6.2. Доходи Державного бюджету

Доходи бюджету [54] - це система фінансових відносин, яка пов'яза­на з формуванням фінансових ресурсів у розпорядження держав­них органів управління і державних підприємств.

Сукупність всіх видів державних доходів, які формуються різни­ми методами, взаємозв'язок їх використання складають систему державних доходів. Система державних доходів призначена вирі­шувати не тільки фіскальні, але й економічні завдання — стимулю­вати зростання виробництва і його ефективність, впливати на розмі­щення виробничих сил на території держави, допомагати приско­ренню науково-технічного прогресу. Виконуючи фіскальну функ­цію, система державних доходів не повинна підривати фінансову стійкість основного ланцюга господарювання — підприємств (об'єднань, організацій).

Склад доходів Державного бюджету визначається Бюджетним кодексом України та Законом про Державний бюджет на від­повідний рік. Починаючи з 2000 р. Державний бюджет поділя­ється на дві складові частини: загальний фонд і спеціальний фонд.

До доходів загального фонду Державного бюджету України на­лежать ті з них, які призначені для забезпечення фінансовими ре­сурсами загальних видатків і не спрямовуються на конкретну мету

Доходи спеціального фонду Державного бюджету призначені лише для фінансування конкретних цілей або заходів.

Відповідно до Бюджетного кодексу України державні доходи класифікуються за цілою низкою ознак.

1. За джерелами утворення доходи поділяються на:

• доходи, які отримані від розподілу новоствореної вартості (НД);

• доходи, які входять до складу фонду відшкодування, тобто частина амортизаційного фонду;

• доходи від реалізації національного багатства держави.

2. За соціально-економічними ознаками державні доходи поділяються на:

• доходи від господарської діяльності;

• доходи від використання природних ресурсів;

• доходи від зовнішньоекономічної діяльності;

• доходи від банківської діяльності;

• доходи від реалізації дорогоцінних металів з Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння;

• державне мито;

• митні платежі;

• збори та інші неподаткові доходи;

• доходи від приватизації державного майна;

• доходи від громадян тощо.

Щодо юридичного та економічного аспектів розподілу доходів бюджету між ланками бюджетної системи країни, то всі вони поді­ляються на закріплені і регулюючі.

Отже, закріплені доходи - це ті, які, виходячи з постійно діючих нормативів, віднесені до бюджетів певного рівня на невизначений у часі термін, у розмірі територіального надходження повністю або у твердо фіксованому розмірі (нормативні). Саме закріплені дохо­ди створюють основу прибуткової частини кожного бюджету, що скла­дається на території держави.

Регулюючі доходи - це доходи, які передбачені в Законі про Дер­жавний бюджет на відповідний поточний рік. Регулюючі доходи не розподіляються між ланками бюджетної системи.

3. За ознакою залучення коштів державні доходи поділяються на податкові і неподаткові надходження.

До податкових надходжень слід віднести:

• податок на доходи, податок на прибуток, податок на збільшення ринкової вартості;

• збори за використання природних ресурсів країни;

• внутрішні податки на товари та послуги;

• податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції.

Неподаткові надходження включають:

• доходи від власності і підприємницької діяльності;

• адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного продажу;

• надходження від фінансових санкцій та штрафів;

• інші неподаткові надходження.

Склад державних цільових доходів у Державному бюджеті є змінним і визначається на бюджетний рік.

До державних цільових фондів згідно з Бюджетним кодексом України відносять:

• збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття до Фонду обов'язкового державного страхування України на випадок безробіття;

• платежі до Фонду соціального захисту інвалідів;

• збір за забруднення навколишнього природного середовища;

• надходження відрахувань та збори на будівництво, реконструкцію, ремонт й утримання автомобільних доріг загального користування;

• інші фонди.

4. За окремою ознакою класифікують доходи від операцій з капіталом. Відповідно до Бюджетного кодексу України ця група доходів охоплює:

• надходження від продажу основного капіталу; до них слід відносити надходження від продажу споруд, обладнання, кораблів, літаків, безгосподарського майна, скарбів, дорогоцінних металів і каміння;

• надходження від продажу з державних запасів таких товарів, як стратегічні матеріали, зерно, надзвичайні і стратегічні запаси;

• надходження від продажу землі і нематеріальних активів;

• податки на фінансові операції та операції з капіталом.

Щодо офіційних трансфертів, то ця група доходів включає в себе безоплатні, безповоротні платежі, отримані від інших органів дер­жавного управління, недержавних джерел або міжнародних орга­нізацій, а саме: дотації (поточні платежі), субвенції (капітальні пла­тежі), надходження.

Слід зазначити, що постійні зміни законодавчої бази можуть привести до уточнення в класифікації доходів і видатків Держав­ного бюджету, тому слід постійно слідкувати за цим.

5. Ознакою формування державних доходів можуть бути безпо­воротні і поворотні доходи.

Безповоротні доходи - це власні доходи держави і доходи, які над­ходять від інших суб'єктів бюджетних відносин.

Поворотні доходи - це державні позики, за користування якими необхідно платити і які мають бути повернені у визначений термін.

З точки зору централізації державні доходи поділяються на централізовані і децентралізовані.

Централізовані державні доходи — це доходи, які концентрують­ся в Державному бюджеті та інших цільових фондах державних гро­шових коштів.

Децентралізовані державні доходи — це кошти, які використову­ються за місцем їх утворення на державних підприємствах і в бю­джетних організаціях. До їх складу слід віднести прибуток та амор­тизаційні відрахування.

Доходи Державного бюджету України в міру зростання ВВП мають тенденцію до збільшення (табл. 6.1). В 2003 р. їх сума склала 52708,4 млн. грн. і зросла в порівнянні з попереднім роком на 10183,4 млн. грн., або на 23,9%. У 2004 р. зростання суми доходів Державного бюджету станови­ло в порівнянні з 2003 р. 15142,1 млн. грн., або 28,7%. У 2005 р. доходи зросли на 36017,0 млн. грн.. або на 53,0%.

Найвагомішим джерелом формування Державного бюджету України є податок на додану вартість (ПДВ). Його надходження до бюджету визначалось і визначається ставкою. До 1996 р. вона становила 28%, що сприяло зменшенню частки його в бюджеті. Перехід до 20% ставки оподаткування надав змогу підвищити частку ПДВ в доходах Державного бюджету України.

Таблиця 6.1