Література

Иоффе М. А. Кримінально-правові заходи боротьби з ухиленнями від сплати податків: Навчальний посібник.- Львів, 1998.

Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник / За ред. М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація.- К; X., 2001.-С. 168-170.

Кучеров И. И. Налоговые преступления: Учебное пособие.- М., 1997.

Ларичев В. Д., Решетияк Н. С. Налоговые преступления и правона­рушения. Кто и как их выявляет и предупреждает.- М, 1998.

Расследование некоторых корыстных преступлений в сфере эко­номики: Учебное пособие.- Екатеринбург, 1998.- С. 3-45.

Рохлин В. И. Работа следователя с документами при расследовании преступлений в сфере хозяйственной деятельности: Конспект лекций.- Л., 1987.

То які ж права має податкова поліція? Розмова із заступником Голови Державної податкової адміністрації України.- Урядовий кур'єр.- 1997.- 18 жовтня.

Челнышева О. В., Феськов М. В. Расследование налоговых преступ­лений,- СПб., 2001.

Шкарупа В. К., Цимбал П. В., Чигрина Г. Л. Дізнання та досудове слідство по податкових злочинах: Навчальний посібник.- Ірпінь, 2003.

Тема 24 методика розслідування злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху

1. Криміналістична характеристика злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху

У сучасних умовах дорожнього руху спостерігається чітка тенденція до зростання кількості транспортних подій (при­год)¹. Згідно з даними ГУДАІ МВС України, в нашій державі за рік у середньому вчиняється від 35 тис. до 45 тис. ДТП, що призводить до загибелі від 5 тис. до 7 тис. осіб та їх травмуван­ня від 35 тис. до 40 тис. У кожних 100 ДТП у середньому гине від 15 до 20 осіб. На кожну тисячу населення України припадає, в середньому на рік, сім ДТП².

' У чинному законодавстві не існує єдиного підходу в застосуванні термі­нів «подія - пригода». Зокрема в Законі України «Про дорожній рух» від .'30.06.1993 р. використано термін «подія». У Правилах дорожні.ого руху Ук­раїни, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306, використано словосполучення «дорожньо-транспортна пригода» - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені лю­ди чи завдано матеріальних збитків.

Окрім цього, зазначмо, що суспільпо-небезпечними дорожньо-трапспорт-мими подіями (падалі - ДТП) с лише ті, що призвели до заподіяння тілесних ушкоджень чи смерті людей або настання інших тяжких наслідків.

² Дорожно-трапспортпьіе происшествия. Особенности раселедования / Авт.-сост. А. Н. Шабадси, С. А. Шевцов, К. В. Дубонос- X., 2003,- С. 6-7.

^:! Під ДТП падалі розглядатимемо, насамперед, суспільно небезпечні діяння, передбачені ст. 286 КК України («Порушення правил безпеки дорож­нього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами»), хоча кримінальна відповідальність за дорожпьо-транспортпі події передбачена також і ст. 287 («Випуск в експлуатацію техпічпо-несправ-них транспортних засобів або інше порушення їх експлуатації»), ст. 288 («Порушення правил, норм і стандартів, що стосуються убезпечення дорож­нього руху»), ст. 291 («Порушення чинних па транспорті правил»), ст. 415

Тож залишаються й падалі актуальними питання, що вини­кають у діяльності органів досудового розслідування у кримі­нальних справах про злочинні порушення правил безпеки до­рожнього руху, надалі - ДТП³.

Типовими елементами криміналістичної характеристики ДТП е узагальнені відомості про:

1. обстановку ДТП;

2. механізм ДТП;

3. причини дорожньо-транспортних подій;

4. слідову картину;

5. особу злочинця;

6. особу потерпілого.

Обстановка ДТП (час, місце, дорожні та погодні умови тощо). Дорожня обстановка становить складну сукупність умов, за яких відбувається рух на певній ділянці дороги чи вулиці, і характеризується комплексом елементів¹ або чинників, що їх має враховувати водій під час керування транспортним засобом.

I група (статичні елементи):

• особливості планування доріг і вулиць, їхні технічні харак­теристики (профіль, ширина проїжджої частини, тип і стан до­рожнього покриття);

• наявність засобів автоматичного та іншого регулювання дорожнього руху (огорожі, розмітки, дорожні знаки, зупинки міського транспорту);

- освітлення проїжджої частини в темний час доби;

- будови, споруди і зелені насадження, розміщені поруч із дорогою тощо.

II група (динамічні елементи дорожньої обстановки):

- інтенсивність і швидкість руху машин і пішоходів, перемі­щення інших об'єктів по дорожньому полотну;

• поведінка пішоходів і водіїв транспорту;

• зміна сигналів регулювання руху;

• маневри руху автомашини;

• оглядовість, видимість тощо.

