3.2. Аналіз зовнішньої та внутрішньої позиції підприємства

Стратегічна інноваційна позиція організації визначається при спільному розгляді внутрішнього і зовнішнього середовища, тобто інноваційного потенціалу й інноваційного клімату. Оцінка інноваційної позиції відбувається за допомогою різних матриць. Широке поширення одержав метод SWOT-аналізу (див. також модуль "Керування маркетингом") – оперативний діагностичний аналіз середовища організації.

Абревіатура SWOT:

S – strength (сила);

W – weakness (слабкість);

О – opportunity (можливість);

Т – threat (загроза).

Осмислення можливих ситуацій здійснюється за матрицею SWOT-аналізу. Матриця SWOT-аналізу будується на двох векторах: стані зовнішнього середовища (горизонтальна вісь) і стані внутрішнього середовища (вертикальна вісь). Кожен вектор розбивається на два розділи (рівні стану): можливості і загрози, що виходять від стану зовнішнього середовища; сила і слабкість потенціалу організації. На перетині одержуємо 4 поля (квадранти). Складаються наступні групи ситуацій.

1. Поле SО – "сили–можливості". Для оцінки інноваційної позиції підприємства при досягненні інноваційної мети створення нового виробу або переходу на нову технологію – це найбільш сприятливий квадрант – немає необхідності що-небудь змінювати і до чого-небудь готуватися.

2. Поле SТ – "сили–загрози". Фіксуються ті фактори інноваційного клімату, що обмежують використання сильних сторін інноваційного потенціалу. Передбачаються спеціальні заходи збереження сильних сторін.

3. Поле WТ – "слабкості–загрози". Це найгірше сполучення для фірми. Необхідно звернути на нього увагу. Зниження загроз можливо лише радикальними перетвореннями стану організації.

4. Поле WО – "слабкості–можливості". Керівництву в даний момент зовнішнє середовище не додає проблем, варто реалізувати раніше намічені заходи для посилення інноваційного потенціалу організації.

Фрагмент матриці SWOT-аналізу складається з наступних компонентів: інноваційна позиція і клімат.

Інноваційна позиція (Поз), як уже відзначалося, визначається спільно інноваційним потенціалом (Пот) та інноваційним кліматом (Кл).

Приклад можливої кількісної оцінки сильних і слабких сторін, загроз і можливостей зовнішнього середовища наведено у табл. 3.3.

Таблиця 3.3.

Кількісна оцінка сильних і слабких сторін, погроз і можливостей зовнішнього середовища

Оцінка 5 –максимально можлива оцінка, 1 – мінімально можлива оцінка, формулювання ознак слабких та сільних сторін, можливостей та загроз робить само підприємство залежно від специфіки його роботи, та поточного стану в момент здійснення оцінки. Сукупні кількісни оцінки сильних і слабких сторін, загроз і можливостей, які наводяться у табл. 3.4, отримуються шляхом підсумовування балів в табл. 3.3.

Таблиця 3.4

Сукупна кількісна оцінка сильних і слабких сторін, загроз і можливостей

Сильні сторони	Оцінка	Слабкі сторони	Оцінка
Наявність потужної проектно-конструкторської й виробничої бази, кваліфікований персонал	44	Залежність обсягів продажів від фінансового стану споживачів	48
Наявність матеріальних ресурсів для проведення НДДКР	50	Відсутність чітких цілей і стратегії розвитку підприємства	34
Різноманітні асортименти продукції	42	Низький рівень витрат на маркетинг і маркетингові дослідження	37
Низькі ціни на продукцію	41	Відсутність системності у плануванні	38
Гнучка й оперативна система налагодження встаткування	25	Низький рівень інноваційної активності	41
Широка дилерська мережа	25
Гнучкі умови оплати	27
Стійке фінансове становище	45
Зручне місце розташування стосовно кінцевого споживача	16
Загрози		Можливості
Зменшення обсягів державних трансфертів	31	Зростання обсягів виробництва й ПТ	46
Зростання цін на матеріали й комплектуючі вироби	25	Вихід на нові ринки збуту	53
Зниження обсягів у підприємств-споживачів продукції підприємства	26	Освоєння випуску нових моделей устаткування	45
Спад виробництва	45	Збільшення частки ринку	46
Зростання неплатоспроможності замовників	36	Диверсифікованість виробництва	47
Поява нових конкурентів	51	Невисокий рівень конкуренції	44
Зміна в законодавстві, що регулює ЗЕД	23

Як бачимо з табл. 3.4, найбільш сильною стороною підприємства умовного приклада є наявність матеріальних ресурсів для проведення НДДКР, другою сильною стороною за значущістю є стійке фінансове становище, потім йде наявність потужної проектно-конструкторської й виробничої бази, кваліфікований персонал. З тієї ж таблиці вбачається , що найсуттєвішими слабкими сторонами є залежність обсягів продажів від фінансового стану споживачів, низький рівень інноваційної активності. Формулювання проблемного поля підприємства в рамках SWOT-матриці (табл. 3.5), проводиться на основі підсумовування балів тих ознак (табл. 3.3), об’єднання яких може дати можливість нівелювати погрози, або підсилити сильни сторони, та формулювання дає можливість намітити подальший напрям дій.

Таблиця 3.5

Формулювання проблемного поля підприємства в рамках SWOT-матриці

Кількісна оцінка проблем підприємства наводиться у табл. 3.4. на основі ранжування у порядку убування кількісних оцінок проблем, визначених в табл. 3.3. З таблиці 3.6. вбачається, що найбільшу увагу підприємству умовного прикладу слід приділяти освоєнню нових технологій, впровадженню передової техніки, формулюванню цілей і визначенню стратегії розвитку на перспективу, підвищенню якості продукції, максимальна адаптація продукції до існуючих умов роботи.

Таблиця 3.6