Контрольні запитання:

1. Що називають сиропом?

2. На які групи поділяють сиропи?

3. Технологія виготовлення цукрового і ягідних сиропів.

Лабораторна робота №5

Тема: виробництво і оцінка якості водних витягнень

Мета роботи: вивчення технології виробництва настоїв і відварів з лікарської рослинної сировини.

Інформаційні матеріали

Відвари і настої відносять до групи водних екстракційних лікарських форм.

Настої (Infusum) – це рідкі лікарські форми для внутрішнього і зовнішнього застосування, що представляють собою водні витягнення лікарських речовин із рослинної сировини, які одержують шляхом нагрівання на водяній бані.

Відвари (Decocta) – це настої, які відрізняються режимом екстрагування – для них характерний більш тривалий термічний вплив і більш коротке охолодження.

Приготування витягнень із лікарської рослинної сировини здійснюють ex tempore у відповідності до вимог ДФ XI. Як екстрагент використовують очищену воду. Процес проводять в спеціальних інфундирних апаратах.

При контакті рослинної сировини з водою відбувається витягнення як діючих, так і супутніх їм речовин, тобто екстракція.

Вода як екстрагент має широкий діапазон вилучень. Так як більшість фармакологічно активних речовин (діючих речовин), що містяться в рослинах – це алкалоїди, серцеві глікозиди, антраглікозиди, дубильні речовини, ефірні олії та ін., розчинні у воді, тому вони можуть бути витягнені досить повно. Вода добре проникає крізь клітинні стінки і забезпечує активну дифузію речовин із клітини у витягнення, тому водні екстракційні лікарські форми в остаточному вигляді являють собою готові розчини природних фармакологічно активних речовин рослин, де кожне витягнення специфічне за своїм складом в залежності від того, яка лікарська рослина була обрана вихідною сировиною.

При одержанні настоїв і відварів у витягнення разом з діючими речовинами переходить велика кількість супутніх речовин, що здатні розчинюватись у воді (крохмаль, слизи, пектини, окремі білки, тощо). Ці речовини можуть впливати на терапевтичний ефект діючих речовин, що, як правило, виявляється в уповільненні їх всмоктування і збільшенні терміну дії лікарської форми.

При виготовленні водних витягнень на повноту і швидкість витягнень діючих речовин впливають наступні фактори:

• здрібнення сировини – один з основних факторів інтенсифікації екстракційного процесу; в залежності від гістологічної структури сировини встановлений оптимальний ступінь здрібнення: листя, квітки, трави: до частин розміром не більше 5 мм; стебла, кора, коріння – не більше 3 мм; плоди, насіння – не більше 0,5 мм. Здрібнення сировини здійснюють без залишку, після чого відсівають від пилу через сито з діаметром отворів 0,16-0,20 мм;

• кількісне співвідношення сировини і води; важливе значення має;

• кількість екстрагента – це фактор інтенсифікації витягнення; кількість води, яка використовується для одержання настоїв і відварів повинна забезпечувати повноту витягнень діючих речовин. Ці оптимальні кількості екстрагента регламентуються прописами, що встановлюються в залежності від природи діючих речовин рослин. Всі настої і відвари за співвідношенням сировини (масові частини) і готового витягнення (об’ємні частини) поділяють на три групи (табл.1).

У відношенні рослин другої і особливо першої груп виникають ускладнення виготовлення витягнень у зв’язку з набуханням сировини і втратами внаслідок цього екстрагенту, відповідно, одержують недостатню кількість об’єму витягнення відносно до вказаного в рецепті.

Таблиця 1

Група	Співвідношення сировини і витягнення	Рослини, що належать до даної групи
1	1:10	Всі рослини, крім сильнодіючих і окремо вказаних
2	1:30	Кореневище валеріани, трави горицвіту, конвалії, ріжків
3	1:400	Сильнодіюча рослинна сировина (блювотний корінь, листя наперстянки, тощо)

Для врахування втрат використовують коефіцієнт водопоглинання К_в для різних видів рослинної сировини, який показує кількість води, що утримується одним грамом рослинної сировини стандартного здрібнення після його віджимання в перфорованому стакані інфундирки. Відомо, що для деяких видів сировини К_в дуже значний. Наприклад, 10 г квітів липи поглинають 10х3,4=34 мл води. Тому ДФ вимагає перед початком настоювання до вказаної в рецепті кількості настою або відвару попередньо додати воду, кількість якої повинна дорівнювати кількості води, що утримується сировиною;

• режим нагрівання (основний фактор інтенсифікації екстракційного процесу), ДФ встановлений наступний режим: для приготування настоїв – заливання водою кімнатної температури, нагрівання на киплячій водяній бані протягом 15 хв, охолодження при кімнатній температурі не менше 45 хв; для відварів – заливання водою кімнатної температури, нагрівання протягом 30 хв, охолодження 10 хв і в окремих випадках негайне проціджування. Необхідне попереднє прогрівання інфундирок до температури 90-92˚С;

• підтримання різниці концентрацій (рушійна сила дифузійного процесу). Необхідно, щоб до часточок рослинної сировини періодично надходили більш “свіжі” порції екстрагенту. Це може бути досягнуте перемішуванням настоюваної маси або більш досконалим способом;

• зміною екстрагенту. Під час приготування водних витягнень використовують процес перемішування сировини в інфундирках за допомогою віджимного пристрою, відповідно до вимог ДФ XI.