- •1.Аграрне право: поняття та особливості
- •2.Особливості аграрних правовідносин
- •3. Методи аграрного права:
- •4. Система ап і його співвідношення з іншими галузями права
- •5. Поняття та загальна хар-ка джерел ап
- •6. Класифікація джерел
- •7. Ку та зу як джерела ап
- •8. Підзаконні нормативні акти, як джерела ап
- •9. Локальні нормативні акти
- •10. Значення судової практики в регулюванні аграрних правовідносин.
- •11. Проблеми і шляхи удосконалювання аграрного законодавства України.
- •12. Класифікація суб'єктів аграрного права.
- •13. Поняття і види сільськогосподарських підприємств.
- •14. Правовий статус сільськогосподарських кооперативів і аграрних господарських товариств.
- •15. Правовий статус державних аграрних товаровиробників.
- •16. Правовий статус фермерських господарств.
- •17. Умови і порядок створення фермерського господарства.
- •18. Правовий статус особистих селянських господарств.
- •19. Правовий статус підсобних господарств промислових підприємств.
- •20. Правові гарантії забезпечення господарської самостійності с/г підприємств.
- •21. Реорганізація і ліквідація суб'єктів аграрного господарювання.
- •22. Особливості визнання сільськогосподарського підприємства банкрутом.
- •23. Особливості банкрутства фермерського господарства.
- •25. Правовий статус громадян як учасників аграрних правовідносин.
- •26. Права й обов'язки громадян – працівників сільськогосподарських підприємств.
- •27. Право членства в сільськогосподарських підприємствах кооперативного типу.
- •28. Права й обов'язки членів сільськогосподарських підприємств кооперативного типу.
- •29. Право засновництва (участі) в аграрних корпоративних підприємствах.
- •30. Права й обов'язки засновників (учасників) сільськогосподарських підприємств корпоративного типу.
- •31. Органи управління та контролю у сільськогосподарських кооперативах
- •32.Органи управління та контролю у сільськогосподарських товариствах.
- •33. Розвиток підприємництва в сільському господарстві
- •34.Поняття, сутність, принципи державного управління апк.
- •35.Форми і методи державного регулювання сільського господарства.
- •36.Ліцензування і патентування видів сільськогосподарської діяльності.
- •37.Загальна характеристика і система органів державного управління в апк.
- •38. Органи контролю та інспекції в апк.
- •39. Гарантії забезпечення законності при здійсненні державного управління апк.
- •40. Правовий режим майна в сільському господарстві. Фонди сільськогосподарських підприємств.
- •41. Право державної власності на майно в сільському господарстві: суб'єкти, об'єкти, зміст.
- •42. Право колективної власності в сільському господарстві: суб'єкти, об'єкти, зміст.
- •43. Право приватної власності в сільському господарстві: суб'єкти, об'єкти, зміст.
- •44. Гарантії і захист майнових прав сільськогосподарських підприємств.
- •45. Земельна правосуб'єктність сільськогосподарських підприємств.
- •46. Право власності на землю сільськогосподарських підприємств, фермерських господарств.
- •47. Право орендного землекористування в аграрному виробництві.
- •48. Договір оренди землі: сторони, істотні умови, умови набуття чинності.
- •49. Право користування землею в сільському господарстві.
- •50. Зміст і реалізація права на земельну частку (пай).
35.Форми і методи державного регулювання сільського господарства.
В аграрному праві виділяють наступні форми державного регулювання с\г:
а) Нормотворча (правотворча) - це діяльність уповноважених органів законодавчо-виконавчої влади щодо видання відповідних нормативних актів. Нормативні акти держави регулюють питання: - Пов'язані з діяльністю галузевого апарату; - Поліпшення планування, морального і матеріального; - Стимулювання працівників сільського господарства; - Впровадження досягнень науки і техніки в сільське господарство та економічне стимулювання господарювання.
б) Оперативно-виконавча (правозастосовна) - діяльність з реалізації в конкретні життєві обставини аграрну політику держави, видання юридичних актів індивідуального характеру.
в) Правоохоронна - здійснення органами держави контрольно-наглядових повноважень; перевірка практичного здійснення виконавчо-розпорядчих функцій; прийняття рішень про відновлення порушених прав підприємств і організацій; захист інтересів аграрного підприємництва.
г) Організаційна - діяльність державних органів щодо роз'яснення змісту нормативних актів: проведення службових нарад; складання узагальнень, інструктивних рекомендацій з метою забезпечення ефективної діяльності сільського господарства та інших галузей АПК.
Методи державного регулювання с\г - це способи, які здійснює вплив держави на розвиток сільськогосподарського виробництва.
Загальні методи:
- Економічний - це сукупність засобів впливу, які грунтуються на використанні системи економічних стимулів, які передбачають матеріальну відповідальність і зацікавленість управлінських працівників у процесі ціноутворення, санкції, податки, компетенції;
- Адміністративний - це способи і прийоми впливу на керовану і керуючу систему з використанням відносин підпорядкування.
Спеціальні методи:
- Метод переконання - метод впливу на суспільні відносини, комплекс виховних, роз'яснювальних заходів, що здійснюються з метою забезпечення дисципліни, сумлінного виконання та дотримання соціальних і технічних норм;
- Метод дозволу - вдосконалення самостійності господарської діяльності суб'єктів господарювання;
- Прямі вказівки - акти, в яких вказуються конкретну поведінку, не допускає будь-яке ухилення (правила з техніки безпеки, санітарії);
- Метод рекомендації - державний орган пропонує той чи інший варіант поведінки, а суб'єкт господарювання обирає, керуватися чи ні
Рекомендації, поради за своїм змістом стосуються питань, які згідно з Статутом підприємства віднесені до компетенції органів самоврядування колективного підприємства. Чільне місце серед рекомендацій належить внутрішньогосподарським правовим актам. З метою забезпечення відповідності цих актів вимогам закону або підзаконного акта, прийнятого державою з питань діяльності колективного сільськогосподарського підприємства, досягнення юридичних положень (норм) в цих актах, впровадження передового досвіду вирішення і нормативного врегулювання окремих питань ці акти приймаються як внутрішньогосподарські локальні правові акти.