33. Розвиток підприємництва в сільському господарстві

Економічна реформа, формування ринку, розвиток різних форм власності у сільському господарстві України визначають складні завдання, вирішення яких вимагає ділової активності, підприємливості та комерційної ініціативи. Важлива роль у розвитку комерційних засад та підприємництва на селі шляхом купівлі-продажу відводиться фермерству - новому соціально-економічному явищу, яке сприяє переходу до багатоукладного господарювання.

Сучасний економічний стан створив чимало труднощів у аграрному секторі. Певні труднощі пов'язані з відсутністю сучасної системи матеріально-технічного постачання, сервісного і консультаційного обслуговування, ефективного механізму захисту цін на основні продовольчі товари та ін. Ослаблена фінансова допомога фермерам з боку держави. У розвитку фермерства в Україні відчуваються такі труднощі: 1) відсутність потрібного власного капіталу; 2) відсутність матеріально-технічної бази через слабку фінансову підтримку і недостатнє кредитне забезпечення; 3) дисбаланс у паритеті цін на промислову і сільськогосподарську продукцію, продукцію рослинництва і тваринництва; 4) недосконалість системи оподаткування спонукає фермерів до бартерних операцій і приховування частини виробленої продукції; 5) недостатньо сформована психологія селян до приватного господарювання; 6) низький рівень організації кооперування фермерів, створення асоціацій; 7) недосконалість правової захищеності фермерів (селян) від бюрократичного апарату держави та колективних сільськогосподарських підприємств.

Для підвищення ефективності функціонування фермерських господарств потребують першочергового вирішення такі питання: - виділення фермерам земельних площ згідно з діючим законодавством; - надання державної підтримки у придбанні техніки, проектуванні і будівництві доріг, мереж електро- та водопостачання тощо; - своєчасних розрахунків з фермерами за продану державі продукцію з відповідною індексацією; - збільшення розмірів фермерських господарств за рахунок оренди земель та кооперування; - удосконалення системи оподаткування фермерів; - надання фермерам пільгових довгострокових та короткострокових вітчизняних та іноземних валютних кредитів під заставу майна і майбутній урожай для придбання високопродуктивної техніки, придбання племінної худоби, оборотних засобів (добрив, насіння, пестицидів та паливно-мастильних матеріалів);- кооперування фермерів у переробці, збуті продукції, постачанні, технічному обслуговуванні тощо; - інформаційне забезпечення фермерських господарств; - створення системи підготовки і перепідготовки фермерів; - організація консультаційних служб для фермерів з технологічних, економічних, юридичних питань; - фінансування досліджень з проблем розвитку фермерства.

З масовою організацією фермерських (селянських) господарств аграрна економіка стане антимонопольною та конкурентноздатною. Фермерські господарства спроможні збільшити виробництво і поповнити торгівлю продуктами харчування і тим самим зробити вагомий внесок у вирішення національної продовольчої проблеми.