Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Криміналістика Курс лекцій.- К. Атіка.doc
Скачиваний:
23
Добавлен:
25.11.2019
Размер:
17 Мб
Скачать
☆

2. Слідчий огляд і попереднє дослідження документів

А зараз, пред тим як перейти до наступного питання, декілька положень про слідчий огляд і попереднє дослідження доку­ментів.

Огляд документів, як різновид слідчого огляду, здійснюєть­ся слідчим з додержанням вимог ст. 190 КПК України в присут­ності понятих.

У разі необхідності запрошується фахівець.

Документи, як і всі матеріальні джерела, за місцем їх вияв­лення підлягають органолептичному дослідженню через безпо­середнє сприйняття зовнішнього вигляду (форми, розміру, розташування об'єкта) з використанням засобів криміналістич­ної техніки.

Тут огляд виконує головну функцію - збирання доказів і фіксації безпосередності їх походження з міста події.

Такий огляд-дослідження здійснюють у ході провадження інших слідчих дій, наприклад, обшуку, виїмки за місцем їх ви­явлення.

Органолептичне дослідження є зовнішнім, неповним, деякі невидимі й маловидимі ознаки залишаються прогнозованими.

Тому після одержання документів останні можна дослідити додатково із запрошенням фахівця і застосуванням більш складної техуіки під час провадження огляду як самостійної слідчої дії в кабінеті слідчого за правилами ст. 190 КПК.

Отже, треба розрізняти два види огляду документів:

  • огляд як спосіб виявлення і збирання документів;

  • огляд як метод попереднього дослідження.

Огляд як спосіб виявлення і збирання документів є небхідною процедурою, коли слідчий у ході слідчої дії виявляє та вилучає документи - джерела доказової інформації.

Документ, як будь-яке джерело інформації, підлягає безпо­середньому зовнішньому дослідженню з метою встановлення місця виявлення, виду, форми, змісту документа і викорис­тання цієї інформації для розкриття злочину «по гарячих слідах».

Документ є матеріальним джерелом, тобто слідом-докумен-том, слідом-предметом, слідом-відбитком (у деяких випадках).

Виявлені документи описують у протоколі, упаковують і ви­лучають.

Огляд як спосіб виявлення і збирання документів є самостій­ною слідчою дією, об'єктами якої є документи, одержані в ході інших слідчих дій - подання учасниками процесу або витребу­вання слідчим.

Огляд проводиться в кабінеті слідчого в присутності поня­тих і за участі фахівця.

Таке дослідження документів можна здійснити на стадії по­рушення кримінальної справи, наприклад, виявивши невидимі сліди-зміни в документі, закритих текстів, ознак підроблення реквізитів документа тощо.

Оглядом керує слідчий, який визначає цілі та завдання дослідження, залучає спеціальні засоби і знання для більш гли­бокого вивчення джерела інформації.

Якою ж є методика дослідження документа в ході огляду?

Огляд документів складається з трьох етапів:

- вивчення змісту документа;

- дослідження зовнішніх ознак із застосуванням технічних засобів;

- процесуальне оформлення результатів огляду.

Під час провадження всіх названих етапів у поводженні з до­кументами треба дотримуватись загальних правил:

• перш ніж узяти документ у руки, треба зафіксувати його на місці виявлення;

• пам'ятати, що документ є джерелом запахового сліду;

• па ньому можуть бути трасологічні сліди, передовсім слі­ди рук;

  • документ треба брати тільки пінцетом;

  • не можна перегинати документ по нових складках;

  • до справи долучати в окремих конвертах;

• охороняти документ від дії прямих випромінювань (сонця, ультрафіолетового проміння, високочастотного поля).

Вивчення змісту документа розпочинається з уважного читан­ня його тексту, аналізу змісту і встановлення того, чи належить документ до ситуації його виявлення. Потім фіксують його вигляд, форму, наявність посвідчувальних знаків, правильність заповнення реквізитів, відмічають загальний стан документа.

.Зовнішній стан документа досліджується із застосуванням джерел косо спрямованого і цяткового світла, луп, мікроскопа, вимірювальних засобів, фототехніки і світлофільтрів для ко­льороподілу, зокрема:

  • джерела ультрафіолетового випромінювання - пристроїв зі ртутною газорозрядною лампою (ПРК-7, ПУФ-6, УФВ-4А, СВДШ-250, СВДШ-1000), наприклад, УК-1, «Таран», «Про­тон», «ОЛД-41»;

  • лупи: переглядової чотирикратної, штативної дактилоско­пічної, вимірювальної (текстильної, зернової), бінокулярної на­лобної ВЛ-1;

  • стереоскопічного мікроскопа МБС-10;

-джерела інфрачервоного проміння: освітлювачі 01-9, 01 - 21/01 тощо.

Дослідження кінодокументів і кінострічок розпочинається з їх переліку, а матеріалів звукозапису - з прослуховування і роз­шифровування їх змісту.

Відмічається наявність обривів, склейок, розривів запису, а також зашумленість і розбірливість, чіткість зображення тощо.

Для дослідження документів як на місці їх виявлення, так і під час попереднього дослідження в кабінеті слідчого застосову­ються загальні засоби польової та експертної криміналістики.

Слідчий і фахівець можуть використовувати будь-яку техніку неруйнівного характеру; документ - джерело доказів до прове­дення експертизи має залишатись у первинному стані.

Внесення змін у документ є недопустимим.

Випадки необережного пошкодження документів треба за­значати.

Слідчий огляд завершується процесуальним оформлен­ням - складанням протоколу огляду документів, де дослід­ницька частина відрізняється від такої у звичайних протоколах огляду місця події.

Тут детально описують хід огляду і дослідження, способи огляду, застосовані при цьому технічні засоби та одержані ре­зультати.

Причому останні можуть бути зафіксовані фото-, кіно- та ві-деозаписом, складанням плану і схем, що потім додаються до протоколу.