічного потенціалу.

5.6. Економічне зростання і крива виробничих можливостей

Економічне зростання визначається переміщенням кривої виробничих можливостей праворуч, тобто від АВ до СД (рис. 5.2). т

Приріст кількості та якості ресурсів і вдосконалення технології забезпечує можливість такого переміщення. Повна зайнятість і оптимальний розподіл ресурсів мають суттєве значення для його реалізації.

К рива реальної економічної діяльності, що залежить від дії факторів попиту та пропозиції, буде знаходитися"! всередині площини обмеженої кривою виробничих мож­ливостей.

В Д

Рис. 5.2. Крива виробничих можливостей

Разом з тим, крім цих двох груп факторів, при обгово­ренні проблем економічного зростання основна увага приділяється факторам пропозиції: зміни цін на ресурси; наявність внутрішніх ресурсів (земля, трудові ресурси, капітал), підприємницькі здібності; ціни на імпортні ре­сурси; зміни продуктивності; зміни економічних, право­вих нормативів (податки, державне регулювання тощо).

5.7. Джерела економічного зростання

Приріст обсягу виробництва (Q) може бути досягнутий за рахунок приросту праці (L), приросту капіталу (K),технічних нововведень (ТН).

Відповідно приріст обсягу виробництва за рік визначається внеском кожного фактора виробництва в економічне зростання.

Приріст обсягу виробництва може бути досягнутий за допомогою залучення більшого обсягу ресурсів та про­дуктивнішого використання їх.

Розглянемо; наприклад, як впливає на реальний ВНП зростання витрат праці.

Реальний ВНП у будь-який час визначається як вит­рати праці (в чол.-год.), зменшені на продуктивність праці (реальний годинний виробіток в розрахунку на од­ного робітника).

ВНП = Кількість відроблених чол. – год. х

х Продуктивність праці.

Затрати праці залежать від:

– кількості зайнятих (а вона в свою чергу залежить від кількості населення і відсотка працездатних);

– тривалості робочого тижня (правові фактори, коле­ктивні договори).

Продуктивність праці залежить від:

– технічного прогресу (або сукупної продуктивності факторів виробництва, обсягу капіталовкладень, освіти, розміщення трудових ресурсів та ін.).

Таким чином, реальний обсяг виробництва залежить від:

– кількості зайнятих;

– середньої кількості відроблених годин;

– продуктивності праці.

В економічно розвинутих країнах зростання продук­тивності праці забезпечується на 70–80% за рахунок технічного прогресу.

Економічний розвиток залежить від економічного зростання (характеру використання продуктивних сил суспільства) і суспільного способу виробництва (ево­люції економічної системи).

Найважливішими проблемами теорій економічного зростання є:

– відшукання джерел зростання;

– забезпечення довготривалої стійкості;

– темпи оновлення та структура національного гос­подарства;

– економічні наслідки технічного прогресу;

– підходи до вимірів факторів та результатів. З метою вирішення цих та інших проблем застосову­ються моделі економічного зростання.