- •1. Практична функція макроекономіки. Місце макроекономіки в системі економічних наук.
- •2. Об’єкт та предмет макроекономіки. Економічна система як об’єкт макроекономіки.
- •3. Суб’єкти змішаної економіки.
- •4. Макроекономіка та економічна політика.
- •5. Методологія макроекономіки.
- •6.Моделюванняя як основний метод макроекономічногоаналізу.
- •7.Становлення та розвиток макроекономіки.
- •8. Система національних рахунків як міжнародний стандарт
- •9.Показники результатів макроекономічної діяльності.
- •10. Валовий випуск та валовий внутрішній продукт (ввп).
- •11. Методи обчислення ввп: виробничий, кінцевого використання,
- •12. Валовий національний дохід та валовий національний дохід наявний. Особистий та післяподатковий дохід. Макроекономічні показники на чистій основі.
- •13. Номінальний та реальний ввп. Поточні та постійні ціни.
- •14. Зайнятість та безробіття. Види безробіття: фрикційне, структурне,
- •15. Механізм функціонування ринку праці. Теорії зайнятості.
- •16. Чинники, що впливають на безробіття. Закон Оукена та втрати
- •17. Економічний кругообіг в умовах чистого ринку. Структура моделі економічного кругообігу. Роль фінансових посередників в економічному кругообігу.
- •18. Сукупний попит. Крива сукупного попиту. Цінові фактори сукупного
- •19. Нецінові фактори сукупного попиту та їх вплив на його криву.
- •На іноземний попит - ввп ін. Країн, валютний курс, торговельна п-ка.
- •20. Сукупна пропозиція. Класична модель сукупної пропозиції.
- •21. Нецінові фактори сукупної пропозиції та їх вплив на її криву.
- •22. Сукупна пропозиція. Кейнсіанська модель сукупної пропозиції.
- •23. Сукупний попит-сукупна пропозиція як базова модель економічної рівноваги. Довгострокова та короткострокова рівновага.
- •24. Механізм відновлення рівноваги, яка порушується сукупним попитом.
- •25. Механізм відновлення рівноваги, яка порушується сукупною пропозицією.
- •26. Грошова пропозиція та грошові агрегати. Графік грошової пропозиції. Грошовий мультиплікатор.
- •27. Попит на гроші для угод, попит на гроші як активи та їх графічна
- •28. Модель грошового ринку. Процентна ставка.
- •29. Сутність і види інфляції. Темп інфляції та способи його обчислення.
- •За незмінної as, яку відображує крива as, збільш. Ad від ad1 до ad3 викликає зрост. Цін від p1 до p3. В умовах різного рівня зайнят. Реакція цін на однаковий приріст ad є різною.
- •30. Причини та наслідки інфляції.
- •31. Інфляція та безробіття.
- •32. Доходи домогосподарств. Нерівність в розподілі доходів та її вимірювання.
- •33. Кейнсіанська функція споживання. Споживання як функція
- •34. Середня схильність до споживання та заощадження. Гранична схильність до споживання та заощадження.
- •35. Автономне споживання та чинники, які на нього впливають.
- •36. Функції споживання з урахуванням фактора часу.
- •37. Роль інвестицій в економіці. Інвестиційні функції. Відсоткова ставка як чинник інвестиційного попиту.
- •38. Крива сукупного попиту на інвестиції.
- •39. Чинники автономних інвестицій та їх вплив на криву інвестиційного попиту.
- •40. Мультиплікатор інвестицій. Сутність мультиплікатора. Модель простого мультиплікатора. Мультиплікативна зміна реального ввп.
- •41. Сукупні витрати і рівноважний ввп. Визначення рівноважного ввп на основі методу «видатки-випуск». Фактичні та заплановані видатки. Модель «кейнсіанський хрест»
- •42. Визначення рівноважного ввп за методом «вилучення-ін’єкції». Система вилучень та ін’єкцій в економічному кругообігу.
- •4 3. «Заощадження — інвестиції» як спрощена модель економічної рівноваги. Заплановані та незаплановані інвестиції.
- •44. Сукупні видатки і потенційний ввп. Рецесійний розрив як наслідок дефіциту сукупних видатків. Графічна та математична інтерпретація рецесійного розриву.
- •45. Інфляційний розрив як наслідок надмірних сукупних видатків. Графічна та математична інтерпретація інфляційного розриву.
- •46. Основні засади теорії економічного зростання. Сутність і форми економічного зростання.
- •4 7. Теорії економічного зростання.
- •48. Модель Солоу. Передумови моделі Солоу.
- •Передумови моделі Солоу:
- •4. Капіталоозброєність ставиться в залежність від трьох факторів: нагромадження капіталу, приріст нас., техн. Прогрес. Чинники екон. Зрост. В моделі Солоу:
- •49. Джерела економічного зростання.
