3. Особливості провадження слідчих дій та оперативно-розшукових заходів початкового етапу розслідування

Особливості огляду місця події

На місці події у справах про вбивства на замовлення, яке за­звичай охоплює доволі значну за розмірами територію, першо­чергову увагу варто приділити дослідженню безпосереднього місця виявлення трупа.

Воно повинно бути скероване на з'ясування таких обставин:

1. чи труп виявлено на місці вбивства потерпілого, чи є під­стави для припущення, що труп звідкись доставлено на це зав­часно підготовлене місце;

2. які заходи вживалися злочинцем для заховування трупа, чи засвідчують вони особливу підготовленість убивства;

3. чи є ознаки того, що місце заховування трупа попередньо вивчалось;

4. чи є підстави для припущення, що потерпілого було доставлено на це місце ще живим;

5. чи є підстави для припущення, що вбивство вчинено зі спеціально підготованого сховища.

У разі знаходження підстав для позитивної відповіді на ос­таннє питання здійснюється пошук такого сховища, а за його виявлення - детальне дослідження, скероване на пошук зна­ряддя вбивства і слідів злочинця (взуття, рук, запаху, мікрочас-тин, предметів і залишків життєдіяльності тощо).

Коли вбивство вчинено не з близької віддалі із застосуван­ням вогнепальної зброї, місце, з якого виконувалися постріли, шукають візируванням. Зазвичай це й буває місцем засідки. Окрім того, таке місце шукають й іншими допоміжними мето­дами - визначенням напряму пострілу за пробоїнами, формою закопчування слідів пострілу на перешкодах тощо.

Якщо зброю залишено на місці злочину чи її знайдено на місці засідки або ж там, де її було викинуто кілером (що трап­ляється часто), вона підлягає детальному огляду в рамках од­нієї слідчої дії. З'ясовують конструктивні особливості цієї зброї, а також відшукують на ній та попередньо досліджують сліди пострілу, рук тощо.

Для виявлення стріляних гільз використовують дані про спрямованість, кут і дистанцію викидання їх зі зброї з ураху­ванням її моделі та можливості рикошету.

Коли виявляють труп зі слідами заподіяння ушкоджень колючо-ріжучими знаряддями, тупими предметами, вогнепаль­ною зброєю, необхідно досліджувати не тільки безпосереднє місце виявлення трупа, а й, розширивши межі огляду, шукати зброю, сліди перебування злочинця, оглядати інші ділянки прилеглої місцевості, контейнери для побутових відходів, газо­ни, кущі, різноманітні предмети тощо.

У разі виявлення трупа на місці вибуху необхідно із залучен­ням фахівця зафіксувати і в усіх подробицях описати джерело вибуху, викопати пошук деталей вибухового пристрою тощо.

Коли є підстави до припущення, що труп кимось переміщав­ся, у ході огляду місця події відшукують сліди маршруту цього переміщення, а також можливе місце вбивства.

Якщо місцем події є службове приміщення (підприємства, фірми, банку тощо), увагу слідчого повинні привернути доку­менти (договори, платіжні доручення, рахунки, повідомлення і т. ін.), які можуть допомогти йому у з'ясуванні ділових зв'язків потерпілого та можливих конфліктів із конкретними контр­агентами на ґрунті взаєморозрахунків і матеріальних претензій (питання первинного дослідження документів ще буде додат­ково нами проаналізовано).

У кожному разі ефективність огляду місця події різко зрос­те, якщо цю слідчу дію інтегровано в структуру наведеної вище типової тактичної операції (за умови, що між моментом учи­нення вбивства і прибуттям на місце події слідчо-оперативної групи спливло не більше однієї - півтори години), що охоплює, окрім зовнішнього огляду трупа, інших слідчих дій, також опе-ративно-розшукові й пошуково-загороджувальні заходи:

• переслідування виконавців убивства на замовлення «по га­рячих слідах» і перекриття шляхів залишення ними місця зло­чину (групи переслідування повинні бути готові до активного збройного опору, а тому мають бути відповідно оснащені);

