- •Ранні форми культури на українських землях (від найдавніших археологічних культур до антів).
- •2. Постмодернізм в сучасній українській культурі.
- •1. Пам’ятки Зарубинецької та Черняхівської культури
- •2. Становлення нової української літератури.
- •1 Особливості скіфської культури, її вплив на культуру давніх слов’ян.
- •2 Українізація як явище в культурному житті України 20-х – початку 30-х рр. Хх ст.
- •1. Міфологія давніх слов’ян; культи, обряди, свята.
- •2. «Розстріляне Відродження»: провідні діячі та їхній внесок в культурне життя України 20-х – початку 30-х рр. 20 ст.
- •1. Культура і релігія дохристиянської Русі.
- •2. Соціалістичний реалізм: виникнення, принципи і вплив на розвиток літератури та мистецтва.
- •1. Літературна і художня спадщина т.Г.Шевченка
- •2. Українська музична культура радянської доби.
- •1930-Ті — 1950-ті роки
- •1960-Ті — 1980-ті роки
- •1. Візантія й Київська Русь – взаємозв’язок культурних традицій
- •2. Інтелектуальний і культурний рух в Східній Україні в другій половині 19ст. Діяльність громад.
- •1. Запровадження християнства і його вплив на розвиток культури Київської Русі.
- •2. Культурний процес в умовах радянського тоталітарного режиму в Україні.
- •1. Монастирі як осередки духового життя Київської Русі.
- •2. Освіта і наука в Україні в 20-ті – 30-ті рр. 20 ст.
- •1. Література Київської Русі.
- •Українське театральне мистецтво 20-х – початку 30-х рр. 20 ст
- •1. Становлення освіти і наукових знань в Київській Русі. Організація книжної справи.
- •2. Тенденції розвитку української кінематографії у 20 ст
- •1.Визначні архітектурні пам’ятники Київської Русі.Собор святої Софії.
- •2. Українська музична культура радянської доби.
- •1930-Ті — 1950-ті роки
- •1960-Ті — 1980-ті роки
- •1. Образотворче мистецтво Київської Русі.
- •2. Розвиток української літератури в другій половині 19 ст.Ф
- •1. Культура Галицько-Волинської Русі.
- •2.Осередки українського культурного життя в 19 – на початку 20 ст.
- •1. Поширення католицизму на українських землях в польсько-литовську добу. Берестейська церковна унія.
- •2. Драматургія й театральне мистецтво України 19ст
- •1. Церковні братства та їх роль в розвитку української культури.
- •2.Українська музична культура другої половини 19 – початку 20 ст.
- •1. Освітні процеси в Україні в польсько-литовську добу. Початок книгодрукування.
- •2. Українська реалістична література другої половини 19 ст. Як історико-культурне явище.
- •1 Мистецтво українського ренесансу (15-перша половина17 ст.).
- •2.Стан і тенденції розвитку сучасної української літератури.
- •Українська полемічна література 16-першої половини 17 ст..
- •Українські «шістдесятники» в літературі та мистецтві. Дисидентський рух.
- •1.Козацтво як феномен української культури. Культура Запорізької Січі.
- •2.Національно-культурне піднесення в Україні в 20-ті роки 20 ст. Українізація.
- •1.Церковна та культурно-просвітницька діяльність п.Могили.
- •2.Українська культура на зламі 19-20 століття.
- •1.Творчість і доля покоління «розстріляного відродження».
- •2. Культурний розвиток України в роки Другої Світової війни та повоєнний період.
- •1. Літописання й історична література часів козацької державності
- •2. Розвиток українського кінематографу
- •1. Усна народна творчість як елемент духовної культури українського народу.
- •2. Українська культура як складова радянської культури: специфіка і особливості культурної творчості воєнної та післявоєнної доби.
- •1. Матеріальний та духовний світ доби Трипілля.
- •2. Києво-Могилянська академія – духовний центр східноєвропейського православного регіону
- •1. Періодизація історії української культури.
- •2. Іван Мазепа як меценат і культурний діяч.
- •1.Національна культура як цілісна система
- •2.Творчість українських митців нового політичного та естетичного мислення (80-ті роки 20 ст. - початок 21 ст.).
- •1. Поняття ментальності та національного характеру.
- •2.Основні проблеми культурного життя України в сучасних умовах.
- •2. Філософська та літературна творчість г.Сковороди.
- •1.Культура східних слов’ян дохристиянської доби: міфологічний простір та релігійні вірування.
- •2.Національна культура та її значення в умовах державотворення.
2. «Розстріляне Відродження»: провідні діячі та їхній внесок в культурне життя України 20-х – початку 30-х рр. 20 ст.
