Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Линник.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

Півник і двоє мишенят

Українська народна казка

Жили собi двоє мишенят - Круть та Верть i пiвник Голосисте Горлечко. Мишенята було тiльки й знають, що танцюють та спiвають. А пiвник удосвiта встане, всiх пiснею збудить та й до роботи береться. Ото якось пiдмiтав у дворi та й знайшов пшеничний колос.

  • Круть, Верть, - став гукати пiвник, - а гляньте-но, що я знайшов! Поприбiгали мишенята та й кажуть: - Коли б це його обмолотити: - А хто молотиме? - питається пiвник. - Не я! - одказує одне мишеня. - Не я! - каже й друге мишеня. - Я обмолочу, - каже до них пiвник. I взявся до роботи. А мишенята й далi граються.

  • От уже й обмолотив пiвник колосок та й знов гукає:

  • Гей, Круть, гей, Верть, а йдiть гляньте, скiльки зерна я намолотив! Поприбiгали мишенята. - Треба, - кажуть, - зерно до млина однести та борошна намолотити. - А хто понесе? - питає пiвник. - Не я! - гукає Круть. - Не я! - гукає Верть. - Ну, то я однесу, - каже пiвник.

Узяв на плечi мiшок та й пiшов. А мишенята собi одне скачуть - у довгої лози граються. Прийшов пiвник додому, знов кличе мишенят: - Гей, Круть, гей, Верть! Я борошно принiс. Поприбiгали мишенята, порадiли: - Ой, пiвнику! Вже тепер тiсто треба замiсити та пирiжечкiв спекти. - Хто ж мiситиме? - питає пiвник. А мишенята й знов своє: - Не я! - пищить Круть. - Не я! - пищить Верть.

Подумав, подумав пiвник та й каже:

  • Доведеться менi, мабуть. От замiсив пiвник тiсто, принiс дрова та й розпалив у печi. А як у печi нагорiло, посадив пирiжки. Мишенята й собi дiло мають: пiсень спiвають, танцюють.

  • Аж ось i спеклися пирiжки, повиймав їх пiвник, виклав на столi. А мишенята вже й тут. I гукати їх не треба. - Ох, i голодний я! - каже Круть. - А я який голодний! - каже Верть. Та й посiдали до столу.

А пiвник i каже:

- Стривайте-но, стривайте! Ви менi перше скажiть, хто знайшов колосок. - Ти, - кажуть мишенята. - А хто його обмолотив? - Ти, - вже тихiше вiдказують Круть iз Вертем. - А тiсто хто мiсив? Пiч витопив? Пирiжкiв напiк? - Ти, - вже й зовсiм нищечком кажуть мишенята. - А що ви робили? Що мали казати мишенята? Нiчого. Стали вони тут вилазити з-за столу, а пiвник їх i не тримає. Хто ж отаких лiнюхiв пирiжками пригощатиме?

Запитання для обговорення: Кому з персонажів казки подобалися лише лінощі та веселощі і хотілося, щоб усе в їхньому житті робилося само собою? Хто з них усе намагався робити сам? Як би ви хотіли, щоб усе відбувалося у вашому житті? Чому неможливо, щоб усе було само собою без нашої участі?

Артист

Андрій Коцюбинський

Заліз Максимко на клена, вмостився на гілці – і ну висвистувати. І так гарно в нього виходить, що хто не йде вулицею, то похвалить: „Артист!” Але бабуся йому не дає натішитися славою. Ось чути вже від порога:

  • Максимку! Йди-но сюди. Нарвете з Іринкою вишень, та вареників наваримо!

  • Зараз, бабусю! Тільки трішечки пострекочу, як сорока! І справді стрекоче, куди тій сороці! А бабуся своєї:

  • Онучку, принеси води з криниці!

  • Добре! - відповідає Максимко. – Ось покукурікаю трішки. І кукурікає.

Бабуся вкотре гукає:

  • Допоможи сестричці дровець занести до хати!

  • Аякже, допоможу. Ось лишень. Ось лишень помекекекаю.

Незабаром бабуся відчинила вікно й кличе:

  • Максиме, ходи-но вареники їсти!

Максимко хутко злазить з дерева і біжить до хати Він дзвінко вицокує язиком, немовби копитами коник – цок-цок-цок. За столом хлопчик сидить мовчки. Ніколи! Он у мисці скільки вареників! Гора. Та смачні ж! Лише одне дивує Максимка: чому бабуся не погладила його по голівці і не сказала, як завше: „Розумничок! Слухняний онук!”

  • А ви, діти, зрозуміли? Так, бо несправедливо, щоб одні працювали, а інші тільки тішилися. Несправедливо й нечесно. Працювати важко всім – і дорослим, і дітям. Відкрию вам одну таємницю: праця стає приємною, навіть улюбленою, коли навчаєшся робити будь-яку справу сам. Треба тільки постаратися. Бо без праці нічого досягти й мати не можна.

Запитання для обговорення: Чому бабуся не похвалила хлопчика? Чи можна тільки розважатися? Кому краще – тому, хто розважається чи тому, хто працює? Чи може праця стати приємною? Хто й що можуть зробити її приємною?

Граємо – краще розуміємо