53. Модель економічної рівноваги за методом «видатки-випуск». Державні та національні заощадження.

Включення держави в екон. с-му не порушує рівноваги в економіці, але суттєво впливає на її параметри.

У межах прив. закр. економіки сукупні видатки дор. сумі прив. спожив. та прив. інвест.. В таких умовах екон. рівновага - тотожність між ВВП і прив. видатками: У=С+І. З появою держави сукупні видатки доповнюються держ. закупівлями. Внаслідок цього: У=С+І+G.

В наведеній моделі сукупні видатки відрізняються від їх аналога в умовах прив. закр. економіки не лише держ. закупівлями, а й кількісною визначеністю прив. спожив. (оскільки появою держави суттєво трансформується ф-ія спожив.)

З урахуванням держави з’являються, з одного боку, податки, з ін. – трансфертні платежі прив. сектору. Податки зменш. наявний дохід д/г, а трансферти – збільш. його: DI=У+TR–AT, де DI – наявний дохід.

Звідси ф-ія спожив. приймає такий вигляд: C= +c(У+ТR–AT).

Податки суттєво переважають трансферти: DI=У–Т, Т – чисті податки.

Звідси ф-ія спожив. спрощується: +с(У–Т).

Крім податків і трансфертів, які є ф-ією доходу, залиш. ще податки і трансферти, що не залежать від доходу, але впливають на наявний дохід і спожив.. Їх можна врахувати окремо як чинники, що впливають на автономне спожив. , але не повною величиною, а згідно з граничною схильністю до спожив.: .

В “бездержавній” економіці нац. заощадж. зводяться до прив. і визначаються як та частка доходу, що залиш. після прив. спожив.: S =У–С. З появою держави прив. заощадж. зменш. на величину вилучень у формі чистих податків. У зміш. закр. економіці прив. заощадж.: S =У–Т-С.

Напротивагу зменш. прив. заощадж. виникають держ. заощадж.. Згідно із заг. правилом їх величина визначається як різниця між наявним доходом держави у формі чистих податків і держ. спожив.: S_g=Т-С_g, де S_g ,С_g – відповідно держ. заощадж. і держ. спожив..

Держ. спожив. – держ. закупівлі спожив. т і п. Ін. частиною держ. закупівель є держ. інвест. (І_g). Звідси держ. закупівлі: G=С_g+І_g.

Сума прив. і держ. заощадж. – нац. заощадж. (S_N): S_N=У–С–С_g. Сума прив. та держ. інвест. дор. нац. інвест. (І_N), тобто І_N=І+І_g . У зміш. закр. економіці рівновага забезпечується за умов, коли нац. заощадж. дор. нац. інвест.: У–С–С_g=Іn. Більш вагоме аналітичне значення має рівновага між прив. інвест. та внутр. джерелами їх фінансув.: (У–Т–С)+(Т–С_g+І_g)=І.

54. Модель економічної рівноваги за методом “вилучення-ін’єкції”

Включення держави в екон. с-му не порушує рівноваги в економіці, але суттєво впливає на її параметри. В умовах відсутності держави екон. рівновага - тотожність між прив. заощадж. та прив. інвест.: S=І. Після врахування держави вилучення із екон. кругообігу доповнюються чистими податками, а ін’єкції – держ. закупівлями. Звідси модель екон. рівноваги - тотожність між сумою вилучень і сумою ін’єкцій: S+T=I+G.

У “бездержавній” економіці нац. заощадж. зводяться до прив. і визначаються як та частка доходу, що залиш. після прив. спожив.: S=У–С. З появою держави прив. заощадж. зменш. на величину вилучень у формі чистих податків. У зміш. закр. економіці прив. заощадж.: S=У–Т-С.

Напротивагу зменш. прив. заощадж. виник. держ. заощадж., їх величина - різниця між наявним доходом держави у ф-мі чистих податків і держ. спожив.: S_g=Т-С_g, де S_g,С_g – відпов. держ. заощадж. і держ. спожив

Держ. спожив. – держ. закупівлі спожив. т і п. Ін. частиною держ. закупівель є держ. інвест. (І_g). Звідси держ. закупівлі: G=С_g+І_g.

Сума прив. і держ. заощадж. – нац. заощадж. (S_N): S_N=У–С–С_g. Сума прив. та держ. інвест. дор. нац. інвест. (І_N), тобто І_N=І+І_g . У зміш. закр. економіці рівновага забезпечується за умов, коли нац. заощадж. дор. нац. інвест.: У–С–С_g=Іn. Більш вагоме аналітичне значення має рівновага між прив. інвест. та внутр. джерелами їх фінансув.: (У–Т–С)+(Т–С_g+І_g)=І.

В основі методу – в екон.кругообігу постійно мають місце вилучення (зменш. видатків) або ін’єкції (збільш. видатків). Вилучення відбув. у формі заощадж., податків, імпорту. Ін’єкції здійсн. в формі інвест., держ. закупівель, експорту. Екон. рівновага існує лише тоді, коли вилучення дор. ін’єкціям. У прив. економіці закр. типу, вилучення відбув. лише у формі заощадж., а ін’єкції – у формі інвест.. Екон.рівновага: S=I

З гідно з граф.моделлю лише У1 є рівноважним, оск. виробл. в умовах, коли заощадж. дор. заплан. інвест.: S1>I,a I’>0. У2 більше рівноважного, оск. вилучення в формі заощадж. більше заплан. інвест.: S2>I, a I’<0. У3 менше рівноважного, оск. вилучення у формі заощадж. менше заплан. інвест.: S3<I, a I’<0. Якщо заощадж. перевищ. заплан. інвест., то це означає, що пропозиція позичкових грошей перевищ. попит на них з боку інвесторів. Завдяки цьому % ставка зниж., що сприяє збільш. інвест. попиту до рівноваги із заощадж.. Якщо навпаки, то % ставка зрост.. Це сприяє збільш. заощадж. до рівня попиту на гроші, тобто до інвест. попиту.