Література

1. Малкина-Пых И. Г. Психосоматика: Справочник практического психолога. / И Г. Малкина-Пых – М.: Изд-во Эксмо, 2005. – 992 с.

Ганна Грінь,

4 курсу Інституту освітних інженерно-педагогічних технологій

Науковий керівник: Білова Ю. А., асистент, (БДПУ)

ЕМОЦІОНАЛЬНИЙ ІНТЕЛЕКТ ТА ЙОГО РОЗВИТОК У СТУДЕНТІВ

Поняття “емоційного інтелекту” є одним із важливих аспектів вивчення такого явища як лідерство в організації. Разом з тим, дане поняття, що виникло в поєднанні психології мислення та психології емоцій, інтерпретуються по-різному. Мета роботи полягає у виділенні з'ясування природи емоціонального інтелекту та його складових та чинників які впливають на формування нової системи менеджменту, бізнесу.

Ряд українських авторів займалися розвитком даної проблематики такі як М. І. Пірен, М. Ф. Головатий, Н. Н. Логунова, А. С. Блакитній, А. А. Гошко, Р. А. Дмитренко, Буд. В. Гетьман і ін., але єдиного підходу в науці до вирішення цього питання до сьогодні не існує.

Термін емоціональний інтелект вперше введено американцями Д. Гоулман, Р. Бояцисом і Е. Маккі [4]. Дослідники дають характеристику цьому феномену як особливого виду гармонії міжособистісних стосунків. За результатами проведення досліджень, 10% поведінки людини (реакції сприйняття навколишнього світу) знаходяться у сфері раціонального, у той час як 90% – у сфері ірраціонального (відчуттів, емоцій і т.д.) [1].Під поняттям “Емоціональний інтелект” розуміють сукупність не когнітивних (емоційних та соціальних) здібностей, знань і умінь індивіда для успішної відповідності на вимоги навколишнього середовища і протистояти його тиску.

Досить часто у дослідженнях для вивченні рівня емоційного інтелекту використовують опитувальник Н. Холла, що базується на теорії моделі здібностей емоційного інтелекту Дж. Майера – П. Саловея. Відповідно, методика Н. Холла містить 30 тверджень, що рівномірно розподіляються на 5 шкал: “Емоційна обізнаність”, “Управління своїми емоціями”, “Самомотивація”, “Емпатія”, “Розпізнавання емоцій інших людей”.

Вибірка складалася з 50 осіб – студентів IV курсу, які мають досвід роботи в організаціях, установах і службах. Вік – 20 - 21 років. Якщо порівняти екстравертів та інтровертів за рівнями наявності емоційного інтелекту, то серед екстравертів 44,4 % мають високий рівень EQ, 44,5 % – середній рівень і 11,1 % – низький. У інтровертів спостерігається наступна тенденція: 25 % мають високий рівень емоційного інтелекту, 50 % - середній рівень і 25 % – низький рівень. Серед амбівертів 60 % мають середній рівень емоційного інтелекту, 28% – низький і 12 % – високий рівень EQ. Тобто, у екстравертів переважає високий та середній рівень емоційного інтелекту, у інтровертів домінує середній його рівень, переважна більшість амбівертів має середній рівень. До чинників, що впливають на рівень емоційного інтелекту відносять середовище життя особи.

Деніел Гоулмен зацікавився секретами успіху провідних компаній ще в 1990 роках. Дослідник проаналізував більше 168 підприємств і їх лідерів. В результаті були виділені 3 основні категорії особистих якостей менеджерів, які сприяють бізнес – успіху: технічні здібності ( уміння створювати нове); пізнавальні здібності( аналітичне мислення і планування); емоційні (вміння працювати з людьми і ефективно впроваджувати нові ідеї). Виявилося, що по важливості емоційні здібності вдвічі перевищують IQ [2]. Саме емоції грають критично важливу роль в прийнятті рішень, лідерстві і мотивації персоналу. EQ формує також рівень ініціативності, тобто уміння використовувати сприятливі можливості для підвищення загальної результативності. За ініціативністю слідує воля до перемоги, тобто орієнтація на кінцевий високий результат. При цьому процес досягнення кінцевого результату проходить з емоційним піднесенням. Лідери з такими навиками уміють викликати у співробітників відгук, бажання активної діяльності і одночасно вміють захопити їх загальною місією. Такі керівники особисто подають підлеглим приклад бажаної поведінки і здатні виразно викласти загальну місію так, щоб надихнути інших. Високий рівень емоційного інтелекту допомагає і при вирішенні конфліктних ситуацій, що виникають в процесі трудової діяльності.

Отже діяльності керівника на 80% залежить від рівня емоційного інтелекту. Процес формування наукових основ емоційного інтелекту продовжується. Дослідження необхідно проводити у напрямку визначення чіткого визначення самого поняття емоційного інтелекту і можливості його вимірювання. Теоретичний аналіз категорії емоційного інтелекту в сучасній психології та його співвідношення з типами особистості (за К. Юнгом) показав, що це питання потребує детального вивчення. Обов’язкового глибокого вивчення потребує взаємозв’язок між емоційною компетентністю (EQ) та досягненням успіху в бізнесі.