Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Bilety_1-30_IUK.docx
Скачиваний:
22
Добавлен:
11.09.2019
Размер:
425 Кб
Скачать
☆

1. Періодизація історії української культури.

Головні періоди у розвитку української культури:

1)Від витоків до прийняття християнства.

2)Час існування княжої держави Київської Русі та Галицько-Волинського князівства(Укр. культура княжої доби).

3)Литовсько-польська доба в історії укр.народу

4)Козацько-гетьманська доба.

5)Від часів зруйнування Гетьманщини і до початку ХХст:

а) кінець ХVIIIст.-кінець 50-х рр.ХІХ ст.(є часом становлення з народним демократизмом.

б)60-90-і рр. ХІХ ст.-час входження в загальнослов’янський та світовий культурний процес.

в) початок ХХ ст.-час утвердження її як великої нац.культури світового значення й резонансу(період нац.-культ. відродження).

6)Від початку ХХ ст до кінця 80-х рр. ХХст:

а) активізація культурного життя на початку ХХст.(Українське відродження)

б) жорстокий тоталітаризм 30-х початку 50-х рр.

в) творче піднесення в роки Великої Вітчизняної війни

г) деформація духовного життя суспільства в повоєнні роки.

д) імперський тиск на українську культуру в часи «розвинутого соціалізму»

7) Сучасний період (кінець 80-х і по сьогодення)

2. Іван Мазепа як меценат і культурний діяч.

Усвідомлюючи значення освіти для розбудови держави, Мазепа постійно опікувався навчальними закладами. Зокрема, його коштом будувалися корпуси Києво-Могилянської академії та Чернігівського колегіуму, які пізніше також були збагачені сучасними на той час бібліотеками й рідкісними рукописами.

Для розвитку культури того часу велике значення мали заходи гетьмана щодо видання творів української літератури, зокрема творів Афанасiя Заруднього, Дмитра Туптала, Григорiя Двоєслова та багатьох iнших.

Опосередковано діяльність Мазепи позначилася i на розвитку архітектури та образотворчого мистецтва, що дало пiдставу вченим-мистецтвознавцям говорити про виникнення в Українi наприкінці XVII – на початку XVIII ст. унiкального стилю - “мазепинського бароко”. Крім того, цілеспрямована політика І.Мазепи призвела до загального відродження, яке позначилося не лише на розвиткові усiх галузей мистецтва, але й в сферi філософії, теології, суспільних та природничих наук.

Коштом І.Мазепи було збудовано, реставровано та оздоблено велику кiлькiсть церковних споруд. Найвідомішими з них були будiвлi в таких монастирях, як Києво-Печерська Лавра, Пустинно-Миколаївський, Братський Богоявленський, Кирилiвський, Золотоверхо-Михайлiвський, Чернiгiвський Троїцько-Iллiнський, Лубенський Мгарський, Густинський, Батуринський Крупницький, Глухiвський, Петропавлiвський, Домницький, Макошинський, Бахмацький, Каменський, Любецький, кафедральні собори у Києвi - Святої Софiї, Переяславi та Чернiговi, церкви в Батуринi, в Дiгтярiвцi та iншi.

Крiм будiвництва нових або перебудови старовинних храмiв княжої доби, гетьман робив церквам коштовні подарунки. Серед них - iкони, хрести, чашi, митри, ризи, дзвони, срiбнi домовини для святих мощей, богослужбовi книги, виготовлені з коштовних матеріалів, оправленi та оздобленi золотом, срiблом, коштовним камiнням, парчею, оксамитом та шовком.

Гетьман І.Мазепа також опiкувався станом православної церкви за межами України. Серед подарункiв, зроблених Мазепою iноземним православним патріархатам, найбільш відомим є срiбна плащаниця, що зберiгається у вiвтарi грецького православного собору Воскресіння при Гробi Господньому в Єрусалимi i використовується лише в особливо урочистих випадках. Iншим вiдомим дарунком було Євангелiє 1708 р., переписане та оздоблене гравюрами коштом для богослужбового вжитку православних сiрiйцiв м. Алепо. Крiм цих подарункiв, гетьман видiляв певнi кошти на милостинi та допомогу православним християнам за кордоном.

Загалом, за підрахунками козацької старшини, зробленими одразу після смерті І.Мазепи, за 20 років свого гетьманування гетьман на меценатські цілі витратив щонайменше 1 110 900 дукатів, 9 243 000 злотих та 186 000 імперіалів.

БІЛЕТ 27

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]