Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Kuhta_3.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
24.11.2019
Размер:
6 Мб
Скачать
☆

Любов і політика (б.К.)

Тісно пов'язані з проблемами моралі та політики питання моральності політика в стосунках із представниками проти­лежної статі, тобто любов, секс і політика. З давніх давен було помічено, що визначні політики досить часто були гіпер-сексуальні, чим ламали традиційні канони пануючих звичаїв і моральних норм. Майкл Хатчісон у пралі «Анатомія сексу та влади» пише: «Секс І влада нерозривно пов'язані один з одним... Секс може не лише стати джерелом влади, він і є цією самого владою...» Існує прямий зв'язок між «... соціальною перевагою та сексуальною потенцією, між владою та сексом»". Він дійшов висновку, що люди з високим рівнем тестостерону, т. зв. Т-особистості мають дуже високу сексуальність, а значить вони стають і великими, і могутніми. Біографи описували Александра Македонського, Цезаря, Юстїніана, Карла Вели­кого, Рішельє, Наполеона як людей, які мали неабияку сексуальну потенцію. Це саме відносилося й до харизматичних лідерів XX ст., відомо, що Гітлер був садомазохістом, деякі жінки, які мали з ним інтимні стосунки, винили самогубство. Своє ставлення до жінок він якось висловив Єві Браун: «Чоловік має право визначати собою характер кожної жінки, жінці нічого іншого й не потрібно»68. Із мгедичної точки зору, це пояснюється тим, що енергія лібідо є складовою частиною харизматнчної влади. Сексуальність і харизма однаково

Поліпи»

та мораль

269

Патика

тямарапь

заворожують у могутніх особистостях. Фройд вважав, що секс є викидом творчої енергії. Що не витрачено в спальні, залишається для залу засідань, а значить сексуально задоволена людина нездатна осягнути великих висот у своїй професії. У свою чергу Райх ствердив, що для формування нової людини (він мав на увазі СРСР) потрібно впорядкувати сексуальну революцію, яка там розпочалася (малося на увазі прийняття низки законодавчих актів у перші роки після революції). Він вважав, що революційний процес повинен включати в себе перевиховання дітей, зміни законодавства в частині прийняття законів на захист дитячої та юнацької сексуальності, створення зразкових виховних закладів для колективного виховання, підготовки в масовому масштабі природно-економічного регулювання статевого життя, переходу до відкритого обгово­рення проблем сім'ї. Усе це разом мало створити умови для зняття комплексів сексуальної придавленості молоді, розкрі­пачення їхніх почуттів і статевого життя, зміни, таким чином, відношення до сексуальної насолоди «в її об'єктивній формі робітничої демократії»69. Цим самим могла б створитися могутня перепона існуванню тоталітарно-авторитарного режиму.

Як показує історичний досвід, керівники тоталітарно-авторитарних режимів, як правило, нещасливі в сімейному житті, вони часто ведуть нетрадиційне сексуальне життя, яке можна охарактеризувати як аморальне. Це пояснюється ще й тим, що на чолі таких режимів стоять рішучі особистості, часто анормальні (без чітких моральних засад). Оскільки індивіди з нормальними прагненнями та цілями, як правило, осягають нормального успіху, то люди з анормальними прагненнями та цілями, як правило, осягають анормального успіху. Прикладом аморального прагнення до успіху в усьому може бути досить трагічна історія життя Евіти Перон - дружини аргентинського диктатора70. «Суперуспіх і могутність породжуються з нереаль­них мрій аморальних людей. Для великого успіху вимагається відхилення від норми та велика нерозважливість. Анормальні особистості (тип особи А) можуть бути творчими геніями та новаторами, але з ними важко мати справу як в особистому, так і в професійному плані». Великі політики (Наполеон, Птлер та інші) належали до маніакально-депресивного типу особис­тості, постійно коливаючися між маніакальними та депресив­ними станами. Такий стан К.Джеймісон визначила як «володіючий багатьма ознаками гігантоманії, такими як

неподібність до оточуючих, підвищена енергійність, посилена сексуальність, нахил до ризику, переконаність, самовпевненість і висока продуктивність, які були пов'язані зі зростаючими успіхами та досягненнями»71. Значні відхилення були й у 4вождя всіх народів» — Сталіна. Його дружина — Надія Аллілуєва говорила про Сталіна: «Третій день мовчить, ні з ким не розмовляє і не відповідає, коли до нього звертаються, надзвичайно важка людина»72. Після смерті Надії Сталін жив холостяком, щоправда при ньому була Валюша Істоміна... Патологічним було й оточення Сталіна, чого лише вартий великий любитель молоденьких дівчаток Лаврентій Берія, «цінитель» артисток Анатолій Луначарський, Михайло Калінін. Однак, якщо можна спробувати зрозуміти та пояснити аморальність оточення вождя певною розрядкою за страхи на службі, так би мовити своєрідною компенсацією, то поведінка самого вождя була результатом його природи, характеру.

Протилежним за рівнем моральності щодо цієї проблеми були ліберально-демократичні лідери, які, як правило, спиралися на «міцний» домашній тил у ви гляді своїх дружин, дітей і родичів. Звичайно, що не всі вони були взірцями73, але загалом їхні сім'ї представляли собою певні клани, що формально дотримувалися принципів християнської моралі.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]