7.2. Методи фінансування державних видатків

Здійснення витрат бюджету досягається за допомогою бюджет­ного фінансування, під яким розуміється система надання грошо­вих коштів підприємствам, організаціям і установам на проведен­ня заходів, передбачених бюджетом. Бюджетне фінансування ба­зується на певних принципах, характеризується специфічними формами і методами надання коштів.

Складовими елементами системи бюджетного фінансування, які впливають на результативність її функціонування, виступають прин­ципи, форми і методи.

Важливу роль в організації раціональної системи бюджетного фінансування відіграють передусім принципи фінансування, до яких належать:

1. Отримання максимального ефекту при мінімумі витрат. Бюджетні кошти повинні надаватися лише при умові забезпечення результативнішого їх використання. Цей ефект може виражатися, з одного боку, в розв'язанні різних задач соціально-економічного розвитку країни, а з іншого - в зворотному надходженні до бюджету грошових коштів за рахунок зростання прибутків одержувачів бюджетних асигнувань.

2. Цільовий характер використання бюджетних асигнувань. Юридичні особи отримують кошти з бюджету тільки на основі затвердженого бюджету, причому на заздалегідь визначені цілі. Суворе дотримання цього принципу перешкоджає неефективному використанню бюджетних асигнувань.

3. Надання бюджетних коштів в міру виконання виробничих та інших показників і з урахуванням використання раніше здійснених асигнувань. Залежність бюджетного фінансування від виконання показників дозволяє фінансовим органам здійснювати дійовий і ефективний контроль за діяльністю підприємств, організацій і установ.

4. Безповоротність бюджетних асигнувань. Надання коштів без умови їх обов'язкового повернення до державного бюджету.

5. Безоплатність бюджетних асигнувань. Виділення бюджетних коштів без сплати державі будь-яких прибутків у вигляді процента або інших видів оплати асигнувань.

У практиці бюджетних асигнувань використовуються дві форми бюджетного фінансування, які мають свої відмітні риси:

1. фінансування за системою «нетто-бюджет». Ця форма надання грошових коштів характеризується тим, що бюджетні асигнування виділяються на досить обмежене коло витрат, передбачених затвердженим бюджетом;

2. фінансування за системою «брутто-бюджет» - застосовується для підприємств і організацій, які повністю перебувають на бюджетному фінансуванні. У цьому випадку бюджетні асигнування виділяються на всі види витрат, які пов'язані як з поточним утриманням, так і з розширенням діяльності бюджетних установ.

Важливим елементом бюджетного фінансування є методи надан­ня коштів з бюджету. З їх допомогою фінансові органи забезпечу­ють грошовими коштами передбачені бюджетом заходи, здійсню­ють перекидання коштів з метою досягнення інших результатів їх використання, регулюють пропорції, які складаються в розподілі фінансових ресурсів.

Виділяють кошторисний метод фінансування бюджетних підпри­ємств і організацій. Цей метод фінансування державних витрат має такі особливості:

• кошти на покриття витрат виділяються тільки з одного бюджету, залежно від підпорядкованості підприємства. В даному випадку виняток становить фінансування загальнодержавних заходів (боротьба з епідеміями, ліквідація наслідків катастроф і стихій);

• фінансування бюджетних організацій здійснюється на основі встановлених економічних нормативів залежно від сфери діяльності підприємства.

У випадку участі госпрозрахункових підприємств у реалізації ве­ликих державних проектів і програм застосовується метод фінан­сування госпрозрахункових підприємств і організацій.

Бюджетне фінансування видатків, відбиваючи перерозподіл отриманих державою доходів, відображається у формуванні вторин­них, а в окремих випадках і первинних доходів юридичних і фізич­них осіб. Воно може мати прямий і непрямий (опосередкований) характер. Прямий характер має формування доходів конкретних отримувачів бюджетних асигнувань - розпорядників бюджетних коштів; опосередкований характер споживачів суспільних благ, які забезпечуються за рахунок бюджету.

Бюджетне фінансування може здійснюватись у вигляді бюджет­них інвестицій, державних трансфертів, бюджетних кредитів, ко­шторисного фінансування.

Бюджетні інвестиції можуть здійснюватись у різних формах. Основною формою є фінансування капітальних вкладень. Виділен­ня коштів може здійснюватись окремим підприємствам, міністер­ствам і відомствам під певні об'єкти, а може мати форму проектного фінансування конкретного інвестиційного проекту. Бюджетні інвестиції можуть спрямовуватись також на придбання певної част­ки акцій акціонерних товариств.

Державні трансферти являють собою цільове, безповоротне та безоплатне (нееквівалентне) виділення коштів з бюджету конкрет­ним суб'єктам у вигляді державних субсидій, субвенцій і дотацій. Субсидія [150] може виділятись юридичним і фізичним особам і має форму фінансової допомоги чи відшкодування втрат доходів. На­приклад, в Україні надаються житлові субсидії малозабезпеченим громадянам на оплату житлово-комунальних послуг. У країнах з розвиненою ринковою економікою поширеними є субсидії вироб­никам сільськогосподарської продукції на відшкодування втрат доходів у зв'язку з підтриманням доступного рівня цін на продукти харчування. Субвенції і дотації надаються юридичним особам.

Субвенція [149] — це бюджетні кошти, що надаються бюджету іншого рівня або юридичній особі на безоплатній і безповоротній основах на здійснення певних цільових витрат. Субвенції є різновидом цільових субсидій, які передбачають спільну участь отримувача і бюджету у фінансуванні певних витрат.

Субсидія [150] - це бюджетні кошти, що надаються бюджету іншого рівня, фізичній або юридичній особі на умовах пайового фінансу­вання цільових витрат. Державні дотації видаються на покриття збит­ків підприємств, але у тому разі, коли вони викликані незалежними від підприємств причинами.

Бюджетні кредити [25] - це надання коштів з бюджету суб'єктам під­приємницької діяльності на поворотній основі, що загалом не вла­стиве бюджетним відносинам. На відміну від банківських кредитів вони видаються на більш пільгових умовах та за нижчими процент­ними ставками.

Кошторисне фінансування [84] означає виділення коштів з бюджету на основі спеціального планового документа — кошторису. Воно охоплює такі напрями видатків, як соціальна сфера, соціальне за­безпечення, фундаментальні дослідження, оборона, управління. З погляду бюджетних установ кошторисне фінансування є формою цільового, безповоротного і безоплатного фінансування. Праців­ники даних установ отримують на цій основі свої первинні доходи. З позицій споживачів суспільних послуг у соціальній сфері це так звані «безплатні послуги», що характеризують вторинні доходи ко­ристувачів даних послуг.

Можна виділити ще такий вид державних трансфертів, як бюджетна позика [123].

Бюджетна позика - це бюджетні кошти, що нада­ються іншому бюджету на поворотній, безоплатній основі на тер­мін не більш ніж шість місяців в межах фінансового року. Бюджет­на позика відрізняється від субвенцій і субсидій тим, що останні використовуються на стадії формування бюджету, а перші — на стадії його виконання.

Найважливішою статтею витрат бюджетів є фінансування бюд­жетних інвестицій. Витрати на таке фінансування передбачаються відповідним бюджетом при умові включення їх в державну, регіо­нальну цільову програму або за рішенням відповідних органів ви­конавчої влади.

Бюджетне законодавство передбачає створення у витратній час­тині бюджетів резервних фондів органів виконавчої влади і місце­вого самоврядування. Одночасно в законодавстві міститься норма, яка забороняє створення резервних фондів законодавчих органів і депутатів законодавчих органів.