Тема 2. Бюджет як головний фінансовий план держави

Зміст

2.1. Місце державного бюджету в системі фінансових планів держави

2.2. Бюджетне планування і прогнозування

Основні терміни та визначення

Бюджетне планування, бюджетна програма, державні доходи, державні витрати, видатки бюджету, валовий внутрішній продукт (ВВП), фінансові показники, фактичний бюджет, фінансове планування, прогнозування, структурний бюджет, бюджетна класифікація, економічне модулювання, державний фінансовий контроль

Література: 1,5,6,8-10,15,16,21,24,26,30,31,34,37,41-44,48,51,54,55,62-64, 79,74, 78,90,94-96,99-103

2.1. Місце державного бюджету в системі фінансових планів держави

Досліджуючи бюджет у системі планів, слід зазначити, що він посідає центральне місце. Це обумовлюється тим, що бюд­жет, будучи центральною ланкою фінансової системи, пови­нен забезпечувати усі розподільчі та перерозподільчі процеси в Україні. Тобто бюджет як основний фінансовий план пови­нен забезпечувати мобілізацію грошових коштів держави, здійснювати їхній розподіл за основними напрямками на від­повідні цілі згідно з соціально-економічною політикою дер­жави.

До чинників, що визначають центральне місце бюджету в системі фінансових планів держави, відносяться такі:

• у державному бюджеті сконцентровано приблизно 2/3 фінансових ресурсів держави;

• за рахунок державного бюджету фінансуються основні державні витрати;

• упорядкування і виконання державного бюджету ув’язані з упорядкуванням і виконанням інших фінансових планів;

• державний бюджет є основним джерелом фінансування зовнішньоекономічної діяльності держави;

• державний бюджет виступає інструментом фінансового контролю за формуванням і використанням грошових фондів в економіці держави;

• державний бюджет є головним джерелом коштів, необхідних для діяльності держави.

Бюджет, в основному, відображає вторинний перерозпо­діл, тобто після первинного розподілу ВВП на основні його складові здійснюється вторин­ний перерозподіл за допомогою податків і надання за рахунок бюджету громадянам суспільних благ і послуг.

Бюджет як річний фінансовий план являє собою кошторис (розпис) доходів та видатків держави, затверджений органами законодавчої та представницької влади у вигляді закону.

Фактичний бюджет висвітлює реальні видатки, доходи і дефіцит за певний період. Структурний бюджет відображає, якими мають бути видатки, доходи і дефіцит, якщо економіка функціонує за потенційного обсягу виробництва. Циклічний бюджет показує вплив ділового циклу на бюджет та визначає зміни видатків, доходів і дефіциту, які виникають внаслідок того, що економіка працює не за потенційного обсягу виробництва, а перебуває у стані кризи або зростання. Циклічний бюджет є різницею між фактичним і структурним бюджетами.

Структура бюджету як фінансового плану відображає склад і питому вагу доходів і видатків. Загалом вона є досить стабільною, хоча щороку можуть відбуватися певні зміни.

Отже, державні доходи – це грошові відносини, які складаються між державою, фізичними і юридичними особами в процесі вилучення і акумуляції частини вартості ВВП у загальнодержавному фонді з метою їх подальшого використання.

Склад доходів державного бюджету визначається Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет на відповідний рік. З 2000 р. державний бюджет України поділено на дві складові частини: загальний фонд і спеціальний фонд. До доходів загального фонду державного бюджету належать ті, що призначені для забезпечення фінансовими ресурсами загальних видатків і не спрямовуються на конкретну мету. Доходи спеціального фонду призначені лише для фінансування конкретних заходів (цілей).

Державні витрати як економічна категорія – це грошові відносини з приводу розподілу і використання централізованих і децентралізованих фондів грошових ресурсів держави з метою фінансування загальнодержавних потреб соціально-економічного розвитку.

Бюджетний кодекс України від 21.06.2001 р. (№2542-ІІІ) у ст.2 [6] “Визначення основних термінів” дає розмежування понять “видатки бюджету” і “витрати бюджету”. Видатки бюджету – це кошти, що спрямовуються на здійснення програм і заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум. Витрати бюджету – видатки бюджету та кошти на погашення основної суми боргу.

Зауважимо, що склад видатків бюджету визначається функціями держави та характером її фінансової діяльності. Видаткову частину державного бюджету теж поділено на дві складові: видатки загального фонду та видатки спеціального фонду.

Видатки спеціального фонду фінансуються за рахунок цільових доходів, визначених під конкретну мету (наприклад, цільові фонди включені в бюджет на відповідний рік). Видатки загального фонду фінансуються за рахунок доходів загального фонду бюджету і не мають конкретних (закріплених) джерел фінансування.

Бюджетна класифікація – це групування доходів і видат­ків бюджету за відповідними ознаками, що забезпечує за­гальнодержавну і міжнародну порівнянність бюджетних да­них. Структура бюджетної класифікації розробляється Ка­бінетом Міністрів України і затверджується Верховною Ра­дою України.

Так, видатки згруповані з застосуванням відомчо-галу­зевих ознак. Це розділи: економіка, соціально-культурні заходи, управління, оборона і т. д. Потім йдуть глави: міністерства, відомства. За ними - параграфи: га­лузі, заходи. А потім статті - заробітна плата, стипендії, канцелярські витрати. Доходи згруповані за принципом предметної класифікації. За основу взято вид платежу. Платіж - це розділ (податок на додану вартість, пла­тежі з прибутку; платежі населення). Потім йдуть глави: міністерства, відомства. Параграфи - це галузі народного господарства. Статті в доходах майже не використову­ються.

Таким чином, можна зробити висновок, що бюджетну класифікацію, яка б відповідала вимогам бюджетної України, потрібно ще створити. Бюджетна класифікація має бути цільовою, ґрунтуватися на галузях господарства, територіях, на яких здій­снюються витрати, або з яких надходять доходи, а також конкретний вид видатків або доходів. Слід зауважити, що за кордоном застосовуються най­різноманітніші види бюджетної класифікації, часто вони засновані на певних традиціях або структурі господар­ства.