5. Методологія макроекономіки.

Для викон. своїх ф-ій (пізнавальну та прикладну) м/е має спиратися на певні методи, які в сукупності склад. її методологію. Згідно з методом сходження від абстрактного до конкретного процес пізнання причинно-наслідкового механізму функц. економіки можна розкласти на два етапи.

Перший – викор. фактів екон. практики з метою обгрунт. теорет. положень про поведінку економіки, при цьому м/е-ти можуть рухатися як від фактів до теорії так і від теорії до фактів. Цього можна досягти за доп. таких заг.наук. методів: індуктивний і дедуктивний. За індуктивним м/е-ти збирають та систематизують факти і на цій основі формулюють певні теорет. положення (принципи, закони), які характер. відповідні зв’язки та залежності в економіці. Приклад: крива Філліпса, яка відобр. обернений зв’язок між інфляцією і безроб.м у короткостр. періоді.

Дедуктивний метод являє собою продукування нових теорет. положень на основі уже відомих науці знань. Спираючись на певну суму знань і викор. інтуїцію та логічні міркування, макроекономісти формулюють нові теор. положення, що носять форму гіпотези. Це означає, що в основі дедуктивного методу лежить висунення гіпотези, яка підлягає перевірці фактами. Не всі гіпотези отримують статус теорії. Деякі з них досить складно перевірити фактами. Так, в сучасній м/е отримала логічне обґрунтування ф-ія спожив., яка враховує життєвий цикл людини. Згідно з цією ф-ією рівень спожив. людей залежить не лише від поточного доходу, а й від доходу упродовж всього їх життя, який перерозподіляється між окремими періодами життя за доп. заощаджень та позик. Але оскільки перевірити фактами зв’язок спожив. з доходом людей, отриманих протягом їх життєвого циклу, досить складно, то логічний інструментарій цієї ф-ії частіше наз. не теорією, а гіпотезою.

Другий – викор. теор. положень про поведінку економіки з метою цілеспрям. впливу на екон. практику. На даному етапі сукупність теор. положень, отриманих в процесі узаг. фактів або перевірки гіпотез за доп. фактів, викор. при виробл. екон. п-ки (заходів, спрямованих на вирішення певних проблем і досягнення поставлених цілей). Приклад, спираючись на теор. положення про обернену залежність між інфляцією і безроб.м, м/е робить висновок: безроб. можна зменш., але ціною певного зрост. інфляції. Головним методом узаг. та відображення реальних м/е процесів є моделювання. Модель – спрощена картина реальн., абстрактне узаг. факт. поведінки дослідж. явищ. Воно дає можливість нехтувати несуттєвими, другорядними деталями і зосереджуватися на головних, принципових зв’язках, які спостер. в реальному житті.

6.Моделюванняя як основний метод макроекономічногоаналізу.

Головним методом узаг. та відображ. реальних м/е процесів є моделювання. Модель – спрощена картина реальн., абстрактне узаг. факт. поведінки досліджуваних явищ. Воно дає можливість нехтувати несуттєвими, другорядними деталями і зосереджуватися на головних, принципових зв’язках, які спостерігаються в реальному житті. В м/е моделях викор. два види змінних: ендогенні та екзогенні. Ендогенні – чинники, поведінку яких потрібно пояснити в процесі побудови моделі. Екзогенні– чинники, поведінка яких визнач. за межами даної моделі. В процесі моделювання з’ясовується як екзогенні змінні впливають на ендогенні.

Застосовуються різні типи моделей: графічні, матем., табличні. В м/е найбільше застосовуються матем. та графічні моделі.

Якщо змінюється екзогенна змінна, тобто ціна, то це змінює обидві ендогенні змінні, тобто попит і пропозицію. На графіку це відображається через відповідну зміну місцезнаходження точки попиту на нерухомій кривій попиту і точки пропозиції на нерухомій кривій пропозиції

Залежність між змінними графічних моделей проявляється за доп. нахилу кривої, який визначається за формулою:

нахил =

Нахил кривої показує, наскільки од. змінюється ендогенна змінна у відповідь на зміну екзогенної змінної на од.. При цьому екзогенна виконує роль причини (в знаменнику), а залежна – є наслідком (в чисельнику). Нахил кривої може бути додатною (пряма залежність між змінними) або від’ємною величиною (обернена залежність між цими змінними).

В графічних моделях часто викор. змінні, які між собою не пов’язані. За цих умов нахил кривої може бути або нульовим або безмежним, а крива може приймати вигляд або горизонтальної або вертикальної лінії.

В графічних моделях відображається залежність між двома змінними, одна з яких є ендогенною, а інша – екзогенною. Оскільки ці змінні формують конструкцію моделі, то їх можна назвати базовими змінними.

Результати м/е моделювання в значній мірі залежить від того, який період часу охоплює модель. Короткостр. період – проміжок часу, упродовж якого ринкові регулятори не володіють здатністю адекватно відреагувати на збурення сукупного попиту і/або сукупної пропозиції і відновити в економіці повну зайнят.. Довгостр. – це проміжок часу, упродовж якого ринкові регулятори спроможні адекватно відреагувати на збурення сукупного попиту і/або сукупної пропозиції і завдяки цьому відновити в економіці повну зайнят..