Артикль (the article)

В англійській мові перед іменниками вживається особливе службове слово — артикль.

В англійській мові є два артиклі — неозначений (the indefinite article) і означений (the definite article). В українській мові артиклів немає.

Неозначений артикль має дві форми: а і an.

Форма а вживається перед словами, що починаються з приголосного звука: a woman, a good engineer.

Форма an вживається перед словами, що починаються з голосного звука: an old woman, an engineer.

Неозначений артикль походить від староанглійського числівника an один, тому він вживається лише перед злічуваними іменниками в однині.

Означений артикль походить від вказівного займенника that той і вживається перед іменниками в однині і множині.

Основні функції означеного і неозначеного артикля

Іменник вживається з неозначеним артиклем, коли називають будь-який предмет з усього класу однорідних предметів.

This is a table. – Це стіл.

Вживаючи речення такого типу, називають предмет, на який вказують. Цей предмет є одним з тих, що називаються словом table на відміну від chаir, bed, window тощо:

І need a pencil. – Мені потрібен олівець.

Тут мається на увазі будь-який олівець, а не ручка, гумка, лінійка тощо, тобто один з предметів, що називаються словом pencil.

His father is a doctor. – Його батько — лікар.

Неозначений артикль вжито перед іменником, що називає особу за її професією, тобто його батько є одним з тих, кого ми називаємо словом doctor на відміну від teacher, worker і т. д.

Іменник вживається з означеним артиклем, коли мова йде про певний предмет (або предмети), виділений із класу предметів, до якого він належить.

Вживання означеного артикля свідчить про те, що співрозмовникам (або тому, хто читає чи пише) з ситуації (контексту) зрозуміло, про який саме предмет йдеться.

My watch is on the table. – Мій годинник на столі.

У цьому реченні говориться не про будь-який стіл взагалі, а про цілком певний стіл, скажімо, той, що стоїть у цій кімнаті.

The pencil is hard. – Олівець твердий.

Говорячи так, мають на увазі якийсь певний олівець, а не олівець взагалі, будь-який олівець.

The doctor examined John. – Лікар оглянув Джона.

Наявність означеного артикля перед словом doctor свідчить про те, що йдеться про лікаря, якого викликали, або до якого Джон звертався, або про якого перед цим щось говорилося, тобто про конкретну особу.

Вживання неозначеного артикля

Неозначений артикль вживається, якщо особа чи предмет згадуються вперше. При їх повторному називанні перед відповідним іменником вживається означений артикль:

Не sat up and took a wallet out of the inside pocket of his coat.

Opening the wallet he pulled some notes out.

Він підвівся і дістав гаманець із внутрішньої кишені піджака.

Відкривши гаманець, він витяг звідти кілька банкнот.

Неозначений артикль вживається перед злічуваними іменниками в однині після звороту there is (there was, there will be), який вводить предмет, ще невідомий читачеві чи співрозмовникові. Іменники в множині, а також незлічувані іменники в такому разі вживаються без артикля, але перед ними можуть стояти займенники some, any:

There is a map on the wall.

На стіні висить карта.

There was a sharp knock on the door.

Почувся різкий стук у двері.

There will be a school here.

Тут буде школа.

There was water in the cellar.

В підвалі була вода.

Then there was silence.

Потім настала тиша.

There are maps on the wall.

На стіні висять карти.

There are some apple trees in front of the house.

Перед будинком ростуть яблуні.

Is there any water in the city?

У місті є вода?

Неозначений артикль вживається здебільшого перед іменником-предикативом (іменною частиною складеного присудка). У цій синтаксичній функції іменник, як правило, вказує на клас, до якого належить особа або предмет, позначені підметом:

Odessa is a city.

Одеса — місто.

My friend is an engineer.

Мій товариш — інженер.

Не was a very good man.

Він був дуже доброю людиною.

Але якщо предикатив означає якийсь певний предмет або особу, то він вживається з означеним артиклем:

Не is the doctor who treated me.

Це лікар, який лікував мене.

This is the shop where we bought the tape-recorder.

Це магазин, в якому ми купили магнітофон.

Неозначений артикль звичайно вживається перед іменником-прикладкою, яка вказує на те, ким є особа або чим є предмет, позначений іменником, до якого відноситься прикладка:

The report was made by Petrenko, an engineer of our plant.

Доповідь була зроблена Петренком, інженером нашого заводу.

Але якщо прикладка відноситься до загальновідомої особи, то перед нею вживається означений артикль:

N. V. Gogol, the оutstanding writer, studied in Nizhyn.

M. В. Гоголь, видатний письменник, вчився в Ніжині.

Неозначений артикль вживається перед злічуваними іменниками в однині після слова what в окличних реченнях, а також після слів such такий; quite зовсім, цілком; rather досить. Іменники в множині, а також незлічувані іменники у такому разі вживаються без артикля:

What a beautiful day!

Який чудовий день!

It was such a cold day that we had to put on our warm coats.

Був такий холодний день, що ми мусили надіти теплі пальта.

She is still quite a child.

Вона ще зовсім дитина.

It is rather a difficult problem.

Це досить важка задача.

У деяких випадках неозначений артикль зберігає своє колишнє значення — один.

Nearly an hour passed.

Минуло близько години.

A minute passed.

Пройшла хвилина.

We have dictations twice a month.

Ми пишемо диктанти двічі на місяць.

A hundred. A thousand.

Сто. Тисяча.

Неозначений артикль вживається також у значенні будь-який, всякий:

A child must play.

Дитина повинна гратися.

A bear likes honey.

Ведмідь любить мед.

Неозначений артикль вживається в деяких сталих словосполученнях, наприклад: to go for a walk ходити на прогулянку; to have a look глянути; to be in a hurry поспішати; for a long time довго тощо.