55. Стабілізаційна політика. Полеміка навколо стабілізаційної політики.

Стабілізаційна п-ка – сукупність держ. заходів, спрямованих на пом’якшення екон. коливань у короткостр. періоді з метою підтримання повної зайнят. та оптимальної інфляції. Розрізняють дві її складові: фіскальна (бюджетно-податкова) п-ка і монетарна (грош.-кредитна) п-ка.

Фіскальну п-ку проводить уряд під контролем парламенту. Це заходи уряду, спрямовані на досягнення цілей стабілізаційної п-ки за доп. держ. витрат і податків. Держ. видатки здійсн. за рахунок коштів держ. бюджету, а податки є осн. джерелом цих коштів. Тому фіскальна п-ка – маніпулювання держ. бюджетом, тобто знаходж. рац. рішень щодо доходів і витрат держ. бюджету

В залежності від цільової спрямованості: стимулююча (експансіоністська застосов. в умовах інфл. зрост., коли спостеріг. “перегрів” економіки. Для цього зменш. держ. видатки і підвищ. податки.) і стримуюча (рестрикційна).

В залежності від рівня керованості: дискреційна (свідома, в межах якої зміна держ. витрат і податків здійсн. на підставі спец. рішень уряду і парламенту) і недискреційна (автоматична стосується лише податків і трансфертів, які є ф-ією від доходу. Яка встановлюючи певну залежність податків і трансфертів від доходу, забезпечує їм можливість змін. в автоматичному режимі в разі зміни доходу.).

Монетарну п-ку контролює ЦБ. Це заходи нац. банку, які змін. грош. пропозицію з метою досягнення цілей стабілізаційної п-ки. Вона спрямована або на стимулювання економіки (монетарна експансія) або на її стримання (монетарна рестрикція).

Між фіскальною та монетарною п-ками існує тісний взаємозв’язок.

Їх автономне застосув. зменш. ефект. стабалізаційної п-ки. Тому для забезпечення стабілізаційній п-ці високої ефект. заходи фіскальної та монетарної п-ки повинні узгоджуватися між собою.

Ефект. будь-якої п-ки залежить від її спроможності досягати поставлених цілей. Основні цілі: наближення обсягів в-ва до пот. ВВП, зменш. безроб. до природного рівня та зниж. інфляції до оптимальної величини.

На ефект. стабілізаційної п-ки негативно впливають 2 фактори: лаги стабілізаційної п-ки (оск. стабілізаційні заходи впливають на економіку не відразу, не за правилом “сьогодні на сьогодні”, а з певною затримкою в часі, тобто з лагом. Слід розрізняти два види лагів: внутр. і зовн.), очікування суб’єктів прив. економіки ( оск. вони відіграють важливу роль в процесі прийняття рішень екон. суб’єктами. Так, д/г, визначаючи обсяг спожив., виходять із очікувань щодо своїх майб. доходів; інвестори - спираються на свої очікування майб. прибутк. інвест. проектів.

Серед макроекономістів точиться дискусія щодо стабілізаційної ф-ії держави. В епіцентрі цієї дискусії знаходиться питання про необхідність держ. втручання в економіку за доп. стабілізаційної п-ки.

Одна група макроекономістів вважає, що завдяки регулюючому потенціалу ринку економіка є внутр. стабільною і не потребує держ. втручання. На їх думку, ринки працюють краще коли в них не втручаються. Тому держ. невтручання є найкращою екон. п-кою. Теор. підвалини щодо п-ки невтручання були закладені клас. теорією. В її основі лежить припущення , що ринки є досконало конкурентними, а ціни і з/п – абсолютно гнучкими. Монетаристська теорія доповнює клас. тим, що надає грошам роль вирішального чинника, від якого залежить обсяг ВВП у короткостр. періоді і рівень інфляції – у довгостр.. Теорія рац. очікувань до інструментів регулювання економіки додає очікування людей, які викор. інформацію, приймають рац. рішення, спрямовані на підтримання економіки в стабільному стані.

Інша група макроекономістів виходить із припущення, що ринки не є досконало конкурентними, а ціни і з/п не є абсолютно гнучкими в короткостр. періоді. Тому не має підстав розраховувати, що в умовах падіння обсягів в-ва ціни і з/п здатні негайно зниж. пропорційно зменш. сукупного попиту і швидко відновлювати повну зайнят..

Теор. основою стабілізаційної п-ки є кейнс. теорія. Згідно з якої об’єктом стабілізаційної п-ки має бути сукупний попит, а основними її елементами – фіскальна та монетарна п-ка. Фіскальна п-ка може стимулювати сукупний попит за доп. збільш. держ. витрат, і/або зниж. податків, монетарна – через зниж. % ставок, яка може викликати підвищ. граничної ефект. капіталу і збільш. на цій основі інвест. попиту.

У 80-х рр ХХ ст. з’явилося нове покоління прихильників кейнс. теорії, яких наз. неокейнсіанцями. Вони дотримуються думки, що для стабілізації економіки держава може і повинна вдаватися до активної екон. п-ки. Від кейнсіанців вони відрізняються тим, що намагаються дати теор. обґрунтування негнучкості цін з/п в короткостр. періоді, що обумовлює необхідність застосув. стабілізаційної п-ки.

Ін. предметом полеміки є альтернатива у формі такого запитання – пасивною (не реагує на ситуацію в економіці) чи активною (реагує на поточну або майб. ситуацію в економіці) має бути екон. п-ка; правила чи свобода дій в екон. п-ці (та, що здійсн. на основі заздалегідь встановлених правил, чи та, що ґрунтується на свободі дій).