- •50. Економічний цикл та його фази. Види економічних циклів.
- •51. Роль держави в економічному кругообігу. Відносини держави з іншими суб’єктами економічного кругообігу
- •52. Вплив держави на економічну рівновагу.
- •53. Модель економічної рівноваги за методом «видатки-випуск». Державні та національні заощадження.
- •54. Модель економічної рівноваги за методом “вилучення-ін’єкції”
- •55. Стабілізаційна політика. Полеміка навколо стабілізаційної політики.
- •56. Платіжний баланс. Модель платіжного балансу
- •57. Валютний курс. Форми котирування валютного курсу. Види валютного курсу залежно від режиму його формування. Зв’язок валютного курсу з платіжним балансом.
- •58. Валютні системи в розвитку.
- •59. Вплив зовнішньої торгівлі на ввп
- •60. Економічна рівновага в умовах відкритої економіки. Вплив чистого експорту на ввп
- •1. Практична функція макроекономіки. Місце макроекономіки в системі економічних наук.
- •42. Визначення рівноважного ввп за методом «вилучення-ін’єкції». Система вилучень та ін’єкцій в економічному кругообігу.
30. Причини та наслідки інфляції.
Для
того щоб управляти інфляцією, потрібно
знати чинники (причини), що її викликають.
Прихильники кейнс.
теорії
розглядають це питання у форматі
інфляції попиту: в умовах неповної
зайнят. інфляція відсутня, оскільки за
даних умов зрост. AD
не викликає зрост. цін, а втілюється
лише в збільш. обсягів в-ва.
де
Р
— рівень цін в економіці;
YAD
— AD;
Yp
— пот. ВВП.
Якщо за повної зайнят. в економіці спостер. рівновага (YAD = Yp), то ціни стабільні і тому Р = 1,0. Але якщо AD перевищ. пот. ВВП, то виникає надлишковий попит (рівновага в економіці порушується). Для усунення нерівноваги ціни мають зрости (Р > 1,0). Отже, згідно з кейнс. теорією причиною інфляції є надмірний AD (або надмірні сукупні витр.), що виникає в умовах повної зайнят. та відсутності циклічного безроб.
Прихильники
монетаристської
теорії
вважають, що причиною інфляції є
надмірна, порівняно з вартістю т і п за
даних цін, к-сть грошей в обігу («надто
багато грошей полює за надто малою
к-стю товарів»): Y×P=M×V,
де Y
— реальний ВВП; M
— грошова маса; V
— швидкість обігу грошей. Рівень цін:
.
Монетаристи виходять із двох передумов: 1) швидкість обігу грошей є стабільною величиною; 2) обсяг реального ВВП визначається лише реальними чинниками, тобто факторами в-ва. За цих передумов збільш. грош. маси викликає прямо пропорційне зрост. AD і цін.
Суч. м/е та екон. практика переконують, що інфляцію не можна пояснити лише надлишковим AD в умовах повної зайнят. або надлишковою грош. масою. Вона є наслідком великої к-сті різноманітних чинників.
Чинники інфляції попиту: - що викликають надмірний урядовий попит; - що виключають надмірний тривалий попит; - що викликають надмірний іноземний попит
Чинники інфляції витрат.
Внутр. чинники: - зрост. цін на проміжну продукцію (сировину, паливо), наслідок: зрост. ціни і на кінцеві т і п; - зменш. продуктивності ресурсів (переважно це стосується природних); - випереджальне зрост. ном. з/п порівняно з продуктивністю праці; - підвищ. податків на продукти.
Зовн. чинники реалізуються через імпорт т і п. Якщо зрост. ціни на імпорну продукцію, то одночасно з продукцією країна імпортує інфляцію витрат. Складовим цієї інфляції є зрост. митної вартості продукції, зниж. курсу нац. валюти, підвищ. податків на імпорт.
Інфляційні очікування. Їх роль полягає в тому, що екон. суб’єкти, фіксуючи заг. зрост. цін у минулому періоді або передбачаючи несприятливу екон. кон’юнктуру в майб. періоді, впливають на динаміку цін.
Постійний компонент заг. інфляції наз. базовою інфляцією. В практиці м/е аналізу та прогнозування для визначення індексу базової інфляції заг. індекс інфляції коригується на такі зміни цін, які викликаються впливом сезонних чинників або регулюються державою.
Осн. соц.-екон. наслідки високої інфляції:
Зниж. реальних доходів нас..
Знецінення фін. активів.
Порушення відносин між позикодавцями та позичальниками.
Зниж. мотивації до інвестування.
Перерозподіл доходів між приватним сектором і державою.
