Психологія мікрогруп

Психологія влади є однією з важливіших складових політичної психології. Вона аналізує явища, механізми психологічного життя людей, які беруть участь у підготовці, прийнятті та організації виконання владних рішень. Психо­логія влади розглядає також вплив політичних процесів на об'єкти як їхню реакцію на існуючу владу. Таким чином, предметом вивчення психології влади є, за своєю суттю, різного рівня суб'єкти, які безперервно приймають політичні рішення. Як ми вже знаємо™, при вивченні поняття «політичні рішення* існує особливий тип аналізу — психологічний; окрім цього, вивчаючи поняття «суб'єкт рішення» («центр рішення»), ми виділяємо п'ять його параметрів (рівень, місце, тривалість, внутрішня структура та здатність до прийняття ризикованих рішень). Зрозуміло, що в усіх випадках об'єктом аналізу є живі люди у вигляді організованих груп, неорганізованих мас та окремих політиків (лідерів, вождів різного типу).

Перший вид розмаїття психологічних явищ — шетитуцій-ігай відноситься до діяльності та відносин, які мають місце в межах різних політичних владних інститутів. Це насамперед вертикалі законодавчої, виконавчої та судової влади. Тут ми маємо справу з владною діяльністю та відносинами інститу-ціоналізованих груп (мікрогруп), які приймають відповідно керівні, управлінські, організаційні та контрольні рішення. У даному випадку, погоджуючися з французьким вченим Ґабріелем Лапассадом, можна ствердити, що організація — це певна сукупність первісних груп (така група є місцем прямих взаємодій між індивідами) всередині одного цілого, властивості якого впливають на взаємини між людьми. Це те, що видно на поверхні, те ж, що приховано, він назвав інститутом. Воно

Психологія клади

146

147

Психологія влади

встановлено та видається «нормальним», тобто само собою зрозумілим у взаєминах між людьми всередині організації. Як бачимо, розуміння Лапассадом поняття «інститут» дещо відрізняється від розуміння цього поняття в політичній теорії (де інститут — це певний спосіб організації владної діяльності). Що ж нам дає підхід Лапассада? Віддає можливість провести інституційний аналіз, тобто з'ясувати приховану частину організації, те, що «не сказано», розкрити логіку організації. Такий аналіз виявляє реальні стосунки влади всередині інституту, незалежно від його власних декларацій із приводу цього. Такий аналіз передбачає ввєдєшїя поняття «аналізатор», яке означає якийсь факт або сукупність фактів, що розкри­вають взаємини між людьми всередині інституту. Дискомфорт, який виникає в зв'язку з позиціями якогось члена групи, його безкомпромісністю чи навпаки конформізмом або створення лідером гнітючої атмосфери страху, чи взаємна недовіра один до одного в групі, яка приймає рішення, — усе це змушує членів групи займати певну позицію в конфліктній ситуації.

Для прикладу наведемо психологічну атмосферу, яка панувала на одному з засідань політбюро ЦК ВКП(б) після закінчення війни, коли розглядалося питання повоєнної стратегії радянського військового будівництва. На цьому засіданні проти ідеї розгорнутого будівництва великого військово-морського флоту виступив маршал Ворошилов, стверджуючи, що гроші потрібні більше для доозброєння су­хопутних військ. Це викликало явне незадоволення Сталіна. «Тут же інші підручні, вловили ситуацію, накинулися на нещасного маршала. Першими Каґанович і Берія... Сталін підлив ще масла в вогонь, заявивши: «Пачему товариш, Варашилов так заинтересован в ослаблений ваенного магу-щества нашей страньї?...». Ворошилов зблід, жалюгідно всміхався. Питання було поставлено на голосування, разом із всіма «за» проголосував і Ворошилов, «схиляючи повинно голову». Пізніше всі дивилися у Сталіна кінокартину. Розсад­жувалися за столиками по двоє, лише Ворошилов, жертва цього нещасного дня, віддалився в самий кінець залу. Після фільму Сталін змилостивився та підійшов до Ворошилова, пожалів його: «Клім, дарагой.-.Тибе надо атдахнуть. Поезжай, дарагой, в санаторий...». Усі присутні оточили амністованого та хором переконували його: «Так, так, Клімент Єфремович, вам потрібно обов'язково поїхати на відпочинок, ви перевто­милися...^¹. Отже, перед нами приклад пануючої в групі рішень >

(політбюро) загальної атмосфери підлабузництва перед вождем, страху та постійної невпевненості не лише за свою посаду, але й за власне існування. Водночас ця ситуація вияви­ла місце та вплив кожної людини всередині владного інституту.

Інституційний аналіз може висвітлити, що певні дії, які в організації розглядаються як «природні» або «спонтанні», є в дійсності результатом прояву певних незрозумілих поки що сил. Аналіз спрямований на те, щоб надати первісним групам можливо більшої свободи думок і дій, що доповнює групову динаміку. Загалом інституційний аналіз допомагає разом із соціологічним з'ясувати, за допомогою яких механізмів у діяльності організації в суспільстві встановлюється влада над людьми²².

