Лабораторна робота №9

Тема: виготовлення пластирів

Мета роботи: вивчення технологічної схеми виготовлення пластирів, опанування технологією їх виробництва.

Інформаційні матеріали

Пластирі – це лікарська форма для зовнішнього використання, яка наділена здатністю прилипати до шкіри, впливати на шкіру, надшкіряні тканини і в ряді випадків мати загальний вплив на організм.

Пластирі класифікують в залежності від медичного призначення на:

• епідермічні – застосовуються для захисту шкіри від шкідливих впливів, маскування ї дефектів, зближення країв ран та фіксування повязок на поверхні шкіри;

• ендерматичні – які містять лікарські речовини, що безпосередньо впливають на хвору шкіру;

• діадерматичні – які містять лікарські речовини, що проникають через шкіру і спричиняють вплив на глибокорозміщені тканини або мають загальну дію на весь організм.

За виглядом (станом) пластирі поділяють на: рідкі розчини (шкіряні клеї); пластичні маси на підложці (папір, коленкор, полотно, шифон та ін.); тверді пластирні маси (палички, циліндри, бруски, плитки).

В залежності від складу пластирі розділяються на:

• смоляно – воскові;

• свинцеві (свинцево – воскові, свинцево – смоляні);

• каучукові;

• рідкі.

Найбільш часто застосовуються каучукові (лейкопластирі) і рідкі (шкіряні клеї).

Пластирі готують в залежності від того, до якої групи вони належать.

Пластирна маса складається з лікарських речовин (сірка, кислота саліцилова, антибіотики, екстракти, настойки тощо) і основи з натуральних (каніфоль) і синтетичних смол, воску, парафіну, вазеліну, ланоліну, церезіну, свинцових солей ВЖК, жирів, каучуків, нітроцелюлози, сополімерів вінілпіролідону з вінілацетатом, акрилатів, полімедакрилатів, летючих розчинників (бензин, ефір, етанол). До складу пластирної маси можуть входити пластифікатори, наповнювачі, антіоксиданти та інші допоміжні речовини.

Завдання 1. Виготовлення клеолу

Склад:

Каніфолі	– 45 г
Спирту етилового 95%-ного	– 37 г
Ефіру медичного	– 17 г
Олії соняшникової	– 1 г

Опис: прозора густувата клейка рідина жовтувато- або краснувато-бурого кольору з запахом ефіру. Реакція середовища слабокисла.

Призначення: для фіксації пов’язок на поверхні шкіри.

Хід роботи:

1. Складання робочого пропису.

2. Виготовлення пластирю.

У підготовлену склянку відважують необхідну кількість спирту. Каніфоль здрібнюють, відважують необхідну кількість і вміщують в марлевий мішочок, який підвішують у склянку із спиртом для розчинення каніфолі. До одержаного розчину додають відважену кількість олії соняшникової і ефіру, розчинюють при перемішуванні, розливають у флакони по 50 г.

3. Контроль якості пластирю здійснюють за кислотним числом і сухим залишком.

4. Складання технологічної і апаратурної схеми виробництва.

5. Розрахунок матеріального балансу.

6. Аналіз результатів контролю якості готової продукції.

7. Маркування готової продукції.