Вимоги до норми прибутку для різних груп інвестицій

№ з/п	Групи інвестицій	Необхідна норма прибутку
1	2	3
1	Інвестиції, що заміщають, – категорія I (нові машини або встаткування, транспортні засоби й т. п., які будуть викону­вати функції, аналогічно замінюємому устат­ку­ванню)	Ціна капіталу
2	Інвестиції, що заміщають, – категорія II (нові машини або встаткування, транспортні засоби й т. п., які будуть виконувати функції, аналогічно замінюємому устаткуванню, але є технологічно більше зробленими, для їхнього обслуговування потрібні фахівці досить високої кваліфікації, організація виробництва вимагає інших рішень)	Ціна капіталу + 3 %
3	Інвестиції, що заміщають, – категорія III (нові потуж­нос­ті допоміжного виробництва: склади, будинки, які заміщають старі аналоги; а також, заводи, що розта­шо­вані на новій території)	Ціна капіталу + 6 %
4	Нові інвестиції – категорія I (нові потужності або зв'язане встаткування, за допомогою якого будуть проводитися продукти, що випускалися раніше)	Ціна капіталу + 5 %
5	Нові інвестиції – категорія III (нові потужності або машини, які тісно пов’язані з діючим устаткуванням)	Ціна капіталу + 8 %
6	Нові інвестиції – категорія II (нові потужності або машини, або поглинання й придбання інших фірм, які не пов’язані з діючим технологічним процесом)	Ціна капіталу + 15 %
7	Інвестиції в науково-дослідні роботи – категорія I (прикладні НДР, спрямовані на певні специфічні цілі)	Ціна капіталу +­ 10 %
8	Інвестиції в науково-дослідні роботи – категорія II (фундаментальні НДР, мета яких точно не визначена й результат заздалегідь невідомий)	Ціна капіталу + 20 %

Якщо визначати коефіцієнт дисконтування, виходячи з табл. 4.1, як необхідну норму прибутку для різних груп інвестицій, то не враховується, як мінімум, інфляція. Цей метод досить прийнятний й узагальнений.

Узагальнивши існуючі методи визначення норми дисконту, можна сказати, що підприємство зіштовхується із проблемою вибору даної ставки, тому що кожен проект індивідуальний і відповідно метод роз­ра­хун­ку дисконтної ставки теж. На погляд автора, найбільш докладним мето­дом можна назвати метод, пропонований російськими вченими [52], тому що із всіх розглянутих методів він дає більш комплексну оцінку.

r* = WACC + P + I, (4.1)

де WACC – прийнята ціна капіталу (очищена від інфляції) або чиста прибутковість альтернативних проектів вкладення фінансових коштів; P – рівень премії за ризик для проектів даного типу; I – рівень інфляції.

Цей метод, певною мірою, також непозбавлений недоліків, тому що така модифікація знижує точність оцінки. Тому доцільно запропонувати такий метод розрахунку коефіцієнта дисконтування, що більшою мірою дозволить здійснити точність оцінки.

r* = [ [1 + WACC] × [ 1 + P] × [ 1 + I] ] – 1 (4.2)

Обґрунтування даного методу обумовлено тим, що він дозволяє комплексно враховувати інфляцію й ризикові ситуації проекту, не знижуючи точності оцінки показників економічної ефективності проекту, тобто він є мультиплікативним. Не зовсім правильно лише додавати до ціни капіталу інфляцію й премію за ризик. Інфляція виконує функцію множника, оскільки грошові потоки повинні щороку збільшуватися на (1 + ставка інфляції), відповідно й (1 + ціна капіталу), і (1 + премія за ризик), щоб платоспроможність залишалася на одному рівні.

При розрахунку норми дисконту для будь-якого інвестиційного проекту необхідно враховувати його ризик. У найзагальнішому виді під ризиком розуміється можлива небезпека, що випливає зі специфіки тих або інших явищ природи й видів діяльності. Небезпека може виражатися у загрозі здоров'ю людини, втраті фінансової вигоди, знищенні майна. З погляду менеджера ця небезпека виражається в можливому недосягненні поставлених цілей або додаткових, непередбачуваних витрат ресурсів для її досягнення.

При цьому необхідно розрізняти поняття "витрати", "збитки" і "втрати". Будь-яка підприємницька діяльність неминуче пов'язана з витратами ресурсів, тоді як збитки мають місце при додаткових витратах понад передбачені прогнозами через несприятливий збіг обставин. Втратами вважаються пряме недоодержання прибутку, знищення майна або яких-небудь інших активів. Тому при ухваленні рішення про реалізацію інвестиційного проекту необхідно зробити облік ризиків проекту. Розглянувши велику кількість методик визначення ризику інвестиційних проектів, найбільш прийнятною і научно-обгрунтованою можна визначити методику визначення ризиків запропоновану в джерелі [Error: Reference source not found]. Відповідно до цієї методики премія за ризик розраховується за формулою (4.3) виходячи із середнього класу інновацій (ДО), обумовленого на основі табл. 4.2 [52]]:

(4.3)

де k_i – клас складності інновацій за i-ою класифікаційною ознакою (i – рядком табл. 4.4.); n – кількість класифікаційних ознак.

Таблиця 4.2