Лабораторна робота №2

Тема: виготовлення порошків та зборів

Мета роботи : вивчення існуючих способів здрібнювання і типів здрібнюючих устроїв, що застосовуються в сучасному фармацевтичному виробництві, виготовлення лікарських порошків і зборів, оцінювання їх якості.

Інформаційні матеріали

Порошки (загальна стаття “Порошки” ДФХ1, вип.2) – тверда лікарська форма для внутрішнього і зовнішнього вживання, яка складається з однієї або декількох здрібнених речовин і наділена властивостями сипкості.

За дисперсологічною класифікацією порошки – це вільні дисперсні системи з твердою дисперсною фазою і газоподібним (повітряним) дисперсним середовищем. Їх класифікують:

а) за способом застосування: для внутрішнього вживання (через рот); для зовнішнього застосування (присипки, вдмухування, нюхальні порошки); для приготування лікарських засобів для парентерального застосування;

б) за кількістю інгредієнтів, що входять до складу порошків: прості (складаються із одного інгредієнта) і складні (складаються із двох і більшої кількості інгредієнтів);

в) за характером дозування: нерозділені (недозовані) і розділені (дозовані). Розділені порошки в рецептах можуть бути прописані розподільним або розділовим способами. При першому способі вказують кількість компонентів та одну дозу і загальну кількість доз, яку необхідно виготовити. При розділовому способі вказується кількість компонентів на всі дози і кількість доз, на яку необхідно розділити виготовлену суміш.

До складу порошків можуть входити різноманітні рідини – настойки, масла ефірні, рідкі і густі екстракти, але їх кількість не повинна порушувати основну властивість порошків-сипкість.

Процес виготовлення порошків як лікарської форми в промислових умовах складається із стадій:

• здрібнювання вихідних матеріалів;

• розділення часток порошку за розмірами (класифікація порошку за здрібненістю);

• змішування окремих компонентів;

• фасування і пакування.

Здрібнюванням називають процес механічного поділу твердих матеріалів шляхом зменшення розмірів кусків матеріалу. В залежності від розміру кусків вихідного матеріалу (D) і кінцевого продукту (d) відрізняють два типи здрібнювання – дроблення і розмелювання (порошкування).

Відношення лінійних розмірів кусків матеріалу до здрібнювання (D) і після нього (d) називають ступенем здрібнення:

І=D/d.

Для здрібнювання фармацевтичних матеріалів використовують різноманітні механізми і машини: щокові дробарки, колоїдні млини, тощо. У сучасних здрібнюючих пристроях використовуються основні принципи здрібнювання: роздавлювання, розрізання, розламування, розпилювання, розтирання, удари.

Вид здрібнювання	Клас здрібнення	D, мм	d, мм
Дроблення	Великий	1000	250
	Середній	250	20
	Дрібний	20	1-5
Розмелювання (порошкування)	Грубий	1-5	0,1-0,04
	Середній	0,1-0,04	0,005-0,015
	Тонкий	0,1-0,04	0,001-0,005
	Колоїдний	0,1	0,001

Здрібнені матеріали завжди різноріднені за складом часток, тому необхідно здійснювати відділення більш великих і занадто малих часток від основної маси. Розділення сипких матеріалів на окремі фракції, які відрізняються формою, розмірами часток, швидкістю їх осідання в рідкому або газоподібному середовищі, називається класифікацією. Вона необхідна для відділення домішків із матеріалів (видалення) піску, пилу, камінців, металевих включень, залишків пакувального матеріалу та для одержання фракцій з певними (заданими) розмірами і щільністю.

Класифікація матеріалів здійснюється наступними способами:

• грохочення (просіювання) – механічне сортування за допомогою сит (грохотів);

• повітряна сепарація – розділення суміші на фракції часток, які характеризуються однаковою швидкістю падіння у повітрі;

• гідравлічна класифікація – розподіл суміші на класи, які мають однакову швидкість зсідання у воді.

При одержанні складних порошків в заводських умовах кожний компонент суміші здрібнюють окремо і просівають крізь відповідне сито. При просіюванні сумішей крізь отвори сит спочатку проходять більш мілкі частки з великою питомою масою, а потім відсіваються більш легкі і більш великі частки, тому відсів не є однорідним, а представляє собою масу із шарів різної якості, це вимагає проводити ретельне змішування матеріалів після їх просіювання.

Змішування порошків сприяє рівномірному розподілу компонентів в масі, яке є одним з основних показників якості. В промислових умовах змішування здійснюється в змішувачах, при використанні загальних правил змішування.

Фасування порошків здійснюється за допомогою шнекових і вакуумних дозаторів, які працюють за об'ємним принципом.

Рекомендованою тарою для порошків є флакони (скляні банки), поліетиленові пакети, картонні коробки (вибір упаковки залежить від властивостей компонентів складу – гігроскопічні, окиснюючі, негігроскопічні, пахучі та летючі речовини, а також від виду характеру дозування порошків – дозовані або недозовані.

Завдання 1. Приготування дитячої присипки

Склад порошку на 100 г:

Цинку оксид -10,0 г

Крохмаль картопляний в перерахунку на 100% -10,0 г

Тальк змелений медичний - 80,0 г

Маса - 100,0 г

Характеристика. Білий найдрібніший порошок, без смаку і запаху.

Призначення: антисептичний засіб.