Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Пл сем УПР ЗМ.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
416 Кб
Скачать
☆

Тема 5. Роль керівництва в управлінні змінами Загальні відомості та вказівки

Існує багато засобів впливу на інших людей. Внаслідок цього закономірно виникає запитання: які засоби впливу є найбільш ефективними у процесі спрямування людей на досягнення цілей організації? У дослідженнях щодо відповіді на таке запитання можна виділити три підходи:

1/ підхід з позиції особистих якостей керівника;

2/поведінковий підхід;

3/ситуаційний підхід.

Підхід з позицій особистих якостей базується на виявленні власти­востей та особистісних характеристик «ефективних» керівників. Згідно з так званою теорією великих людей (особистісна теорія лідерства) найкращі керівники мають певний перелік особистих якостей, які є загальними для всіх (чесність, рівець інтелекту, знання, вражаюча зовнішність, ініціативність, дисциплінованість, освіта, особливо еконо­мічна і соціальна, великий ступінь впевненості в собі, здоровий глузд, мудрість).

Але визначити перелік якостей, характерних для кращих керівників, не вдалося (дослідження Стогділла). В різних ситуаціях вимагаються різні здібності та якості. Стогділл зазначав, що структура особистих якостей керівника має порівнюватися з особистими якостями, діяль­ністю та завданнями підлеглих.

Підхід з позиції поведінки. Згідно з цією позицією ефективність керівництва визначається не особистими якостями, а манерою пове­дінки керівника. В основі підходу лежить поділ стилів керівництва (поведінки) на автократичний, демократичний, ліберальний, орієн­тований на роботу, орієнтований на людину (працівника). Розробники підходу (група американських вчених біхевіористів) шукали найбільш оптимальний стиль керівництва (довго вважали таким стилем демократичний). Але виявилося, що такого стилю не існує: стиль керівництва міняється залежно від ситуації.

Ситуаційний підхід. В основі підходу є визначення стилів поведінки і особистих якостей, що найбільше відповідають конкретним ситуа­ціям. Слід вибирати різні способи керівництва залежно від характеру певної ситуації. Ситуаційні фактори включають: потреби і особисті якості підлеглих, характер завдання, вимоги і вплив середовища, інфор­мацію, яку має керівник, тощо.

При опрацюванні даної теми слід звернути увагу на типові помилки при дотриманні умов, що дозволяють підвищити ефективність управління змінами

План семінарського заняття Питання для обговорення.

  1. Як співвідносяться між собою вплив, влада і лідерство?

  2. Що слід розуміти під поняттям «баланс влади»?

  3. Виділіть основні форми влади.

  4. Дайте визначення поняттям «авторитет», «харизма» керівника.

  5. Поведінкові теорії лідерства в умовах змін.

  6. Характеристика підходів до аналізу лідерства в умовах змін з позиції особистих якостей керівника; поведінкового підходу; ситуаційного підходу.

  7. Ситуаційний підхід «шлях — ціль» Мітчелла і Хауса.

  8. Ситуаційна теорія життєвого циклу Хорсі та Бланшара.

  9. Модель використання стилів прийняття рішень за Врумом—Йєттоном.

  10. Типові ірраціональні помилки керівництва при управлінні змінами

(К. Айкен, С. Келле).