2. Процесуальні та організаційні питання призначення судових експертиз. Система судово-експертних установ в Україні

Судові експертизи провадяться за призначенням слідчого, судді (суду), тобто тих осіб, у провадженні яких перебуває кри­мінальна справа. Рішення про призначення судової експертизи ці особи приймають на свій розсуд або на підставі прямої вка­зівки на це у законі (ст. 76 КПК):

- для встановлення причин смерті;

• для встановлення тяжкості й характеру тілесних ушко­джень;

• для визначення психічного стану підозрюваного (обвину­ваченого) за наявності у справі даних, які викликають сумнів щодо його осудності;

• для встановлення статевої зрілості потерпілої у справах про злочини, передбачені ст. 155 КК України;

• для встановлення віку підозрюваного (обвинуваченого), якщо це має значення для вирішення питання про його кримі­нальну відповідальність, якщо про це немає відповідних доку­ментів і неможливо їх одержати.

За проектом нового КПК цей перелік є значно більшим. Не призначення судової експертизи у випадках, передбаче­них законом, оцінюється як неповнота дізнання або досудового слідства і тягне за собою повернення справи на додаткове роз­слідування.

Окрім цього, треба з'ясувати, що є предметом судової екс­пертизи.

Це - специфічні факти (обставини справи), що досліджу­ються і встановлюються на досудовому та судовому слідстві з допомогою відповідних спеціальних знань (наприклад, причи­на смерті загиблого, характер і тяжкість ушкоджень тіла потер­пілого тощо).

Також треба знати, що є об'єктом судової експертизи - це на­явні у справі носії інформації про факти і події, що підлягають дослідженню з використанням спеціальних знань. Такими мо­жуть виступати матеріальні предмети будь-якої природи (зо­крема люди), будь-які явища, процеси тощо.

Судова експертиза призначається і проводиться лише щодо порушеної кримінальної справи.

Кримінально-процесуальне законодавство регламентує пра­вовий статус експерта, встановлює вимоги щодо нього. Судо­вими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знан­ня для того, щоб дати висновок із досліджуваних питань. Згідно з вимогами ст. 10 Закону України «Про судову експертизу», фахівці державних спеціалізованих установ і відомчих служб, що проводять судову експертизу, повинні мати вищу освіту, пройти відповідну підготовку та атестацію як судові експерти певної спеціальності.

Судовими експертами не можуть бути:

• визнані недієздатними і ті, що мають судимість (ст. 11 За­кону України «Про судову експертизу»);

• особи, які перебувають у службовій або іншій залежності від обвинуваченого, потерпілого або які раніше були ревізора­ми у справі (ст. 75 КПК).

У певних випадках експерт може бути відведений з підстав, передбачених статтями 54, 62 КПК:

- якщо він брав участь у цій справі як свідок, експерт, фахівець, перекладач, особа, яка проводила дізнання, слідчий, обвинувач, захисник або представник... або розглядав у цій справі скаргу в порядку статей 232, 234, 236 КПК (однак попередня участь цієї особи у справі як експерта не є підставою для його відведення);

- якщо він особисто або його родичі заінтересовані в резуль­татах справи;

- за наявності інших обставин, які викликають сумнів в об'єктивності експерта;

- якщо буде виявлено некомпетентність цієї особи з тих пи­тань, які підлягають вирішенню через проведення експертизи.

Закон передбачає права та обов'язки експерта, зокрема:

• ознайомлюватися з матеріалами справи, які стосуються предмета судової експертизи;

• клопотати про падання нових (додаткових) матеріалів, не­обхідних для даиня висновку;

• вказувати в акті судової експертизи на виявлені в ході її проведення факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не було поставлено слідчим питань (експертна ініці­атива); головне, щоб експерт не вийшов за межі предмета дору­ченої йому експертизи і тих спеціальних знань, якими він як фахівець належно не володіє;

• з дозволу слідчого... бути присутнім на допиті чи інших слідчих діях і ставити учасникам слідчих дій запитання щодо предмета дорученої йому експертизи;

• подавати скарги на дії особи, у провадженні якої перебуває справа, якщо ці дії порушують права судового експерта;

• отримувати винагороду за проведення судової експертизи, якщо її виконання не є службовим завданням (ст. 13 Закону України «Про судову експертизу», ст. 77 КПК).

Судовий експерт має певні обов'язки:

• з'являтися за викликом слідчого і давати правильний ви­сновок на поставлені питання;

• відмовитися від дання висновку з питань, що виходять за межі його компетенції, письмово повідомити про це орган, який призначив експертизу;

• аналогічно діяти, коли наданих йому матеріалів недостат­ньо для дання висновку (ст. 77 КПК);

• дослідження проводити повно, давати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок;

• па вимогу органу розслідування чи суду в разі потреби да­ти роз'яснення щодо даного ним висновку;

• заявляти самовідвід за наявності для цього законних підстав.

За злісне ухиляння або відмову без поважних причин від ви­конання своїх обов'язків або за завідомо неправдивий висновок експерт несе кримінальну відповідальність.

