- •1. Практична функція макроекономіки. Місце макроекономіки в системі економічних наук.
- •2. Об’єкт та предмет макроекономіки. Економічна система як об’єкт макроекономіки.
- •3. Суб’єкти змішаної економіки.
- •4. Макроекономіка та економічна політика.
- •5. Методологія макроекономіки.
- •6.Моделюванняя як основний метод макроекономічногоаналізу.
- •7.Становлення та розвиток макроекономіки.
- •8. Система національних рахунків як міжнародний стандарт
- •9.Показники результатів макроекономічної діяльності.
- •10. Валовий випуск та валовий внутрішній продукт (ввп).
- •11. Методи обчислення ввп: виробничий, кінцевого використання,
- •12. Валовий національний дохід та валовий національний дохід наявний. Особистий та післяподатковий дохід. Макроекономічні показники на чистій основі.
- •13. Номінальний та реальний ввп. Поточні та постійні ціни.
- •14. Зайнятість та безробіття. Види безробіття: фрикційне, структурне,
- •15. Механізм функціонування ринку праці. Теорії зайнятості.
- •16. Чинники, що впливають на безробіття. Закон Оукена та втрати
- •17. Економічний кругообіг в умовах чистого ринку. Структура моделі економічного кругообігу. Роль фінансових посередників в економічному кругообігу.
- •18. Сукупний попит. Крива сукупного попиту. Цінові фактори сукупного
- •19. Нецінові фактори сукупного попиту та їх вплив на його криву.
- •На іноземний попит - ввп ін. Країн, валютний курс, торговельна п-ка.
- •20. Сукупна пропозиція. Класична модель сукупної пропозиції.
- •21. Нецінові фактори сукупної пропозиції та їх вплив на її криву.
- •22. Сукупна пропозиція. Кейнсіанська модель сукупної пропозиції.
- •23. Сукупний попит-сукупна пропозиція як базова модель економічної рівноваги. Довгострокова та короткострокова рівновага.
- •24. Механізм відновлення рівноваги, яка порушується сукупним попитом.
- •25. Механізм відновлення рівноваги, яка порушується сукупною пропозицією.
- •26. Грошова пропозиція та грошові агрегати. Графік грошової пропозиції. Грошовий мультиплікатор.
- •27. Попит на гроші для угод, попит на гроші як активи та їх графічна
- •28. Модель грошового ринку. Процентна ставка.
- •29. Сутність і види інфляції. Темп інфляції та способи його обчислення.
- •За незмінної as, яку відображує крива as, збільш. Ad від ad1 до ad3 викликає зрост. Цін від p1 до p3. В умовах різного рівня зайнят. Реакція цін на однаковий приріст ad є різною.
- •30. Причини та наслідки інфляції.
- •31. Інфляція та безробіття.
- •32. Доходи домогосподарств. Нерівність в розподілі доходів та її вимірювання.
- •33. Кейнсіанська функція споживання. Споживання як функція
- •34. Середня схильність до споживання та заощадження. Гранична схильність до споживання та заощадження.
- •35. Автономне споживання та чинники, які на нього впливають.
- •36. Функції споживання з урахуванням фактора часу.
- •37. Роль інвестицій в економіці. Інвестиційні функції. Відсоткова ставка як чинник інвестиційного попиту.
- •38. Крива сукупного попиту на інвестиції.
- •39. Чинники автономних інвестицій та їх вплив на криву інвестиційного попиту.
- •40. Мультиплікатор інвестицій. Сутність мультиплікатора. Модель простого мультиплікатора. Мультиплікативна зміна реального ввп.
- •41. Сукупні витрати і рівноважний ввп. Визначення рівноважного ввп на основі методу «видатки-випуск». Фактичні та заплановані видатки. Модель «кейнсіанський хрест»
- •42. Визначення рівноважного ввп за методом «вилучення-ін’єкції». Система вилучень та ін’єкцій в економічному кругообігу.
- •4 3. «Заощадження — інвестиції» як спрощена модель економічної рівноваги. Заплановані та незаплановані інвестиції.
- •44. Сукупні видатки і потенційний ввп. Рецесійний розрив як наслідок дефіциту сукупних видатків. Графічна та математична інтерпретація рецесійного розриву.
- •45. Інфляційний розрив як наслідок надмірних сукупних видатків. Графічна та математична інтерпретація інфляційного розриву.
- •46. Основні засади теорії економічного зростання. Сутність і форми економічного зростання.
- •4 7. Теорії економічного зростання.
- •48. Модель Солоу. Передумови моделі Солоу.
- •Передумови моделі Солоу:
- •4. Капіталоозброєність ставиться в залежність від трьох факторів: нагромадження капіталу, приріст нас., техн. Прогрес. Чинники екон. Зрост. В моделі Солоу:
- •49. Джерела економічного зростання.
- •50. Економічний цикл та його фази. Види економічних циклів.
