13. Поняття і види сільськогосподарських підприємств.

С/г підприємство – це самостійний суб’єкт господарювання, який створено ОДВ, ОМС, ін. суб’єктами господарювання для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом здійснення виробничої, науково-дослідницької, торгівельної та ін. господарської діяльності у аграрному секторі в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Ознаки: 1) наявність обособленого майна, що знаходиться в оперативному управління або користуванні; 2) організаційна єдність; 3) самостійний баланс, поточні та інші рахунки в установах банку; 4) здійснення виробничої, науково-технічної, комерційної діяльності; 5) наявність прав та обов’язків, що пов’язані зі здійсненням діяльності; 6) самофінансування; 7) планове здійснення виробничої діяльності.

Особливості: 1) мета створення – виробництво с/г продукції та сировини для легкої та харчової промисловості; 2) основний засіб виробництва – земля й інші природні ресурси; 3) залежність виробничої діяльності від природно-кліматичних умов – с/г підприємство здійснює свою діяльність обов’язково з урахуванням місцезнаходження, кліматичних та природних умов; 4)технологічний цикл виробництва та сезонність робіт; 5) різноманітність форм власності, від чого залежать: - правовий режим підприємства, - правовий режим майна підприємства, - організаційні форми правління.

ВИДИ (пит. №12)

14. Правовий статус сільськогосподарських кооперативів і аграрних господарських товариств.

С/г кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, що є сільськогосподарськими товаровиробниками, на засадах добровільного членства та об'єднання майнових пайових внесків для спільної виробничої діяльності у сільському господарстві та обслуговування переважно членів кооперативу.

За цілями, завданнями і характером діяльності кооперативи поділяються на виробничі та обслуговуючі. С/г виробничий кооператив - юридична особа, утворена шляхом об'єднання фізичних осіб, які є сільськогосподарськими товаровиробниками, для спільного виробництва продукції сільського, рибного і лісового господарства на засадах обов'язкової трудової участі у процесі виробництва. С/г обслуговуючий кооператив - кооператив, створений для надання послуг переважно членам кооперативу та іншим особам з метою провадження їх сільськогосподарської діяльності

Виробничі кооперативи здійснюють господарську діяльність на засадах підприємництва з метою отримання доходу. Обслуговуючі кооперативи спрямовують свою діяльність на обслуговування сільськогосподарського та іншого виробництва учасників кооперації. Залежно від виду діяльності вони поділяються на переробні (займаються переробкою с/г сировини (виробництво хлібобулочних, макаронних виробів, овочевих тощо), заготівельно-збутові (здійснюють заготівлю, зберігання, передпродажну обробку, продаж продукції, надають маркетингові послуги тощо), постачальницькі (створюються з метою закупівлі та постачання засобів виробництва, матеріально-технічних ресурсів, необхідних для виробництва с/г продукції та продуктів її переробки; виготовлення сировини і матеріалів та постачання їх сільськогосподарським товаровиробникам), сервісні (здійснюють технологічні, транспортні, меліоративні, ремонтні, будівельні, еколого-відновні роботи тощо) та інші.

Принципи діяльності кооперативів: 1) добровільність членства фізичних і юридичних осіб в кооперативі та безперешкодний вихід з нього; 2) обов'язкова трудова участь членів у діяльності виробничого кооперативу; 3) обов'язкова участь членів у господарській діяльності обслуговуючого кооперативу; 4) відкритість і доступність членства для тих, хто визнає статут кооперативу, бажає користуватися послугами цього кооперативу та у разі потреби погоджується брати участь у фінансуванні його на умовах, встановлених статутом кооперативу; 5) демократичний характер управління, рівні права у прийнятті рішень за правилом "один член кооперативу - один голос"; 6) обмеження виплат часток доходу на паї; 7) розподіл доходу між членами кооперативу відповідно до їх участі в діяльності кооперативу; 8) контроль членів кооперативу за його роботою в порядку, передбаченому статутом цього кооперативу.

Кооператив створюється його засновниками на добровільних засадах. Засновниками кооперативу можуть бути громадяни України та юридичні особи, зареєстровані в Україні.

Рішення про створення кооперативу приймається його установчими зборами. Чисельність членів кооперативу не може бути меншою ніж три особи. Державна реєстрація кооперативу здійснюється в порядку, передбаченому для державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності.

Членами виробничого кооперативу можуть бути тільки фізичні особи, а членами обслуговуючого кооперативу - як фізичні, так і юридичні особи, які визнають статут і дотримуються його вимог, користуються послугами, формують фонди та беруть участь у діяльності кооперативу. Членами кооперативу можуть бути фізичні особи, які досягли 16-річного віку і виявили бажання брати участь у діяльності кооперативу. Вступ до кооперативу здійснюється на підставі поданої заяви. Член кооперативу робить вступний і пайовий внески в порядку, визначеному статутом кооперативу. Рішення правління (голови) кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає схваленню загальними зборами. Порядок прийняття такого рішення та його схвалення визначається статутом кооперативу.

