2. Предмет медіакритики

Предмет медіакритики – актуальне багатоаспектне соціальне функціонування ЗМІ.

Основним матеріалом для аналізу, інтерпретації й оцінки в критиці ЗМІ виступають опубліковані медійні твори (що визначаються в наукові літературі також як медіатексти, медійні тексти), увесь змістовий комплекс ЗМІ (медіаконтент).

З огляду на те, що медіакритика аналізує й оцінює не тільки журналістський компонент медійного змісту, але й інші його компоненти, їм властивий більший ступінь близькості з іншими галузями критико-журналістської творчості – кінокритикою, літературною, музичною критикою – аж до їхнього взаємопроникнення.

Одним із пріоритетних завдань медіакритики є вивчення діяльності ЗМІ як джерел регулярно пропонованої інформації про дійсність, оскільки така інформація має життєво важливе значення для соціальної орієнтації громадян, для функціонування сучасного суспільства, яке перебуває в стані постійної прискореної трансформації.

Проблема визначення істинності картини світу, що формується ЗМІ у свідомості одержувачів інформації є однією із ключових проблем критики в умовах ідейного і політичного плюралізму ЗМІ. Багато які явища навколишнього матеріального і духовного світу не відбиваються ЗМІ, або піддаються неповному, однобічному відображенню, у результаті чого спостерігається лише частковий збіг тієї, що формується ними, мозаїчної ідеальної реальності з дійсністю.

Медіакритика зобов’язана постійно аналізувати зміст ЗМІ, порівнюючи його з дійсністю на предмет виявлення адекватності відображення, ступеня відповідності реальному стану суспільства і об’єктивним соціальним потребам. Критика вказує публіці і професіоналам – творчим працівникам ЗМІ на виявлені елементи медійного змісту, що викривляють картину поточних подій, образ навколишнього світу.

Таким чином медіакритика визначає ступінь соціального реалізму ЗМІ, що розуміється як ступінь відповідності відображених ними явищ і процесів життя суспільства реальним суспільним явищам.

Мозаїчна картина світу, що формується ЗМІ, часто являється неповною і приблизною ідеальною подобою дійсних явищ і відносин. Проблеми навмисного або випадкового викривлення знань про довкілля існують завжди, доки відбувається передавання інформації в суспільстві. Викривлення виникають уже на етапі інформаційного виробництва у результаті вибіркового підходу до відбору і відтворенню інформації, її неадекватної інтерпретації творцями медійних творів. Викривлення зростає на етапі споживання інформації під впливом комунікаційних умов її прийому та індивідуальних особливостей сприйняття, властивих одержувачам медійних послань. Це викликає потребу в ґрунтовному вивченні медійного змісту з метою визначення ступеню його соціального реалізму, а також у корекції його сприйняття аудиторією.

Не маючи можливості для безпосереднього корекційного впливу на медійний зміст ЗМІ на етапах його створення і опублікування, критика має потенціал впливу на публіку з метою зміни сприйняття цього змісту, а також уявлень аудиторії, що вже сформувалися під впливом ЗМІ. Критичний аналіз, інтерпретація й оцінка змісту ЗМІ у творах медіакритики сприяє виявленню і поповненню інформаційних лакун, корекції викривлених фрагментів образно-понятійної віртуальної картини світу, що складається у свідомості аудиторії під впливом медійної інформації, у результаті чого підвищується ступінь істинності всієї цієї картини. Тривалий масштабний вплив медіакритики на масову аудиторію споживачів медійної інформації здатний призвести до зміни комунікаційного досвіду аудиторії, що склався, до формування нової суспільної інформаційної культури.

Зміст, що закладається у медійний твір його творцями, часто не піддається суворо однозначному сприйняттю. Образність, метафоричність, смислова багатошаровість медійного змісту, численність мов (кодів), які використовуються при його створенні, ускладнюють його раціональне прочитання і розуміння. Медійний твір ніколи не буває повністю не зрозумілим, але завжди існує принципова можливість багатоваріантності його інтерпретації.

Медіакритика, що пізнає мови комунікації і способи презентації змісту в ЗМІ, сприяє адекватному «прочитанню» медійних творів та їх більш глибокому розумінню аудиторією. Виконувані критиками процедури «перекодування», аналізу та інтерпретації текстів ЗМІ націлені на раціоналізацію сприйняття медійного змісту, на максимальне розкриття його справжнього сенсу.

Медіакритика пізнає як творчу діяльність щодо створення медійного змісту і самий цей зміст, так і взаємостосунки ЗМІ із соціальним середовищем їх функціонування. Системний підхід до масових комунікацій передбачає, що вивчення й оцінка творчості журналістів та інших творців медійного змісту, діяльність ЗМІ в цілому повинні відбуватися у співвідношенні із системою соціальних та економічних відносин, у якому розвивається ця діяльність.

У контексті ринкової економіки ЗМІ предстають як її медійний сектор, галузь інформаційної індустрії, що спеціалізується на виробництві і розповсюдженні медійного змісту – різноманітних масово-інформаційних продуктів і реклами.

Головним мірилом якості медійного продукту, що розглядається як товар і пропонується на інформаційному ринку, стає його здатність забезпечити високі показники тиражу, рейтингу (або охоплення цільової аудиторії), що безпосередньо позначається на рівні доходності і прибутковості рекламної діяльності ЗМІ, і, зрештою, на конкурентоздатності медійних організацій.

Багатовекторний вплив економічних законів попиту і пропозиції, потреба в забезпеченні прибутковості в умовах ринкової конкуренції є імперативами, що визначають змістові і формально-жанрові пріоритети комерційно орієнтованих ЗМІ. Застосування цих критеріїв відбору провокує відмову від форматів та елементів медійного змісту, які не здатні привабити масову аудиторію, не забезпечують необхідний рівень прибутковості.

Таким чином, в умовах сучасного інформаційного виробництва і ринку діяльність ЗМІ представляє собою складний сплав творчості, комерційного розрахунку і технологічного детермінізму.

Значними є й політичні чинники, що впливають на діяльність ЗМІ. Оскільки між демократією і ринком не існує абсолютного взаємозв’язку, неабияке значення має соціально-політичний контекст, у якому розвиваються інформаційний ринок і ЗМІ.

Таким чином, медіакритика, що розглядається як галузь журналістики, є творчо-пізнавальною діяльністю, у ході якої здійснюється критичне пізнання соціально значимих, актуальних творчих, професіонально-етичних, правових, економічних і технологічних аспектів інформаційного виробництва в ЗМІ з акцентом на творчий бік створення медійного змісту. Критика ЗМІ представляє собою спілкування з аудиторією, у процесі якого на основі аналізу, інтерпретації і оцінки змісту медіатекстів і жанрово-стильових форм його втілення здійснюється вплив на сприйняття медійного змісту публікою, на уявлення про матеріальний і духовний світ, що формуються у свідомості реципієнтів масової інформації. Медіакритика вивчає і оцінює не тільки творчість авторів медійних творів і зміст ЗМІ, але також динамічний комплекс різноманітних взаємостосунків друкованої та електронної преси з аудиторією і суспільством у цілому.