- •51. Роль держави в економічному кругообігу. Відносини держави з іншими суб’єктами економічного кругообігу
- •52. Вплив держави на економічну рівновагу.
- •53. Модель економічної рівноваги за методом «видатки-випуск». Державні та національні заощадження.
- •54. Модель економічної рівноваги за методом “вилучення-ін’єкції”
- •55. Стабілізаційна політика. Полеміка навколо стабілізаційної політики.
- •56. Платіжний баланс. Модель платіжного балансу
- •57. Валютний курс. Форми котирування валютного курсу. Види валютного курсу залежно від режиму його формування. Зв’язок валютного курсу з платіжним балансом.
- •58. Валютні системи в розвитку.
- •59. Вплив зовнішньої торгівлі на ввп
- •60. Економічна рівновага в умовах відкритої економіки. Вплив чистого експорту на ввп
- •1. Практична функція макроекономіки. Місце макроекономіки в системі економічних наук.
- •42. Визначення рівноважного ввп за методом «вилучення-ін’єкції». Система вилучень та ін’єкцій в економічному кругообігу.
7.Становлення та розвиток макроекономіки.
М/е відноситься до наймолодших екон. наук. Зрілого рівня вона досягла у 30-ті роки ХХст., у період після світової екон. кризи, коли почала впливати на екон. практику. Але свій початок м/е наука бере ще у ХVIст.
У 1576 р. фр. Жан Боден прийшов до висновку, що зрост. цін (інфляція) виникає внаслідок певної зміни у співвіднош. між к-стю грошей і товарів (перші спроби пояснення інфляції на основі к-сної теорії грошей). У 17 ст. дослідж. м/е рівня здійснив В. Петті, який вперше у світ. практиці зробив розрахунки нац. доходу, дослідив вплив с-ми оподаткув. на економіку і розподіл доходів.
У ХVIІІ ст. основоположник школи фізіократів Франсуа Кене розробив модель екон. кругообігу («Екон. таблиця»), вона відображала обмін тов. і посл. між основними секторами екон. і класами сусп., що давало заг. уявлення про механізм функт. екон. в цілому. Проте теор. база фізіократів, у т. ч. їхня позиція щодо держ. невтручання в економіку, не могла дати відповідь на питання, як можна протидіяти цьому явищу. Зазначений недолік стосується і екон. таблиці Ф.Кене (не давала пояснення, в чому полягає ринковий механізм саморегулювання економіки).
Відповідь на це питання дали предст. класичн. теорії. Згідно з цією теорією здатність ринку до саморегулювання, до підтримання т. з. природного порядку в екон. забезп. за доп. цінового механізму (Адам Сміт).
Згідно з клас. теорією регулююча роль цін в економіці реаліз. через відхилення ринкової ціни від природної під впливом попиту і пропозиції
Екон. криза 1929 р. викликала необхідність розробки нової екон. теорії. Її засновником став англ. економіст Дж. Кейнс, а його теорія дістала назву кейнсіанська..
Центральним пунктом теорії Кейнса було положення про те, що економіка з ринковими відносинами не володіє здатністю до швидкого саморегулювання. Кейнс показав, що в ринковій економіці може одночасно існувати рівновага і неповна зайнят.. Для подолання кризи держава має здійснювати стабілізаційну політику, впливаючи на заг. попит за доп. бюджетно-податкових та монетарних інструментів.
В умовах зниж. авторитету кейнс. теорії почали інтенсивно розвиватися альтернативні варіанти екон. теорії. Серед альтернативних теорій найрельєфніше виділяються монетаристська теорія, теорія раціональних очікувань, теорія економіки пропозиції, теорія реального ділового циклу.
Прихильники монетар. виступили на підтримку основного положення клас. теорії про те, що ринкова економіка є саморегулюючою і не потребує держ. втручання.
Прихильники теорії економіки пропозиції вважають кейнс. теорію односторонньою, оскільки головну увагу вона зосереджує на сукупному попиті і недооцінює необхідність регулюв. сукупної пропозиції.
На думку прихильн. теорії реального ділового циклу причини екон. нестабільності знаходяться не в сфері попиту або екон. п-ки, а в технолог. шоках. Згідно з цією теорією, збурення в економіці – це об’єктив. реакція на зміни у технологічній базі в-ва, які відбув. нерівномірно.
Отже, м/е як наука не стоїть на місці, а постійно розвивається. При цьому зміни, що відбув. в ній, стосуються як суті окремих питань, так і відповідей на ці питання. Зміни відбув. під впливом двох груп факторів. По-перше, в м/е, як і в будь-якій науці, постійно розробляються нові теоретичні положення, які витісняють застарілі, що не витримали перевірки практикою; по-друге, причинно-наслідковий механізм функціонування економіки теж постійно розвивається, що породжує нові питання і вимагає на них наукових відповідей.
