- •1. Практична функція макроекономіки. Місце макроекономіки в системі економічних наук.
- •2. Об’єкт та предмет макроекономіки. Економічна система як об’єкт макроекономіки.
- •3. Суб’єкти змішаної економіки.
- •4. Макроекономіка та економічна політика.
- •5. Методологія макроекономіки.
- •6.Моделюванняя як основний метод макроекономічногоаналізу.
- •7.Становлення та розвиток макроекономіки.
- •8. Система національних рахунків як міжнародний стандарт
- •9.Показники результатів макроекономічної діяльності.
- •10. Валовий випуск та валовий внутрішній продукт (ввп).
- •11. Методи обчислення ввп: виробничий, кінцевого використання,
- •12. Валовий національний дохід та валовий національний дохід наявний. Особистий та післяподатковий дохід. Макроекономічні показники на чистій основі.
- •13. Номінальний та реальний ввп. Поточні та постійні ціни.
- •14. Зайнятість та безробіття. Види безробіття: фрикційне, структурне,
- •15. Механізм функціонування ринку праці. Теорії зайнятості.
- •16. Чинники, що впливають на безробіття. Закон Оукена та втрати
- •17. Економічний кругообіг в умовах чистого ринку. Структура моделі економічного кругообігу. Роль фінансових посередників в економічному кругообігу.
- •18. Сукупний попит. Крива сукупного попиту. Цінові фактори сукупного
- •19. Нецінові фактори сукупного попиту та їх вплив на його криву.
- •На іноземний попит - ввп ін. Країн, валютний курс, торговельна п-ка.
- •20. Сукупна пропозиція. Класична модель сукупної пропозиції.
- •21. Нецінові фактори сукупної пропозиції та їх вплив на її криву.
- •22. Сукупна пропозиція. Кейнсіанська модель сукупної пропозиції.
- •23. Сукупний попит-сукупна пропозиція як базова модель економічної рівноваги. Довгострокова та короткострокова рівновага.
- •24. Механізм відновлення рівноваги, яка порушується сукупним попитом.
- •25. Механізм відновлення рівноваги, яка порушується сукупною пропозицією.
- •26. Грошова пропозиція та грошові агрегати. Графік грошової пропозиції. Грошовий мультиплікатор.
- •27. Попит на гроші для угод, попит на гроші як активи та їх графічна
- •28. Модель грошового ринку. Процентна ставка.
- •29. Сутність і види інфляції. Темп інфляції та способи його обчислення.
- •За незмінної as, яку відображує крива as, збільш. Ad від ad1 до ad3 викликає зрост. Цін від p1 до p3. В умовах різного рівня зайнят. Реакція цін на однаковий приріст ad є різною.
- •30. Причини та наслідки інфляції.
- •31. Інфляція та безробіття.
- •32. Доходи домогосподарств. Нерівність в розподілі доходів та її вимірювання.
- •33. Кейнсіанська функція споживання. Споживання як функція
- •34. Середня схильність до споживання та заощадження. Гранична схильність до споживання та заощадження.
- •35. Автономне споживання та чинники, які на нього впливають.
- •36. Функції споживання з урахуванням фактора часу.
- •37. Роль інвестицій в економіці. Інвестиційні функції. Відсоткова ставка як чинник інвестиційного попиту.
- •38. Крива сукупного попиту на інвестиції.
- •39. Чинники автономних інвестицій та їх вплив на криву інвестиційного попиту.
- •40. Мультиплікатор інвестицій. Сутність мультиплікатора. Модель простого мультиплікатора. Мультиплікативна зміна реального ввп.
- •41. Сукупні витрати і рівноважний ввп. Визначення рівноважного ввп на основі методу «видатки-випуск». Фактичні та заплановані видатки. Модель «кейнсіанський хрест»
- •42. Визначення рівноважного ввп за методом «вилучення-ін’єкції». Система вилучень та ін’єкцій в економічному кругообігу.
- •4 3. «Заощадження — інвестиції» як спрощена модель економічної рівноваги. Заплановані та незаплановані інвестиції.
- •44. Сукупні видатки і потенційний ввп. Рецесійний розрив як наслідок дефіциту сукупних видатків. Графічна та математична інтерпретація рецесійного розриву.
- •45. Інфляційний розрив як наслідок надмірних сукупних видатків. Графічна та математична інтерпретація інфляційного розриву.
- •46. Основні засади теорії економічного зростання. Сутність і форми економічного зростання.
- •4 7. Теорії економічного зростання.
- •48. Модель Солоу. Передумови моделі Солоу.
- •Передумови моделі Солоу:
- •4. Капіталоозброєність ставиться в залежність від трьох факторів: нагромадження капіталу, приріст нас., техн. Прогрес. Чинники екон. Зрост. В моделі Солоу:
- •49. Джерела економічного зростання.
- •50. Економічний цикл та його фази. Види економічних циклів.
- •51. Роль держави в економічному кругообігу. Відносини держави з іншими суб’єктами економічного кругообігу
- •52. Вплив держави на економічну рівновагу.
- •53. Модель економічної рівноваги за методом «видатки-випуск». Державні та національні заощадження.
- •54. Модель економічної рівноваги за методом “вилучення-ін’єкції”
- •55. Стабілізаційна політика. Полеміка навколо стабілізаційної політики.
- •56. Платіжний баланс. Модель платіжного балансу
- •57. Валютний курс. Форми котирування валютного курсу. Види валютного курсу залежно від режиму його формування. Зв’язок валютного курсу з платіжним балансом.
- •58. Валютні системи в розвитку.
