25. Механізм відновлення рівноваги, яка порушується сукупною пропозицією.

Рівновага в економіці може порушуватися і збуреннями AS,тобто така зміна умов функціонування економіки, яка суттєво впливає на середні витрати, і як наслідок, на тов. ціни. Ці збурення наз. також ціновими, оскільки вони дестабілізують усі ціни — і як тов., і ресурсові. Розрізняють несприятливі (через падіння обсягів в-ва і зрост. цін) та сприятливі збурення пропозиції (через різке збільш. обсягів в-ва і зрост. цін).

Особливо загрозливою для економіки є порушення довгостр. рівноваги, пов’язане зі скороч. AS порівняно з пот. рівнем. За таких умов обсяг в-ва стає меншим за пот. ВВП, а ціни зрост.. Під впливом зрост. цін AD зменш. до врівноваження з новою короткостр. AS. Це короткостр. рівновага в умовах неповної зайнят. стагфляції.

Згідно з клас. теорією ном. з/п є абсолютно гнучкою і тому має зменш. у відповідь на скороч. обсягів в-ва та падіння попиту на ринку праці. Але така поведінка ном. з/п не є реалістичною. На несприятливі шоки AS ринок праці реагує в ін. спосіб — зрост. рівня безроб.. Інструментарій клас. теорії не спроможний пояснити механізм відновлення повної зайнят. в економіці, яка потрапляє в стан стагфляції.

Вирішення проблеми стагфляції залежать від стійкості чинників, що викликали скороч. AS. Вони можуть бути постійними, тобто невідворотними, або тимчасовими. Якщо ці чинники є стійкими то вони зменш. пот. ВВП. За цих умов крива AD перетнеться з кривою короткостр. AS, яка переміститься вліво. Це означає, що в даному випадку довгостр. рівновага відновлюється за рахунок зменш. пот. ВВП.

Якщо чинники, що викликали скороч. AS, є тимчасовими, то відновлення довгостр. рівноваги відбув. після самоусунення цих чинників. Незалежно від чинників, які викликають несприятливі збурення AS, у вирішення проблеми стагфляції може втрутитися держава. Певного результату держава може досягти зниж. рівня оподаткування під-в, оскільки податки в певному розумінні, також відносяться до витрат під-в. Зазначені заходи мають прискорити перем. кривої AS вправо.

Під впливом п-ки стимулювання пропозиції рух кривої AS вправо є недостатнім. За таких умов уряд має можливість вдатися до п-ки стимулювання попиту, яка дасть змогу збільш. обсяг в-ва (короткостр. AS) на основі додаткового зрост. цін (прискорення інфляції) і зниж. реальної з/п. Доцільність застос. п-ки стимулювання попиту за даних умов залежить від співвідношення між її позит. та негат. екон. і соц. наслідками.

26. Грошова пропозиція та грошові агрегати. Графік грошової пропозиції. Грошовий мультиплікатор.

Грош. ринок — це такий сегмент фін. ринку, на якому здійсн. купівля-продажа лише короткостр. боргових інструментів, строк погашення яких становить менше ніж 1 рік. Основн. категоріями грошового ринку є пропозиція грошей і попит на гроші, які взаємодіють між собою за доп. % ставки. Гроші — одні із видів активів.

Пропозиція грошей — це сукупність грош. активів, які викор. в нац. економіці в кожний даний період часу. Пропозиція грошей складається з грошових активів, які мають різну ліквідність (здатність активів перетворюватися в платіжний засіб без затримки і втрати своєї ном. вартості). Готівкові гроші є найліквіднішим активом, порівняно з яким оцінюється ліквідність усіх інших активів. Залежно від рівня ліквідності всі грошові активи групуються зростаючим підсумком у грошові агрегати.

М0 - Готівка (гроші поза банками); М1 - М0 + кошти на поточних рахунках у нац. валюті; М2 - М1 + строкові кошти в нац. валюті та валютні кошти; М3 - М2 + кошти клієнтів у довірчому упр. та цінні папери власного боргу банків.

B = C + TR, де B — грош. база., C — готівка, яка знаходиться поза банками, тобто на руках у нас., не входить готівка, яку тримають комерц. банки в своїй касі, TR — банк. резерви. До банк. резервів відноситься та частина банк. грошей, яка не викор. для здійснення активних операцій (надання позик, інвестування). Вони включають депозити, розміщувані на рахунках ЦБ, та готівку, яку кожний банк може тримати в своїй касі.

Банк. резерви склад. з двох компонентів: обов’яз­кові резерви (мінімальна сума резервів, яку зобов’язаний тримати кожний банк) та надлишкові резерви. R = r  D, де R — обов’яз. резерви, r — норма обов’яз. резервування; D — банк. депозити. TR = R + E, де E — надлишкові резерви.

Пропозиція грошей відрізняється від грош. бази і визначається як сума готівки і банк. депозитів: M^s = C + D, де M^s —пропозиція грошей.

Пропозиція грошей перевищує грош. базу, оскільки банк. с-ма здійснює вторинну грошову емісію на основі мультиплікації (примноження) грош. бази. Рівень мультиплікації грош. бази можна визначити в такий спосіб. cr=C/D — коефіцієнт готівки, який відображує відношення готівки до депозитів. rr= TR/D — це резервна норма, яка відображує відношення між банк. резервами та банк. депозитами. Ф-ія пропозиції грошей має вигляд: , [(cr+1)/(cr+rr)] - коефіцієнт пропорційності. Цей коефіцієнт наз. грош. мультиплікатором (m_m). Він показує, на ск. од. змінюється пропозиція грошей у разі зміни грош. бази на од..

Грош. мультиплікатор залежить від рішень трьох екон. суб’єктів:

• д/г, які впливають на співвіднош. між готівкою і депозитами (cr);

• ЦБ, який регулює резервну норму (rr) через установлення норми обов’яз. резервування (lr);

• комерц. банків, які певною мірою можуть впливати на резервну норму через створення надлишкових резервів.

Звідси ф-ія пропозиції грошей має вигляд:

Грош. база і грош. мультиплікатор є незалежн. змінними ф-ії пропозиції грошей. Але в графічних моделях пропозиція грошей розглядається як ф-ія від % ставки. Крива пропозиції грошей має додатний нахил, тобто є зрост. ф-ією від % ставки.

По-перше, якщо зрост. % ставки за депозитами та збільш. альтернативна вартість грошей, екон. суб’єкти намагатимуться зменш. запаси готівки і за рахунок їх економії збільш. депозитні вклади. Внаслідок цього зменш. коефіцієнт готівки, зрост. грош. мультиплікатор і збільш. пропозиція грошей. Отже, пропозиція грошей перебуває в прямій залежності від % ставок за депозитами.

По-друге, коли зрост. % ставки за кредитами, комерц. банкам стає невигідно тримати надлишкові резерви. Тому вони будуть намагатиміться їх зменш. з метою максимізаціїї обсягів кредитування. За цих умов зменш. резервна норма, зростає грош. мультиплікатор і збільш. пропозиція грошей. Отже, між пропозицією грошей і % ставками за кредитами спостерігається пряма залежність.