• загороджувальні заходи на виїздах із міста (населеного пункту), на залізничних, морських, річкових, автобусних і аеро­вокзалах;

• інформування про подію правоохоронних органів суміж­них територій, орієнтування їх на розшук злочинців;

• оперативне використання інформації криміналістичних обліків (у тих випадках, коли встановлено прикмети й харак­терні ознаки злочинців, на місці події виявлено сліди рук, уста­новлено клички розшукуваних тощо);

• залучення до розшуку сил зовнішньої служби міліції, постів і патрулів ДАІ, інших снєциідрозділів органів внутрішніх справ;

• перевірка відомих органам міліції місць концентрації кри­мінал ьно-злочин них елементів, сходок злодіїв, повій, наркома­нів тощо;

• пошук транспортних засобів, що могли використовуватися злочинцями;

• залучення до розшуку ЗМІ, представників громадськості;

• оперативне орієнтування працівниками інших правоохо­ронних органів (СБ, податкової міліції, митних органів, при­кордонної служби тощо) на розшук і затримання злочинців.

У випадках успішного виконання цієї тактичної операції (що, на жаль, буває не так уже й часто) вона завершується за­триманням кілерів та обшуком.

Особливості огляду трупа

Оглядом трупа вбитої особи також можна виявити ознаки, що вказуватимуть на вбивство на замовлення.

Під час учинення таких убивств із використанням вогне­пальної зброї постріли частіше за все виконуються або в поти­лицю, або біля лівої лопатки з боку спини, і потрапляння сна­ряда вирізняється характерною влучністю. Інколи постріл ви­копується впритул. Але, здебільшого, вбивця стріляє з певної відстані, а коли є наперед підготовлене сховище, снайперські павички і відповідна зброя - з відносно значної відстані.

Коли вбивство вчиняється колючо-ріжучою зброєю харак­терним є завдання ударів ззаду, у скроню, в серце. Удари в біль­шості випадків завдаються зі значною силою. Можливе заподіяння фінським або десантним ножем, причому з певним ступенем кваліфікації, що є характерним для спеціального тре­нування. Таке питання може бути поставлене перед спеціаліс­тами - військовими судовими медиками або перед спеціаліста­ми з підготування десантників, бійців спецназу тощо.

Уміле застосування колючо-ріжучої зброї у деяких випадках (наприклад, у людному місці) може свідчити про професійні павички вбивці. Удари у таких випадках завдаються інтенсив­но, точно, швидко й раптово для жертви. І навпаки, множин­ність, хаотичність ножових ударів (поранень) вказує на те, що вбивця погано володіє зброєю і йому було потрібно прикладати додаткові зусилля, щоб досягнути злочинного результату.

Убивства на замовлення, під час учинення яких ушкодження заподіюються випадковими предметами, на практиці трап­ляються нечасто, тому в таких випадках можна припускати, що для вчинення злочину було залучено малодосвідчених осіб.

Інколи для вчинення найманих убивств використовуються удавки. За таких випадків странгуляційна борозна свідчить про затягування петлі ззаду, безпосередньо ж борозна є майже су­цільною та горизонтальною.

Під час учинення вбивств на замовлення способом отруєння ушкоджень на тілі загиблої особи може не бути взагалі. У цих випадках варто звертати увагу на окрас шкірного покрову, спе­цифічний колір трупних плям, ушкодження слизової оболонки ротової порожнини, гортані, носа.

Оглядаючи труп, варто звертати увагу на такі характерні оз­наки, за виявлення котрих версія про вбивство на замовлення може оцінюватись як найбільш імовірна, а саме:

• наявні сліди катувань;

• труп із зав'язаними руками чи ногами;

• труп із зав'язаними руками чи ногами, до нього приєднано певний тягар чи без такого і його скинуто у водойму;

• температура тіла і розташування трупних плям засвідчу­ють про переміщення тіла;

• обличчя трупа спотворено, вилучено і знищено документи, що свідчать про особу вбитого, а це свідчить про намагання ускладнити подальше встановлення особи жертви.