Дорожню обстановку обумовлено також місцем учинення ДТП. Узагальненням установлено, що більшість цих подій вчи­няється в містах, де розвинена транспортна система, інтенсив­ний пішоходннй рух.

Розподіл ДТП за місцем їх учинення має наближено такий вигляд:

(«Порушення правил водіння або експлуатації машин» - зокрема бойових, спеціальних чи транспортних машин ЗСУ України та інших військових фор­мувань).

¹ Див.: Криміналістика: Підручник / За ред. В. Ю. Шепітька.- К., 2001.— С. 610. 611 та ін.

- 33% - вчиняються в Києві та обласних центрах України;

• 23% - в іншVIх містах;

• 20% - на дорогах місцевого значення;

• 15% - в інших населених пунктах;

• 9% - на магістральних автодорогах;

• 2% - на регіональних автодорогах.

Час (року, доби) також може бути передумовою формування аварійної дорожньої обстановки. Зокрема, найчастіше ДТП трапляються в години «пік» (коли рух найбільш інтенсивний), а також за несприятливих погодних умов (ожеледь, дощ, ту­ман), у темний час доби.

Розподіл кількості ДТП за місяцями року свідчить, що най­частіше вони трапляються протягом липня-листопада, з піком V серпні (у серпні в середньому трапляється до 15% від усіх річ­них ДТП).

Критичного стану аварійність досягає у п'ятницю. У цей день тижня відбувається до 15,7% ДТП.

ДТП із найбільш тяжкими наслідками мають місце в неділю, а за годинами доби - в період від 04.00 - 19.00 (7,8%).

Переважна більшість подій трапляється у другій половині доби (64,8%) з піком впродовж 18.00-19.00 (7,8%).

Механізм ДТП. Механізм ДТП - складна система взаємодії чотирьох елементів:

1) водій (його кваліфікація, досвід роботи, стан здоров'я, тривалість перебування за кермом тощо;

2) автомобіль (його технічний стан);

3. дорога (стан дорожнього покриття, рельєф - ухил, під­няття, наявність чи відсутність дорожніх знаків тощо);

4. навколишнє середовище (перешкоди, зокрема інші транс­портні засоби, люди, погодні умови, видимість тощо).

У ДТП вирізняють три фази:

початкова. її характеризують передаварійні умови руху транспортного засобу і пішоходів, що передують виникненню небезпечної ситуації, за якої учасники руху ще можуть і повин­ні негайно вжити всіх можливих заходів для попередження ДТП;

кульмінаційна. Виникає за умови, що під час початкової фа­зи не було вжито названих вище заходів. Під час цієї фази від­бувається зближення транспортного засобу і пішохода (або ж транспортних засобів між собою) тощо. Ситуація з небезпечної трансформується в аварійну. За цієї фази учасники дорожньо­го руху вже не в змозі уникнути ДТП. Кульмінаційна фаза характеризується подіями, які породжують найбільш тяжкі наслідки ДТП (травми (смерть) пішоходів, пасажирів, водіїв). Вона минає швидко і відбувається на ділянці дороги незначної протяжності;

завершальна. Вона часто збігається в часі з припиненням ру­ху транспортного засобу.

Ось як у фаховій літературі наведено механізм перебігу куль­мінаційної та завершальної фаз ДТП, коли легковий автомобіль па швидкості 80 км/год вчиняє наїзд на нерухому масивну перешкоду (наприклад, стіну будинку, навантажений транс­портний засіб, міцну опору ЛЕП тощо).

1. Через 0,026 сек після удару вдавлюється передній бампер транспортного засобу; сила, яка у тридцять разів перевищує силу тяжіння автомобіля, зупиняє його рух на лінії передніх сидінь, тоді як його пасажири - якщо вони не прив'язані пасками без­пеки - продовжують рухатись у салоні транспортного засобу зі швидкістю 80 км/год.

2. Через 0,039 сек водій разом із сидінням різко рухається вперед на 15 см.

3. Через 0,044 сск він грудною кліткою зламує кермо.

4. Через 0,050 сск швидкість настільки зменшується, що на автомобіль і всіх пасажирів починає діяти сила, яка у 80 разів перевищує їхню власну силу тяжіння.

5. Через 0,068 сек водій із силою в 9 тонн вдаряється об щи­ток приладів.

6. Через 0,092 сек водій і пасажир переднього сидіння одно­часно вдаряються головами об переднє вітрове скло автомобіля й отримують смертельні ушкодження черепа голови.

7. Через 0,100 сек після удару (тобто всі попередні етапи від­бувались в мить, яка за часом є меншою за 0,1 сек) водій відки­дається назад, він уже мертвий.

8. Через 0,110 сек автомобіль починає незначний рух назад.

9. Через 0,113 сек пасажир, який сидить на задньому сидінні за водієм, якщо він також не скористався ременем безпеки, опи- няється поруч із ним па одній лінії, завдає йому нового удару й одночасно отримує сам смертельні ушкодження.