Модуль і. Основи теорії медійної критики Змістовий модуль і. Предмет, основні характеристики, функції і жанри медіакритики

Тема 1. Медіакритика як галузь журналістської діяльності

План

1. Зміст поняття «медіакритика».

2. Предмет медіакритики.

3. Основні характеристики медіакритики.

4. Види медіакритики.

5. Становлення медіакритики в Україні і за кордоном.

Література

Потятиник Б. Медіа: ключі до розуміння. – Л., 2004.

Короченский А. «Пятая власть?» Феномен медиакритики в контексте информационного рынка : монограф. / А. П. Короченский. - Ростов: Международный ин-т журналистики и филологии, 2002. – 272 с.

Квіт С. Масові комунікації : підручник / С. Квіт. – К. : ВД «Києво-Могилянська академія», 2008. – 208 с.

Ключові поняття: медіакритика, предмет медіакритики, ступінь соціального реалізму ЗМІ, актуальність медіакритики, публіцистичність медіакритики, науковість медіакритики, академічна медіакритика, професійна медіакритика, масова медіакритика, чинник корпоративності

1. Зміст поняття «медіакритика»

Велике значення ЗМІ в житті сучасного українського суспільства парадоксальним чином поєднується з відносною нерозвиненістю вітчизняної критики друкованої та електронної преси. Українська критика ЗМІ, яка розглядається як явище журналістики, як галузь творчої критико-журналістської діяльності, до сьогодні знаходиться в стадії самовизначення і становлення.

Сучасна медіакритика не тільки охоплює аспекти функціонування ЗМІ, пов’язані з журналістикою, з діяльністю журналістських колективів і редакційною політикою, але входить в широке коло проблем, постановка яких передбачає вивчення й оцінку медійного контенту.

Поняття і термін «медіакритика», які широко використовуються в зарубіжній літературі і журналістиці, є новими для вітчизняної журналістської науки. В англомовній літературі термін «media criticism» (медіакритика) застосовується для визначення різних, хоча й сумісних, понять. По-перше, він належить до наукового аналізу діяльності ЗМІ в дослідницьких роботах. У цьому випадку мова йде про наукову критику. По-друге, термін використовується стосовно галузі журналістської творчості.

У гострих протиріччях і конфліктах народжується нова ціннісно-нормативна система діяльності журналістів та інших працівників ЗМІ, яка вимагає оперативного критичного вивчення й оцінки. Зміни пострадянського періоду породили об’єктивну необхідність у радикальному оновленні підходів до критико-журналістського аналізу, інтерпретації й оцінки явищ і процесів у медіасфері. Не чекаючи, поки в цьому допоможе наука, таке осмислення зобов’язана здійснювати медіакритика, яка покликана сприяти оперативному пізнанню й оцінці нових реалій і тенденцій в діяльності друкованої та електронної преси, у її взаємовідносинах із суспільством.

Медійна критика являє собою єдиний комплексний, системний феномен. Спеціалізації (телекритика, критика періодики, радіомовлення, мережевої преси) не можуть розглядатися окремо одна від одної – незважаючи на те, що кожна з них має певну специфіку. Потреба в комплексному, системному критичному аналізі, інтерпретації й оцінці ЗМІ буде збільшуватися в ході розвитку процесів конвергенції ЗМІ (терміном «конвергенція» визначається взаємодія, набуття загальних характеристик, взаємопроникнення різних каналів і засобів комунікації в умовах застосування цифрових форм обробки і доставки інформації, з реальною перспективою подальшого злиття різнорідних ЗМІ на загальній компьютерно-цифровій базі).

Медіакритикою називається нова галузь сучасної журналістики, що швидко розвивається і здійснює критичне пізнання і оцінку соціально значущих, актуальних культурно-творчих, професіонально-етичних, правових, економічних і технологічних аспектів інформаційного виробництва в ЗМІ з акцентом на творчий бік створення медійного змісту. Медіакритика являє собою спілкування з аудиторією, у ході якого на основі аналізу, інтерпретації й оцінки медійного змісту і жанрово-стильових форм його втілення здійснюється вплив на сприйняття цього змісту публікою, на уявлення про матеріальний і духовний світ, що формується у свідомості реципієнтів.

В умовах сучасного інформаційного ринку діяльність ЗМІ постає як складний синтез творчості, комерційного розрахунку і технологічного детермінізму, співвідношення яких варіюється в залежності від конкретного соціального, економічного, правового, культурного і професіонального контексту функціонування друкованої та електронної преси. Тому адекватне критичне пізнання продукту інформаційного виробництва – медійного змісту – сьогодні не можливе без уважного розгляду актуальних економічних, технологічних і правових аспектів діяльності ЗМІ, які суттєво впливають на характеристики медіатекстів і вибір форматів їх презентації.

При цьому вивчається й оцінюється не тільки творчість авторів медійних творів й зміст ЗМІ, але також «рухомий» комплекс різноманітних відносин друкованої та електронної преси з аудиторією і суспільством в цілому. Це одночасно і спосіб самоспостереження й самооцінки друкованої й електронної преси, і канал суспільного впливу на пресу, що дозволяє донести до журналістів та інших медійних професіоналів думку громадян про їх діяльність, про соціальні наслідки медійних впливів. Матеріали критиків ЗМІ формують у публіки уявлення про нормативність різних аспектів функціонування ЗМІ, що необхідно для визначення суспільної оцінки тих чи інших медійних феноменів, для формування у громадян навичок самостійного раціонального аналізу й оцінки медіаявищ.

Медіакритика може брати участь у перегляді, трансформації, оновленні сталих критеріїв норми, еталонності, результатом чого може бути соціальна переоцінка зусиль і досягнень як творців медійного змісту, так і діяльності ЗМІ.

У сучасних умовах, коли наука часто не встигає за змінами в медійній сфері, саме медіакритика з її націленістю на оперативне пізнання й оцінку актуальних питань соціального функціонування ЗМІ забезпечує осмислення нових явищ і тенденцій, допомагаючи зорієнтуватися в сьогоднішньому непростому розвитку не тільки масовій аудиторії, але й професіоналам.

Медіакритика сприяє покращенню діяльності ЗМІ, виявляючи застарілі або соціально небезпечні прояви в діяльності ЗМІ і творців медійного змісту і створюючи через вплив на суспільну думку професіонально-соціальні умови для їх подолання.