Кооператив є власником будівель, споруд, грошей, майнових внесків його членів, виготовленої ним продукції, доходів, одержаних від її реалізації та іншої діяльності, передбаченої статутом кооперативу, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом.

Для здійснення господарської та іншої діяльності кооператив за рахунок власного майна формує відповідні майнові фонди. Майно кооперативу відповідно до його статуту поділяється на пайовий і неподільний фонди. Земля кооперативу складається із земельних ділянок, наданих кооперативу в користування або придбаних ним у власність.

Кооператив відповідає за своїми зобов'язаннями всім належним йому майном. Члени кооперативу відповідають за зобов'язаннями кооперативу тільки в межах пайового майнового внеску. Кооператив не несе відповідальності за зобов'язаннями членів кооперативу.

Кооператив (об'єднання) відповідно до свого статуту самостійно визначає основні напрями господарської діяльності, здійснює її планування і реалізацію. Доход кооперативу (об'єднання) формується з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних і прирівняних до них витрат та витрат на оплату праці найманого персоналу.

Для виконання статутних завдань і цілей кооператив (об'єднання) може залучати до роботи за трудовим договором осіб, які не є членами кооперативу. За згодою сторін між кооперативом та найманим працівником може укладатися договір у формі контракту.

Господарськими товариствами є підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їхнього майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. У випадках, передбачених ГК України, господарське товариство може діяти у складі одного учасника.

До господарських товариств належать: АТ, ТОВ, ТДВ, повні товариства, командитні товариства.

Засновниками і учасниками товариства можуть бути суб'єкти господарювання, споживачі, ОДВ та ОМС, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності. Господарські товариства є юридичними особами. Вони можуть здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, якщо інше не передбачено законом.

Державна реєстрація с/г товариств провадиться у виконавчому комітеті міської, районної у місті ради або в районній державній адміністрації за місцезнаходженням або місцем проживання засновника (засновників) даного товариства.

Значну частину всіх сільськогосподарських підприємств становлять АТ (публічні та приватні), а також ТОВ, які здебільшого були створені на основі реформованих державних та колективних сільськогосподарських підприємств.

С/г АТ є господарськими товариствами, статутний капітал яких поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості. Товариства несуть відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариств, в межах вартості належних їм акцій. Особливості правового статусу сільськогосподарських акціонерних товариств визначаються основним змістом їх діяльності з виробництва, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції, виконання робіт і надання послуг.

Акціонерні товариства за типом поділяються на публічні та приватні. Кількісний склад акціонерів приватного АТ не може перевищувати 100 акціонерів. Публічне АТ може здійснювати публічне та приватне розміщення акцій. Приватне АТ може здійснювати тільки приватне розміщення акцій.

С/г АТ мають певну специфіку: 1) правові властивості руху статутного капіталу. У господарстві може бути як збільшення статутного капіталу і, відповідно, внеску кожного засновника або учасника за систематичного розширеного відтворювання господарства, так і зменшення статутного капіталу і частки майнових внесків за наявності об'єктивних чинників зниження урожаїв і виходу продукції тваринництва та відсутності резервних фондів. До цих об'єктивних чинників належить нестабільність с/г, коливання прибутковості підприємств, що викликає необхідність створення резервних фондів, які залежать від спеціалізації і природно-кліматичних умов кожного конкретного господарства; 2) оскільки с/г АТ є об'єднанням фізичних осіб, які зайняті в трудовому процесі і утворюють прибуток, їх засновники більше зацікавлені у створенні моделі акціонерних товариств приватного типу, за якої не відбувається вилучення частини прибутку на користь сторонніх інвесторів; 3) працівники с/г АТ мають подвійний правовий статус: з одного боку, вони — акціонери, з іншого — особи, трудові відносини яких із товариством засновані на трудовому договорі і регулюються трудовим законодавством. Органами управління с/г АТ є: загальні збори акціонерів, наглядова (спостережна) рада, виконавчий орган, ревізійна комісія. Вищим органом товариства є загальні збори, в яких можуть брати участь усі акціонери, незалежно від кількості і класу акцій, власниками яких вони є. До виняткової компетенції загальних зборів належать головні питання діяльності товариства.

ТОВ визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Максимальна кількість учасників ТОВ може досягати 100 осіб. Учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів.

Установчим документом ТОВ є статут. Статут товариства з обмеженою відповідальністю, крім загальних відомостей про товариство (найменування, мета і предмет діяльності тощо), має містити відомості про розмір статутного капіталу з визначенням частки кожного учасника; склад та компетенцію органів управління і порядок прийняття ними рішень; розмір і порядок формування резервного фонду; порядок передання (переходу) часток у статутному фонді. Особливості сільськогосподарського виробництва можуть бути додатково враховані у статуті товариства.

Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається з вартості вкладів його учасників. Вищим органом с/г ТОВ є збори учасників. Збори створюють виконавчий орган товариства і ревізійну комісію. Виконавчий орган (колегіальний або одноособовий) товариства здійснює поточне керівництво його діяльністю. Ревізійна комісія здійснює контроль за діяльністю виконавчого органу товариства.