Література

1. Лондон Дж. Белый клык / Джек Лондон. – М., 1954. – 450 с.

2. Реформатский А. А. Введение в языковедение : учебник для вузов / [под ред. В. А. Виноградова] / А. А. Реформатский. – 5-е изд., испр. – М. : Аспект Пресс, 2006. – 536 с.

3. Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика : термінологічна енциклопедія / О. О. Селіванова. – Полтава : Довкілля. – К, 2006. – 716 с.

Ганна Савранська,

4 курс Інституту філології та соціальних комунікацій

Наук. керівник: В. В. Богдан, к.філол.н., доцент (БДПУ)

Фонетичні стилістичні засоби в поезії джорджа гордона байрона

Поезія – це вершина розвитку літератури, вона є одним з найцікавіших та найдосконаліших творінь людства. Видатний англійський поет епохи Романтизму – Джордж Гордон Байрон досягнув надзвичайних успіхів у розвитку ліричної поезії, яка характеризується майстерним поєднанням різноманітних фонетичних та стилістичних засобів, що є досить недослідженим явищем його довершеної поезії.

Актуальність даного дослідження полягає в тому, що роль фонетичних стилістичних засобів, які використані в ліричних творах Джорджа Байрона досліджена в недостатньо повному обсязі, а також робиться спроба віднести певні фонетичні стилістичні засоби до характерних рис його індивідуального поетичного стилю.

Мета – виявити стилістично-прагматичні особливості фонетичних стилістичних засобів у процесі дослідження поезії Джорджа Гордона Байрона; узагальнити специфіку використання Байроном фонетичних стилістичних засобів у своїй поезії.

Основними методами дослідження стали описовий метод (для характеристики та оцінки мовних фактів), зіставний метод і метод контекстного аналізу.

В більшості випадків любовна лірика Байрона пронизана трагізмом. “Новизна тут у тому, – відзначає Н. Я. Д’яконова, – що гіркість любові сприймається як частина скорботного існування сучасних людей, що приречені на душевну самотність, нерозуміння. Тому головні теми Байрона пов’язані з незбіжними в коханні втратами. Якщо любов гармонійна та світла, її обриває смерть ― цій темі присвячений цикл віршів до невідомої “Тирзи”. Той, що пережив любов залишається ще більш самотнім, щастя, яке пішло лише підкреслює його втраченість і горе ( цей мотив звучить у “Гяурі” та “Корсарі”)” [2, c. 268].

Людське “Я” невичерпне, тому в романтичній поезії так важлива звукова виразність вірша. Зі звукової сторони вірш Байрона зібраний, вибудуваний, тяжіє до внутрішнього значення; проте розповісти його зміст не можна, його неустеженність, його нескінченна місткість і повинні дати нам поняття про те, як нескінченні особистість і ліричне переживання. Звук вірша уводить нас у цю нескінченність, звуки слів надають відносність змісту слів, звуки ведуть перед нами своє власне друге мовлення [3, c. 143].

Одним з найдраматичніших поетичних творінь Байрона є станси “STANZAS FOR MUSIC”.

Вражені почуття поета висловлюються в стрімкому ритмі вірша, в метричних вільностях, в багаторазовому повторюваному ефекті невдержимого наростання. Воно у всіх трьох випадках здійснюється за допомогою дієслів, і це забезпечує руху емоцій особливий динамізм [1, c. 56-57].

У вірші Байрон використовує дуже багато повторів, як окремих слів так і окремих звуків. Наявність алітерації та дисонансу можна прослідкувати у наступних рядках:

There is grief in the sound, there is guilt in the fame!

Too brief for our passion, too long for our peace…

Використання асонансу простежується у наступних рядках:

I speak not, I trace not, I breathe not thy name…

Oh! thine be the gladness, and mine be the guilt!

У “Стансах” переважає точна, жіноча, бідна рима: name – fame; impart – heart; sign – mine. Простежується також і використання приблизної рими: peace – ceaso; love – reprove.

Римування у вірші є суміжним:

I speak not, I trace not, I breathe not thy name;

There is grief in the sound, there is guilt in the fame!

Використання консонансу, звукопису, звуконаслідування та звукового символізму в даному вірші не виявлено.

Таким чином, індивідуалізм Байрона, його бурхливий ліризм, пристрасть до саморозкриття знайшли своє відображення в поезії. Завдяки незчисленним повторам, рими, ритму та багатьох фонетичних стилістичних засобів автор передає читачам свій настрій та душевний стан. Вважаємо, що ці фонетичні стилістичні засоби можуть бути віднесені до індивідуально-авторського стилю цього видатного поета.