Література

1. Заїченко Г. А. Філософія / Г. А. Заїченко. – К. : Вища школа, 1995. – 45 с.

2.Петрушенко В. Л. Історія світової філософії. Фундаментальні проблеми філософії / В. Л. Петрушенко. – Л. : НУ“ЛП”, 2002.

3. Щерба С. П. Філософія / С. П. Щерба. – К. : Кондор, 2007. – 452с.

4. http://evduluman.narod.ru/Prop03.htm

5. Причепій Є. М. Філософія /Є. М. Причепій. – К. : Академвидав, 2010. – 320 с.

Наталя Буриліна,

4 курс соціально-гуманітарного факультету

Наук. керівник: І. І. Ліпич, к. філософ. н., доц.

Україна XXI століття: реалії та перспективи

На рубежі XX і XXI століть проблеми майбутнього України стали предметом передбачень у прогнозних документах провідних держав світу. Так, у "Стратегії національної безпеки США у наступному сторіччі" вказано, що Україна, як і інші нові незалежні держави, займає особливе місце у стратегії США. Підкреслюється, що неможливо відокремити "життєво важливі інтереси США в сфері міжнародної безпеки від еволюції України та Росії. Продовження демократичних та ринкових реформ у цих країнах, інтеграція в міжнародні економічні інститути, розширення співробітництва в НАТО дозволять проводити відкриту політику стосовно міжнародної спільноти". Проблеми майбутньої ролі України у глобальних відносинах піднімаються у "Стратегічній концепції Північноатлантичного союзу", прогнозі світового розвитку до 2015 року, виконаного експертами Національного розвідувального співтовариства США.

Слід, однак, відмітити, що не всі на Заході настільки прихильні до України. В деяких заявах політичних діячів і офіційних документах помітне зменшення інтересу до України, підведення їй другорядної ролі порівняно з її сусідами. Наприклад, у "Стратегічній концепції Північноатлантичного союзу" вказується, що "Україна займає важливе місце в обстановці безпеки в Євроатлантичному регіоні та є важливим, цінним партнером у справі захисту стабільності й загальнодемократичних цінностей", натомість Росія грає "виключну роль" в забезпеченні євроатлантичної безпеки. Частково це пояснюється меншим потенціалом України, а частково тими прорахунками, а часом і провалами у внутрішній та зовнішній політиці держави, що мали місце в останні роки. Та навіть за цих умов на Заході є аналітики, які підкреслюють значення України у геополітичних розкладках сучасного світу.

В концепції геополітичного простору, як "великої шахівниці" З.Бжезінського, Україна визначається як новий, важливий геополітичний центр на "євразійській шахівниці", саме існування якого в якості незалежної держави допомагає трансформувати Росію. Цю думку аналітик повторював багато разів, у тому числі й у своєму виступі в Університеті Джорджа Вашингтона 22 квітня 2003 р., в якому проаналізував етапи американо-українських стосунків і наголосив, що "Україна природно, за своєю історією, культурою — європейська, а не євразійська". І це, за його словами, має пряме відношення до того, як мають чинити стосовно неї США та інші західні країни попри усі недоліки в її внутрішній і зовнішній політиці. Адже помилок не менше і в політиці інших пострадянських країн.

Перші десятиліття XXI ст. для України – це час завершення формування демократичної системи влади, національної політичної еліти, дієвої багатопартійності. Реалізація перетворень у цих напрямках можлива на основі забезпечення прав і свобод людини і громадянина, викорінення корупції, подолання впливів кримінальних кланів на формування політичних курсів держави. Без політичної, адміністративної, судової реформи, які б забезпечили демократичну збалансованість гілок влади, створили б систему противаг у відносинах між ними, неможливо позбутись авторитарних тенденцій, явищ "адміністративної демократії", засилля клептократії.

Вихід України з економічної кризи, модернізація економіки, прискорення науково-технічного прогресу та підвищення продуктивності праці хоча б до рівня центральноєвропейських держав охопить період щонайменше до 2015 року. Досягнення таких цілей може відбутися за двома сценаріями.

Перший сценарій передбачає ефективну економічну реформу на базі поєднання ринкових механізмів і державного стимулювання. Другий сценарій може бути пов'язаний з подальшою централізацією державної влади і посиленням її тиску па користь проведення економічних реформ. Дослідники, проте, вважають, що найреальнішим буде змішаний сценарій, тобто комбінація першого і другого. Такий сценарій може дати 3-5% зростання внутрішнього валового продукту, але якість життя населення, особливо його бідної частини, зростатиме повільніше, ніж ВВП, оскільки значна частина доходів витрачатиметься на вирішення проблем, що виникли за роки незалежності України або залишились ще від попереднього розвитку.

У політичному розвитку України XXI століття буде часом завершення формування демократичної системи влади, національної політичної еліти, ефективної багатопартійної системи, консолідації української політичної нації. Дальший розвиток України як незалежної і впливової держави світу можливий на основі сильної та ефективної політичної влади, гарантування прав і свобод людини і громадянина, викорінення корупції, подолання виливів кримінально-мафіозних кланів на формування і реалізацію внутрішньої і зовнішньої політики держави.