34.Поняття, сутність, принципи державного управління апк.

Державно-правове регулювання спрямоване на визначення цілей, завдань і змісту аграрної політики держави та забезпечення її реалізації.

Державне регулювання сільського господарства - це сукупність заходів щодо визначення системи органів державного управління, які керують цією галуззю народного господарства, а також прийняттю, належного виконання аграрного законодавства та нормативних актів у галузі сільського господарства. Державне регулювання сільського господарства охоплює систему державних інспекцій та контролю за діяльністю суб'єктів аграрного підприємництва.

Держава вирішує питання, пов'язані з підготовкою фахівців та комплектації ними як органів державного управління сільським господарством, так і підприємств, установ, організацій цього профілю. Державне регулювання поширюється на ветеринарну службу, врегулювання проблем зовнішніх аграрно-економічних та інших зв'язків, а також на діяльність науково-дослідних установ (Академії аграрних наук, науково-дослідних інститутів, науково-дослідних станцій).

Суб'єктами державного регулювання сільського господарства є органи державного управління, які здійснюють державно-правове регулювання сільським господарством, забезпечують належне виконання положень аграрного законодавства, здійснюють повсякденне управління виробничо-господарськими та виробничо-обслуговуючими службами, а також органи сільськогосподарських інспекцій і контролю за діяльністю сільськогосподарських підприємств та об'єднань.

Об'єкти державного регулювання сільського господарства: - Головний об'єкт - землі сільськогосподарського призначення (державне управління ними здійснює Державний комітет України із земельних ресурсів); - Всі галузі та підгалузі сільськогосподарського виробництва (рослинництво, садівництво, городництво, тваринництво).

Державний вплив на господарську діяльність різниться на загальне (засноване на тому, що держава та її органи виступають від імені народу і публічних інтересів і вирішують завдання, що стоять перед ними) і особливе (держава та її органи діють як власники, керуючи своїм майном).

Цілі державного регулювання сільського господарства: - Стабілізація та розвиток АПК; - Забезпечення продовольчої безпеки; - Захист вітчизняних товаровиробників; - Зближення рівнів доходів працівників сільського господарства та промисловості; - Створення високоякісної сільськогосподарської продукції для внутрішньо побутових та інших потреб; - Здійснення земельної реформи; - Поліпшення продовольчого забезпечення країни; - Реалізація державної політики в галузі сільського господарства; - Матеріальне забезпечення працівників сільського господарства.

Принципи державного регулювання сільського господарства: - Принцип аграрного протекціонізму; - Узгодження і координація дій суб'єктів сільськогосподарського виробництва різних форм власності; - Господарська самостійність; - Рівність форм господарювання; - Поєднання економічних і соціальних цілей.

Предметом державно-правового регулювання с\г є високо професіональна обізнаність із еконо­мічним станом цієї галузі народного господарства, станом продуктивних сил сільськогосподарського виробництва, його матеріально-технічним забезпеченням, кількість і якість земель сільськогосподарського призначення, рівень наявних у кожному підприємстві спеціалістів та робочої сили, а також стан соціального розвитку села і агропромислового комплек­су в народному господарстві.