Судові експертизи проводяться здебільшого у спеціальних екс­пертних установах або відомчих службах. Окрім цього, за наяв­ності причин, про які згодом, проведення судових експертиз може бути доручено фахівцям і за межами цих установ та служб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судову експертизу», судово-експертну діяльність провадять державні спеціалізовані установи, що є у складі таких відомств: Міністерство юстиції України (далі - МЮ), Міністерство внутрішніх справ (далі -МВС), Міністерство охорони здоров'я (далі - МОЗ), Служба безпеки України (далі - СБУ).

У системі МЮ на сьогодні діють п'ять Науково-дослідних інсти­тутів судових експертиз (далі - НДІСЕ) та чотири їхні філіали.

1. Київський НДІСЕ обслуговує правоохоронні органи Він­ницької, Житомирської, Київської, Тернопільської, Хмель­ницької, Черкаської, Чернігівської областей та м. Київ. У м. Тер­нополі є філія КНДІСЕ, що також обслуговує Тернопільську, Хмельницьку та Вінницьку області.

2. Львівський НДІСЕ - Волинську, Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську, Рівненську, Чернівецьку області.

3. Харківський НДІСЕ - АРК, Дніпропетровську, Запорізь­ку, Полтавську, Сумську, Харківську області. Має Дніпропет­ровську філію, яка обслуговує Дніпропетровську область, а також має Кримський філіал, що обслуговує АРК.

4. Донецький НДІСЕ - Донецьку та Луганську області.

5. Одеський НДІСЕ обслуговує правоохоронні органи у Кіровоградській, Миколаївській, Одеській, Херсонській облас- тях. ОНДІСЕ має Миколаївський філіал, що обслуговує Мико- лаївську область.

Відділення та лабораторії більшості з названих судово-експертних установ МЮ провадять усі традиційні та нетрадицій­ні криміналістичні експертизи, а також судово-бухгалтерські, автотехнічні, будівельно-технічні, товарознавчі, ґрунтознавчі, біологічні та багато інших видів. У цих інститутах діють такі ла­бораторії: 1) судово-почеркознавчих і комп'ютерних дослі­джень, 2) судово-трасологічних, балістичних досліджень і тех­нічного дослідження документів, 3) криміналістичних дослі­джень матеріалів, речовин і виробів, біологічних досліджень, 4) судово-автотехнічних досліджень, 5) судово-товарознавчих досліджень, 6) судових будівельно-технічних, будівельно-по­жежних досліджень, 7) судово-економічних досліджень.

МВС має свою структуризовану мережу експертних установ у державі (тобто в центрі та в кожній області України). У міністер­стві існує Державний науково-дослідний експертно-криміналіс­тичний центр (ДНДЕКЦ). При УМВС в областях діють обласні науково-дослідні експертно-криміналістичні центри (НДЕКЦ). При міських і районних відділах внутрішніх справ діють експерт-по-криміналістичні відділення, групи експертів або експерти.

У ДНДЕКЦ та ИДЕКЦ проводять різні види криміналіс­тичних експертиз, а також певні види автотехнічних експертиз, пожежотехнічні тощо; експерти РВС - тільки деякі види кримі­налістичних.

У системі МОЗ зосереджено судово-медичні та судово-психі-атричпі експертні установи (обласні бюро судово-медичних екс­пертиз, судові відділення обласних психоневрологічних ліка­рень) із мережею міжрайонних (районних) відділень і центрів. До проведення судово-медичних і судово-психофізіологічних експертиз, окрім штатних експертів, залучаються і працівники ка­федр судової медицини та психіатрії вищих навчальних закладів.

У цих експертних установах проводять дослідження трупів і живих осіб, криміналістичні експертизи речових доказів, судо­во-хімічні, біологічні та багато інших експертиз.

Систему експертних установ СБУ також побудовано з ура­хуванням адміністративно-територіального поділу України. До центрального апарату СБУ входить науково-експертний криміналістичний відділ із відділеннями криміналістичних експертиз і криміналістичної техніки. В обласних центрах діють криміналістичні групи. Спеціалісти експертної служби СБУ проводять більшість криміналістичних і деякі інші види судових експертиз.

Прокуратура України своєї відомчої експертної служби не має, але майже в кожній прокуратурі передбачено штатну поса­ду прокурора-криміналіста, професійний обов'язок якого нада­вати слідчим криміналістичну допомогу у проведенні слідчих дій, вести аналітичну та облікову роботу (йдеться про криміна­лістичні обліки), сприяти впровадженню технічних і тактичних прийомів у розслідування злочинів.

Як уже зазначалося, судово-експертна діяльність може також здійснюватися поза спеціалізованими експертними установами, а саме: на підприємницьких засадах спеціалістами інших відомств (на підставі спеціального дозволу - ліцензії), а також громадяна­ми за разовими договорами. Це може мати місце у випадках:

• коли судові експертизи конкретних видів у державних екс­пертних закладах України або конкретного регіону не викону­ються;

• коли такі експертизи в державних експертизних закладах виконуються, але штатні експерти завантажені проведенням ін­ших експертиз або відсутні в потрібний момент (відпустка, хво­роба, неукомплектованість штату) і можуть почати досліджен­ня тільки через певний час, а справа не терпить зволікання;

- коли слідчий чи суд хочуть призначити експертизу кон­кретній особі - відомому спеціалістові в конкретній сфері спе­ціальних знань, фаховість якого - поза конкуренцією тощо.