Близьким до інституційного виду психологічних явищ є соціоаналіз, який застосовується щодо конкретної організації для психоаналізу. У його основу покладено принцип зведення політичного до психосімейного, і він спирається на праці Фройда та його послідовників. Суть соціоаналізу полягає в тому, що всякий раз, коли якась мікрогрупа має проблеми з боротьбою за місце у владних структурах, у групі складаються відносини, аналогічні сімейним взаєминам, де є малі діти, батько, якого шанують і трохи бояться. Він може порадити, може й захистити, але інколи може й покарати. Із часом діти хочуть бути більш самостійними, вони перестають коритися, тоді виникають конфлікти всередині групи. Межі організації, правила, що діють у ній, спочатку не дають розгорітися конфліктам, однак потім виникає альтернатива: або батько (керівник, лідер) має піти, щоб поступитися місцем іншому члену групи, або він має застосувати примус, щоб утримати в межах означених інтересів І функцій цю групу²³. Такий феномен конфліктності в організації вивчається також структуралістським напрямом соціології.

Вивчаючи організовані людські групи, що діють у сфері політики, ми таким чином маємо справу насамперед із формалізованими групами. Це означає, що в групах є досить чітка структура, розподіл ролей, обов'язків всередині групи, їхня діяльність загалом визначається пануючою державною доктриною, ідеологією, інтересами та кінцевими цілями політичної системи. Для них притаманна ієрархія владних відносин, які детермінують їхню участь у прийнятті політичних рішень. Схема, що відображає структуру формалізованої групи, називається органіграма. Для прикладу наведемо органіграму парламенту України — Верхоиної Ради (ВР).

Помкшмгія мади

148

149

Психологія яладм

парламентські комітети (понад 20)

інститут законодавства

тимчасові спеціальні та слідчі комісії

Зрозуміло, що найбільшою формальною групою тут є депутати, які приймають рішення під час сесій. Меншими формальними групами є парламентські комітети (де кількість учасників коливається від 10—15 до ЗО—35 депутатів). Це саме стосується й членів різних комісій. Окремою групою є секретаріат ВР, що виконує аналітичну, підготовчу роботу, та інститут законодавства. Формальні обов'язки та норми діяльності депутатів визначає Конституція України, правила й норми праці парламенту та статус депутата ВР. Разом із тим, поряд з офіційною оргапіграмою у ВР виникли певні нефор­мальні взаємини. Вони склалися з метою адаптації як до внутрішнього, так і зовнішнього середовища депутатських груп. Сюди відносяться партійні та міжпартійні стосунки між депутатами, факти ближчого знайомства чи їхня відсутність із головою та заступниками ВР, групові стосунки в межах парламентських комітетів і комісій. Неформальні взаємини склалися й в побутовій сфері, праці в бібліотеці ВР тощо. Всередині груп у ВР можна спостерігати кілька елементарних форм організації мікрогруп. Це насамперед пара — два депутати, що симпатизують один одному, трикутник— три

Голова ВР

п ерший заступник, заступники Голови ВР

депутати, що симпатизують один одному, квадрат — може бути сукупність пар. Ланцюг — це лінійний зв'язок між кількома депутатами (може виникнути навіть серед депутатів, які сидять в одному ряді). Зірка — це коли є один депутат, навколо якого гуртуються кілька депутатів, такий феномен пов'язаний із появою неформального лідера, іншими словами, коли вини­кають психологічні відносини доповнення, які разом формують одне ціле — діаду ( якщо А є типом логіка, то Б має бути типом етика, або інтуїтик доповнюється сенсориком). Оскільки депутати займаються однією справою, то для них кращий варіант — це взаємини активації, оскільки за таких взаємин вони стимулюють один одного (це можуть бути два екстра­верти або два інтроверти, один — раціоналіст, другий — ірраціоналіст). Стимулюючи один одного, вони в той же час поступово втомлюють один другого, тому потрібні періодичні паузи в їхніх контактах. Між двома такими депутатами можуть встановитися й взаємини тотожності, тоді, поділившися навзаєм досвідом, підходами до вирішення проблем, вони можуть «охолонути» один до одного. У парі можуть встано­витися взаємини супер Его — взаємної поваги та підтримки (екстраверт — інтуїтивно-логічний та екстраверт — сенсорно-етичний). У такому випадку ми не маємо взаємин супереч­ливих, конфліктних тощо.

Рідше, ніж пари, можуть встановлюватися організовані групи на зразок трикутника, в яких встановлюються парні вертикальні взаємини (один інтуїтивно-логічний екстраверт, другий — логіко-інтуїтивний Інтроверт), вони бачать навколо себе світ якби з обох сторін, але якщо вони довго співпрацюють, то втомлюються, тоді сприятливим стає поява третього (сенсорно-етичного інтроверта або етико-сенсорного екстраверта).

Інколи встановлюються організовані групи на зразок квадрату, які в соціоніці отримали назву квадри. Це можуть бути квалри альфа, бета, гамма та дельта. Перша квадра (альфа) висуває ідеї, розробляє концепції та починає їх реалізовувати, друга квадра (бета) продовжує справу реалізації з досить відчутним відхиленням від початкового задуму. Тоді третя квадра (гамма), критикуючи зроблене другою квадрою, повертається до первісної концепції та реалізує її у відповід­ності до умов, що склалися на той час. Завершує реалізацію четверта квадра (дельта)²⁴.

Що можна ще сказати про психологічний клімат, який формується в мікрогрупі депутатів? Виходимо з формальної