- •59. Вплив зовнішньої торгівлі на ввп
- •60. Економічна рівновага в умовах відкритої економіки. Вплив чистого експорту на ввп
- •1. Практична функція макроекономіки. Місце макроекономіки в системі економічних наук.
- •42. Визначення рівноважного ввп за методом «вилучення-ін’єкції». Система вилучень та ін’єкцій в економічному кругообігу.
5. Методологія макроекономіки.
Для викон. своїх ф-ій (пізнавальну та прикладну) м/е має спиратися на певні методи, які в сукупності склад. її методологію. Згідно з методом сходження від абстрактного до конкретного процес пізнання причинно-наслідкового механізму функц. економіки можна розкласти на два етапи.
Перший – викор. фактів екон. практики з метою обгрунт. теорет. положень про поведінку економіки, при цьому м/е-ти можуть рухатися як від фактів до теорії так і від теорії до фактів. Цього можна досягти за доп. таких заг.наук. методів: індуктивний і дедуктивний. За індуктивним м/е-ти збирають та систематизують факти і на цій основі формулюють певні теорет. положення (принципи, закони), які характер. відповідні зв’язки та залежності в економіці. Приклад: крива Філліпса, яка відобр. обернений зв’язок між інфляцією і безроб.м у короткостр. періоді.
Дедуктивний метод являє собою продукування нових теорет. положень на основі уже відомих науці знань. Спираючись на певну суму знань і викор. інтуїцію та логічні міркування, макроекономісти формулюють нові теор. положення, що носять форму гіпотези. Це означає, що в основі дедуктивного методу лежить висунення гіпотези, яка підлягає перевірці фактами. Не всі гіпотези отримують статус теорії. Деякі з них досить складно перевірити фактами. Так, в сучасній м/е отримала логічне обґрунтування ф-ія спожив., яка враховує життєвий цикл людини. Згідно з цією ф-ією рівень спожив. людей залежить не лише від поточного доходу, а й від доходу упродовж всього їх життя, який перерозподіляється між окремими періодами життя за доп. заощаджень та позик. Але оскільки перевірити фактами зв’язок спожив. з доходом людей, отриманих протягом їх життєвого циклу, досить складно, то логічний інструментарій цієї ф-ії частіше наз. не теорією, а гіпотезою.
Другий – викор. теор. положень про поведінку економіки з метою цілеспрям. впливу на екон. практику. На даному етапі сукупність теор. положень, отриманих в процесі узаг. фактів або перевірки гіпотез за доп. фактів, викор. при виробл. екон. п-ки (заходів, спрямованих на вирішення певних проблем і досягнення поставлених цілей). Приклад, спираючись на теор. положення про обернену залежність між інфляцією і безроб.м, м/е робить висновок: безроб. можна зменш., але ціною певного зрост. інфляції. Головним методом узаг. та відображення реальних м/е процесів є моделювання. Модель – спрощена картина реальн., абстрактне узаг. факт. поведінки дослідж. явищ. Воно дає можливість нехтувати несуттєвими, другорядними деталями і зосереджуватися на головних, принципових зв’язках, які спостер. в реальному житті.
6.Моделюванняя як основний метод макроекономічногоаналізу.
Головним методом узаг. та відображ. реальних м/е процесів є моделювання. Модель – спрощена картина реальн., абстрактне узаг. факт. поведінки досліджуваних явищ. Воно дає можливість нехтувати несуттєвими, другорядними деталями і зосереджуватися на головних, принципових зв’язках, які спостерігаються в реальному житті. В м/е моделях викор. два види змінних: ендогенні та екзогенні. Ендогенні – чинники, поведінку яких потрібно пояснити в процесі побудови моделі. Екзогенні– чинники, поведінка яких визнач. за межами даної моделі. В процесі моделювання з’ясовується як екзогенні змінні впливають на ендогенні.
Застосовуються різні типи моделей: графічні, матем., табличні. В м/е найбільше застосовуються матем. та графічні моделі.
Якщо змінюється екзогенна змінна, тобто ціна, то це змінює обидві ендогенні змінні, тобто попит і пропозицію. На графіку це відображається через відповідну зміну місцезнаходження точки попиту на нерухомій кривій попиту і точки пропозиції на нерухомій кривій пропозиції
Залежність між змінними графічних моделей проявляється за доп. нахилу кривої, який визначається за формулою:
нахил
=
Нахил кривої показує, наскільки од. змінюється ендогенна змінна у відповідь на зміну екзогенної змінної на од.. При цьому екзогенна виконує роль причини (в знаменнику), а залежна – є наслідком (в чисельнику). Нахил кривої може бути додатною (пряма залежність між змінними) або від’ємною величиною (обернена залежність між цими змінними).
В графічних моделях часто викор. змінні, які між собою не пов’язані. За цих умов нахил кривої може бути або нульовим або безмежним, а крива може приймати вигляд або горизонтальної або вертикальної лінії.
В графічних моделях відображається залежність між двома змінними, одна з яких є ендогенною, а інша – екзогенною. Оскільки ці змінні формують конструкцію моделі, то їх можна назвати базовими змінними.
Результати м/е моделювання в значній мірі залежить від того, який період часу охоплює модель. Короткостр. період – проміжок часу, упродовж якого ринкові регулятори не володіють здатністю адекватно відреагувати на збурення сукупного попиту і/або сукупної пропозиції і відновити в економіці повну зайнят.. Довгостр. – це проміжок часу, упродовж якого ринкові регулятори спроможні адекватно відреагувати на збурення сукупного попиту і/або сукупної пропозиції і завдяки цьому відновити в економіці повну зайнят..
