Вправа „Що можна, а чого не можна купити за гроші”

Діти, поділившись на дві команди, мають за обмежений час намалювати чи записати на окремих аркушиках, що можна купити за гроші, а що — не можна. Виконавши завдання демонструють свої слова (малюнки). Йде обговорення, чи можна те, що запропонували діти обох команд, вважати багатством. Яке багатство є справжнім, а яке — відносним?

Гра „Скринька багатого”

Діти пишуть (малюють) на аркушиках паперу речі, які можуть людину зробити багатою без грошей. Складають усе у скриньку, потім витягують аркушики, читають, обговорюють разом.

Діємо самі

Гра „Магазин”

(за технологією „Акваріум”)

Усі учні протягом уроку отримують за свої відповіді знаки, які відіграють роль грошей. Учитель запрошує до гри 5 учнів з різною кількістю „зароблених грошей”. Інші діти спостерігають.

У магазині виставляється кілька речей, різних за цінністю і ціною. Учням пропонують їх „купити” за свої гроші-знаки. Гра триває не більше 5 хвилин. Потім учні обговорюють, чи правильно вчинили учасники гри, та пропонують інші варіанти розв’язання проблеми (наприклад, можна було б об’єднатися, щоб придбати якусь ціннішу річ тощо). Окремо варто звернути увагу дітей на те, хто як поводився залежно від кількості «грошей».

Тема 12. „Розмовляємо”

Ключові ідеї. Людство не могло б існувати, якби не вміло спілкуватися. Спілкування — це й обмін інформацією, і спільна праця, і вираження симпатії людей, повідомлення їхніх намірів та планів. Існують різні форми спілкування, в тому числі розмови. Водночас у житті подекуди виникають такі обставини, коли розмови недоречні. Отже, з’ясовуємо правила спілкування.

Важливі запитання:

- Навіщо люди розмовляють? Чи можна було б жити разом, не спілкуючись?

- Чим корисні розмови? Коли розмови можуть заважати?

- Як ви розумієте поняття «культура спілкування». Чи можуть розмови ображати?

Знадобляться: два шарфи для зав’язування очей, аркуші паперу формату А4 для створення інтелектуальних карт.

Тексти

Кошенятко, що забуло, як просити їсти

І. Кіпніс

Уранці кошеня прокинулося й захотіло їсти. Воно побігло до господарки, та раптом забуло, як сказати по-котячому, що воно голодне. Тож господиня не зрозуміла, навіщо воно прийшло, а кошенятко заплакало й побігло надвір. Там воно побачило коня.

- Чому ти плачеш? – запитує його кінь.

- Я плачу, бо дуже хочу їсти, - відповідає кошеня, - але я забуло, як по-котячому попросити.

- Не плач, - каже кінь, - я тебе навчу. Скажи: «Ги-ги-ги…» - й тобі відразу дадуть поїсти.

- Ти що! Кошенята не іржуть, - заплакало ще дужче кошеня та побігло далі.

На галявинці воно зустріло чорну корову.

- Чого плачеш? – запитає його корова.

- Плачу, бо забуло, як просять їсти, а я дуже голодне.

- Теж мені біда! Варто через це плакати. Скажи: «Му-у-у!» - тебе відразу нагодують.

- Та ні! Кошенята не мукають!

Почув баран, що кошеня плаче, та й запитує:

- Ти чого плачеш, кошеня?

- Я забуло, як коти просять їсти, - одказує кошеня.

- Ходімо, я тебе навчу, - сказав баран. – Скажи: «Бе-бе-бе!» - й тобі одразу дадуть їсти.

-Ні, ні! – закричало кошеня. – Це тільки барани бекають. Кошенята говорять інакше.

І воно побігло додому.

Біля паркану кошеня побачило білу курку.

- Чого плачеш? – питає курка.

Коли кошеня їй розповіло, чому воно плаче, курка стала його втішати.

- Зараз тобі дадуть поїсти. Тільки-но скажи: «Кудах-тах-тах», - сказала вона.

- Ні, що ти! Кошенята не кудахчуть, - залилося слізьми кошеня, - а як вони говорять, я забув.

І воно побігло далі.

Аж тут з дому вийшов чорний кіт і сказав:

- Один я скажу тобі, як треба голодному кошеняті просити їсти. Іди на кухню до господині й скажи: «Няв!»

- Оце вірно! – зраділо кошеня. – Так і тільки так просять їсти.

Воно побігло до кухні та жалісно стало просити:

- «Няв, няв!»

Дівчинка зрозуміла, що кошенятко дуже зголодніло.

Бідолашний! Чому ти цілий день мовчав і не нагадав мені, що хочеш їсти? І маленька господинька налила кошеняті молока в мисочку. Кошеня вихлебтало молоко та більше вже не забувало, що треба говорити, коли хочеш їсти. «Няв, - говорить воно, - ня-я-в!»

Запитання для обговоренн:. Чому кошенятка ніхто не розумів? Хто з тварин як розмовляє? Люди розмовляють однаково? Як вони можуть зрозуміти один одного?