3. . Джерела покриття бюджетного дефіциту

У науковій літературі існують твердження, що дефіцит, як такий, може мати позитивний вплив на пожвавлення економічного життя в країні. З цим можна погодитися лише частково, тому що не дефіцит може сприяти економічній активності, а джерела його фінансування. У тих країнах, де добре розвинений ринок державних цінних паперів, розмір бюджетного дефіциту має менш відчутний вплив на становище економіки в даному періоді, але його наявність обов'язково впливатиме на господарське життя в майбутньому. Можна погодитись також і з тим, що коли розмір бюджетного дефіциту не перевищує обсягів державних капітальних вкладень, то його вплив на економіку менш негативний.

Відношення дефіциту бюджету до ВВП розглядається як характеристика фінансового стану держави. Якщо значення цього показника не перевищує 3%, то фінансовий стан країни вважається задовільним. Але важливо при цьому визначити джерела фінансування дефіциту - внутрішні (грошова емісія, кредити НБУ, операції з цінними паперами) чи зовнішні, встановити співвідношення між ними.

У ст. 15 Бюджетного кодексу визначені джерела фінансування дефіциту бюджету. Такими джерелами є :

• державні внутрішні та зовнішні запозичення;

• внутрішні запозичення органів влади Автономної республіки Крим;

• внутрішні та зовнішні запозичення органів місцевого самоврядування з дотриманням умов, визначених Бюджетним кодексом.

Кабінет Міністрів України може брати позики в межах, передбачених Законом про Державний бюджет України. Запозичення не використовуються для забезпечення фінансовими ресурсами поточних видатків держави, за винятком випадків, коли це необхідно для збереження загальної економічної рівноваги.

Витрати на погашення боргових зобов'язань здійснюються відповідно до кредитних угод, а також нормативно-правових актів. Якщо витрати на обслуговування та погашення державного боргу перевищать обсяг коштів, передбачених у Законі про Державний бюджет України на ці цілі, міністр фінансів України в свою чергу негайно інформує про це Кабінет Міністрів України, який негайно інформує про очікуване перевищення таких витрат Верховну Раду України та подає у двотижневий термін пропозиції про внесення змін до Закону про Державний бюджет України.

Емісійні кошти Національного банку України не можуть бути джерелом фінансування дефіциту Державного бюджету України.

У ст. 72 Бюджетного кодексу врегульовані питання дефіциту місцевих бюджетів.

Бюджет Автономної Республіки Крим та міські бюджети можуть прийматися з дефіцитом виключно у частині дефіциту бюджету розвитку.

Дефіцит бюджету Автономної Республіки Крим та міських бюджетів покривається за рахунок запозичень.

Затвердження обласних, районних, районних у містах, сільських та селищних бюджетів із дефіцитом не допускається.

Бюджетний дефіцит в Україні в 1992 - 2006 рр. мав два основні джерела покриття – внутрішні джерела та зовнішні запозичення.

Основні заходи, які застосовувались урядом України щодо зменшення бюджетного дефіциту, були такі:

1. Налагодження системних зв'язків між платниками податків і державою, проведення роз'яснювальної роботи, застосування штрафних санкцій до злісних порушників. Це дало змогу істотно поповнити бюджети всіх рівнів.

2. Поступове зниження податкового тиску, що сприяло частковому виведенню економіки із тіньового сектору.

3. Зниження витрат держави, насамперед на управління.

4. Поступове зменшення, включаючи відміну, дотацій і пільг збитковим підприємствам.

5. Розширення приватизаційних процесів.

6. Реформування міжбюджетних відносин.

7. Контроль рівня інфляції.

Постійний дефіцит державного бюджету, особливо той, що фінансується за рахунок зовнішніх джерел, призводить до накопичення державного боргу.

Отже, забезпечення оптимального рівня дефіциту бюджету залишається одним з найважливіших питань бюджетної політики України.

Успішне його розв'язання тісно переплітається із здійсненням соціальної політики держави, з розвитком економіки, фінансуванням об'єктивно зумовлених державних витрат.

Серед першочергових завдань бюджетної політики провідне місце займають розробка науково-обґрунтованих концепцій доходів держави, побудова оптимальної моделі податкової системи, чітке дотримання податкового законодавства.

Державний бюджет України розробляється на базі наявної прибуткової частини, тому важливим є її реальне визначення і повне виконання. В основу мають бути покладені оцінки прогнозних макроекономічних показників. Тому при розробці державного бюджету слід враховувати таке:

• річні проекти мають складатися лише на основі існуючої податкової бази;

• важлива умова стабільності податкових надходжень - мораторій на податкове законодавство впродовж двох-трьох років;

• поступове впровадження нових змін податків, особливо тих, що стосуються значного скорочення надходжень до бюджету;

• поступове скасування податкових пільг із переходом до диференційованої сплати податків у відповідних галузях;

• проста й доступна система оподаткування, контроль за дотриманням сплати податків.

Об'єктивною передумовою забезпечення оптимальної збалансованості бюджету країни є його реальне наповнення, в основі якого — економічне зростання.