Суб’єктивний інфінітивний комплекс

(THE SUBJECTIVE INFINITIVE COMPLEX)

Суб’єктний інфінітивний комплекс складається з двох частин. Перша частина комплексу – іменник у загальному відмінку або особовий займенник у називному відмінку. Друга частина комплексу – інфінітив, що виражає дію, яку виконує або якої зазнає особа або предмет, позначений іменником або займенником.

Особливістю суб’єктного інфінітивного комплексу є те, що перша і друга його частини відокремлені одна від одної присудком речення.

Суб’єктний інфінітивний комплекс вживається з певними групами дієслів.

Суб’єктний інфінітивний комплекс вживається з дієсловами to say говорити і to report повідомляти у пасивному стані:

Не is said to write a new novel.

Кажуть, що він пише новий роман.

The delegation is reported to have arrived in Peking.

Повідомляють, що делегація прибула до Пекіна.

This text-book is said to be printed in Lviv.

Кажуть, що цей підручник друкується у Львові.

Суб’єктний інфінітивний комплекс вживається з дієсловами (в пасивному стані), що означають думку (погляд), припущення, сподівання: to think думати; to know знати, to consider вважати, to believe вірити, to suppose припускати, to expect сподіватися та ін.:

The meeting is expected to begin this morning.

Сподіваються, що збори почнуться сьогодні вранці.

I was supposed to meet him.

Передбачалося, що я зустріну його.

Не was thought to have gone.

Думали, що він пішов.

Суб’єктний інфінітивний комплекс вживається з дієсловами (в пасивному стані), що виражають сприймання за допомогою органів чуттів — to see, to hear, to feel, to notice, to observe, to watch:

Birds were heard to sing in the garden.

Було чути, як співають пташки у саду.

Не was seen to enter the house.

Бачили, як він входив у будинок.

Суб’єктний інфінітивний комплекс вживаєтеся з дієсловами to seem, to appear здаватися; to happen, to chance траплятися; to turn out, to prove виявлятися:

He seemed to be thinking about something.

Здавалося, що він про щось думає.

Речення з дієсловом-присудком to prove, to turn out перекладаються простими особовими реченнями:

Не turned out to be a good chess player.

Він виявився хорошим шахістом.

Речення з присудком, вираженим словосполученнями to be likely, to be sure, to be certain, а в багатьох випадках і дієсловами to seem, to appear, перекладаються простими реченнями з вставними словами:

He is sure to ring you up.

Він, напевно, зателефонує вам.

They are likely to be late.

Вони, очевидно, запізняться.

Умовні підрядні речення

(CONDITIONAL SENTENCES)

Умовні підрядні речення приєднуються до головного речення такими сполучниками: if якщо, unless якщо не, provided (that) за умови що. Відрізняють три типи умовних підрядних речень.

1. Умовні речення першого типу (реальні) виражають вірогідні припущення стосовно теперішнього, минулого та теперішнього часу.

If I come earlier, I’ll have time to read.

If I came late, I had no time to read.

Якщо я прийду раніше, в мене буде час почитати.

Якщо я приходив пізно в мене не було часу почитати.

2. Умовні речення другого типу виражають малоймовірні припущення, що відносяться до теперішнього і майбутнього часу. В такому випадку в умовному реченні використовується або were для дієслова to be для всіх осіб та чисел, або форма, що співпадає з Past Simple, для всіх інших дієслів. В головному реченні вживається комбінація would (should для 1-ї особи ) + Simple Infinitive без частки to.

If they had a car, they would go to the country.

If I were you I wouldn’t think of it.

Якби вони мали автівку, вони б поїхали за місто.

На вашому місці я б не думав про це.

3. Умовні речення третього типу (нереальні) виражають нездійсненні припущення, що відносяться до минулого часу. В цьому випадку в умовному реченні використовуються форми, що співпадають з Past Perfect, а в головному – комбінація should/would + Perfect Infinitive без частки to:

If I had been here yesterday, I should have helped you.

Якби я був тут вчора, я б допоміг вам.

Додаток 1