6. Атестація державних службовців

Удосконалення і впорядкування проходження державної служби неможливе без періодичної атестації службовців.

Атестація — це визначення кваліфікації працівника з метою перевірки відповідності займаній посаді. Атеста­ція проводиться ще й з метою підвищення ефективності діяль­ності державних службовців. Отже, ще однією з функцій атес­тації є те, що вона виступає в ролі гаранта права на працю.

Атестація у вузькому розумінні — це періодична перевірка ділових і політичних якостей певних категорій працівників, яка проводиться підприємством, установою, організацією в спеціаль­ній організаційно-правовій формі і має за мету постійне підви­щення ділової кваліфікації та ідейно-політичного рівня працівни­ків, а також для поліпшення добору та розстановки кадрів.

Атестація державних службовців виконує наступні функції: оцінки; контролю; поліпшення роботи з персоналом; економічну; організаційну; комунікативну; інформування; стимулювання.

В атестаційному провадженні можна виділити наступні стадії: 1) підготовка справи про атестацію державного службовця; 2) розгляд атестаційної справи; 3) прийняття рішення щодо атестації державного службовця; 4) оскарження прийнятого рішення; 5) виконання прийнятого рішення.

Чинне законодавство про державну службу виділяє три категорії державних службовців щодо атестації.

Державні службовці, які підлягають атестації. Атеста­ції підлягають державні службовці усіх рівнів, у тому числі й ті, що займають посади державних службовців І та II категорій. Атестації підлягають також ті державні службов­ці, які внаслідок організаційних змін (утворення нового органу на базі ліквідованого, реорганізації органу: злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) обіймають посади менше ніж один рік, за умови, що їх посадові обов'язки суттєво не зміни­лися. Жінки, які перебувають у відпустці по вагітності, поло­гах і догляду за дитиною, проходять атестацію не раніше ніж через рік після виходу на роботу. Особи, які займають посади державних службовців на період відпустки по вагітності, поло­гах, догляду за дитиною, і на час проведення атестації відпра­цювали на посаді більше року, також проходять атестацію у порядку, встановленому цим Положенням.

Державні службовці, які не підлягають атестації. До даної категорії належать службовці патронатної служби, а також ті, що перебувають на займаній посаді менше одного року, окрім випадків, передбачених чинним законодавством.

Державні службовці, які можуть проходити атестацію за власним бажанням. Такими є державні службовці, призначені на посаду на визначений термін і вагітні жінки.

Важливою стадією атестаційного провадження є прийняття рішення щодо атестації державного службовця. На підставі всебічного аналізу виконання основних обов'язків, складності виконуваної роботи та її результативності комісія приймає одне з таких рішень:

1) відповідає займаній посаді. У такому разі комісія може рекомендувати керівникові зарахувати державного служ­бовця до кадрового резерву, дозволити пройти стажуван­ня на більш високій посаді, присвоїти черговий ранг державного службовця, встановити надбавку, передбаче­ну законодавством, або змінити її розмір, порушити в установленому порядку клопотання про продовження терміну перебування на державній службі тощо;

2) відповідає займаній посаді за умови виконання рекомен­дацій щодо підвищення кваліфікації з певного фахового напряму, набуття навичок роботи на комп'ютері тощо (неповна службова відповідність). При згоді працівника здобути такі знання або навички комісія приймає рішен­ня про відповідність займаній посаді за певних умов і рекомендує керівникові призначити повторне атестуван­ня через конкретний період, але не пізніше ніж через рік. У разі відмови державного службовця виконувати надані йому рекомендації комісія, як правило, приймає рішення про його невідповідність займаній посаді;

3) не відповідає займаній посаді. В даному випадку комісія рекомендує керівникові перевести цього державного служ­бовця за його згодою на іншу посаду, що відповідає його професійному рівню, або звільнити із займаної посади.

Згідно з чинним законодавством атестованими вважаються державні службовці, визнані комісією такими, що відповідають займаній посаді, або відповідають займаній посаді за певних умов.

Важливою стадією атестаційного провадження є стадія оскар­ження прийнятого рішення. Згідно з Положенням про атеста­цію державних службовців рішення керівника, прийняте за результатами атестації, може бути оскаржене державним служ­бовцем до суду. Оскільки назване Положення не передбачає більш конкретного порядку оскарження, то діє загальний по­рядок, який передбачає, що таке рішення може бути оскарже­не протягом 10 днів з дня його прийняття без урахування тер­міну тимчасової непрацездатності. Слід відмітити, що в Типо­вому положенні про проведення атестації посадових осіб міс­цевого самоврядування передбачається саме такий порядок.

Заключною стадією атестаційного провадження е стадія вико­нання прийнятого рішення. За результатами атестації керівник державного органу видає відповідний наказ або розпоряджен­ня. При цьому чинне законодавство передбачає певні строки, зокрема, рішення про переведення державного службовця за його згодою на іншу посаду або про звільнення з посади прий­мається керівником у двомісячний термін з дня атестації. Якщо державний службовець за результатами атестації виз­наний таким, що не відповідає займаній посаді, то він звіль­няється з роботи відповідно до пункту 2 статті 40 Кодексу за­конів про працю України (тобто на загальних підставах).