Термiн "розстрiляне Вiдродження" вперше запропонував дiаспорний лiтературознавець
Юрiй Лавриненко, вживши його як назву збiрника найкращих текстiв поезiï та
прози 20-30-х рр. За це десятилiття (1921-1931) украïнська культура спромоглася компенсувати трьохсотрiчне вiдставання й навiть переважити на теренi вiтчизни вплив iнших культур, росiйськоï зокрема (на 1 жовтня 1925 року в Украïнi нараховувалося 5000 письменникiв).
Це вiдродження було пов'язано з тим, що украïнськi митцi навiть за умов замовчування й заборони (пригадаймо Емський Указ) створили тексти, гiднi свiтового поцiновування (П. Кулiш, I. Франко, М. Коцюбинський), з довгожданим набуттям
Украïною своєï державностi, з датою украïнiзацiï та рiзнобiчних свобод, обiцяних революцiями 1905-1917 рр.
Вийшовши в масi своïй з нижчих верств населення (службовцi, рiзночинцi, священики, робiтники, селяни), нове поколiння украïнськоï елiти часто не мало можливостi здобути систематичну освiту через вiйну, голод та необхiднiсть заробляти насущний хлiб. Але, працюючи "на гранi", намагаючись використати всяку можливiсть ознайомитися iз свiтовою культурою, розправити вiками скутi крила творчостi, вони просякалися найсучаснiшими тенденцiями i творили дiйсно актуальне мистецтво.
Головними лiтературними об'єднаннями були "Ланка" (пiзнiше "МАРС"), "Плуг", неокласики "Молодняк", "Спiлка письменникiв захiдноï Украïни", ЛОЧАФ (об'єднання армiï та флоту). Найвпливовiшим був "Гарт", який пiзнiше був перейменований на "ВАПЛIТЕ" ("Вiльну Академiю Пролетарськоï Лiтератури").
Саме ВАПЛIТЕ в особi Миколи Хвильового розпочало славетну лiтературну дискусiю
1925-1928 рр. i перемогло в нiй, довiвши наявнiсть i необхiднiсть нацiональноï, специфiчноï украïнськоï лiтератури, орiєнтованоï на Європу, а не на Росiю.
Що ж визначало творчi шукання новiтньоï елiти й тематику ïï творчостi? Головними складниками ïï свiтогляду був бунт, самостiйнiсть мислення та щира вiра у власнi iдеали. В бiльшостi своïй це були інтелектуали, якi робили ставку на особистiсть, а не на масу. За ïх
зовнiшньою "радянськiстю" ховалися глибокi пошуки й запити. Подивiмося на деякi
найцiкавiшi тексти.
Проза подiлялася на двi течiï: сюжетна i безсюжетна. У безсюжет них творах головним було не речення чи слово, але пiдтекст, дух, "запах слова", як казав Хвильовий. Стиль сильних почуттiв та проникнення в сутнiсть явищ називається неоромантизмом чи експресiонiзмом. У цьому напрямку працювали Микола Хвильовий, Юрiй Яновський, Андрiй Головко, Юлiан Шпол, Олекса Близько, Лесь Курбас, Микола Кулiш та багато iнших.
Головна iдея новели "Я (Романтика)" Хвильового - розчарування в революцiï,
кричущi суперечностi i роздвоєння людини того часу. Головний персонаж - людина без
iменi, а значить, без iндивiдуальностi, без душi. Заради революцiï вiн вбиває
свою матiр i карає себе думкою: чи варта була революцiя такоï жертви.
У поезiï найцiкавiшими є шукання символiстiв Олександра Олеся i Павла Тичини.
В своïй збiрцi "Сонячнi кларнети" Тичина вiдбив всю широту освiченого i тонкого розуму, який споглядає багатство украïнськоï природи, бажаючи докопатися до ïï першопричин.
Коли Комунiстична партiя СРСР зрозумiла свою поразку, вона почала дiяти забороненими методами: репресiями, замовчуванням, нищiвною критикою, арештами, розстрiлами. Перед письменниками стояв вибiр: самогубство (Хвильовий), репресiï i концтабори (Б. Антонечко-Давидович, Остап Вишня), замовчування (I.Багряний, В. Домонтович), емiграцiя (В. Винниченко, Є. Маланюк), або писання програмових творiв на уславлення партiï (П. Тичина, М. Бажан). Бiльшiсть митцiв була репресована i розстрiляна.
Яка ж доля ïхнiх творiв?... Коли 1947 року Iван Багряний видав за кордоном свою поетичну збiрку "Золотий бумеранг", другою назвою ïï було "Рештки загубленого, репресованого та знищеного".Твори здавалися до спецсховiв, заборонялися, замовчувалися, багато з них були назавжди втраченi. Хоча й функцiонували у самвидавi (Iван Багряний), рукописних копiях, виходили за кордоном. Трагiчна доля поколiння 20-30-х рокiв демонструє нам всю силу украïнського духу, його творчий потенцiал, необхiднiсть свого шляху й незалежностi вiд впливу iнших культур.
БІЛЕТ 5