- •1.Термін „Середні віки”. Періодизація.
- •3. Джерела з іст сер віків 11-15ст
- •8. Правові норми в країнах Зх Європи сер віки
- •9. Суд устрій і судочинство
- •14. Причині впн, міграція нім племен в 2-4 ст.
- •25.Имунитет.
- •15.Заснування варварських королівств.
- •16. Утворення ангглосаксонських королівстві їх суспільний устрій
- •24. Шляхи виникненя феод зем власності у Фр д-ві в 9 ст, її форми та хар-р
- •18.Салическая правда,
- •17. Суспільний лад кельтів
- •19. Община орг-я франков за Сал правдою
- •21. Утворення Франкскої Держави на чолі з Хлодвигом, її пол устрій
- •23.Військова реформа Мартела
- •22.Роздороблення франк. Держави.Обєднання країни
- •26.Джерела з історії феодальної вотчини
- •27.Велика феодальна вотчина у Франкській державі.
- •30.Завойовницькі війни Карла Великого.
- •32.Походи вікінгів в 9-10 ст.
- •33.Походи вікінгів в 10-11ст.
- •34.Утвердження феодального ладу.
- •36.Виникнення французького королівства.
- •37.Виникнення німецької раньофеодальної держави. Особливості феодалізації.
- •38. Внутрішня політика Саксонська династія.
- •39.Початок агресії проти полабських словян. Боротьба з угорцями.
- •49. Реконкіста в 11-13 ст
- •40.Італійська політика нім королів і утворення „срі”
- •41. Внутрішня і зовнішня політика королів Франконської династії.
- •42.Політична криза в Німечини боротьба за інвеституру.
- •43.Утворення єдиної англійської держави.
- •44.Завоювання мусульманами Іспанії.
- •45 Виникнення іспано-християнських держав. Ренконкіста.
- •55. Обєднання Кастилії і Арагону.
- •52.Виникнення середньовічних міст.
- •57. 2Й, 3й Хрестові походи
- •53.Боротьба міст з сеньйорами. Формування міського самоуправління.
- •54. Ремесло і ремісники в містах.Цехи.
- •55. 1Й хрестовий похід
- •58. 4Й хрестовий похід
- •59. Остані х.П. Причини занепаду і наслідки хрестоносного руху
- •61.Альбигойські війни
- •62.Франція в хііі ст. Людовік іх та його реформи.
- •63.Франція хііі-14ст.Філіп 4.
- •64. Початок 100літньої війни. Кресі і Пуатє
- •65. Парижське повстання
- •66. Становище фрон селянства в 14 ст. Жакери
- •67.Франція в першій половині 15ст. Жанна.
- •68. Франція у 2 пол 15 ст. Завершення Обєднання
- •69.Нормандське завоювання Англії. Вплив на розвиток феодалізму.
- •70. Англія в 12 ст. Генріх 2 і його реформи
- •71. Іоан Безземельний. Вхв
- •72. Виникнення Англійського парламенту
- •73. Рух за реформу церкви.Джон Вікліф.
- •77. Італійська політика німецьких імператорів
- •74. Повстання Уота Тайлера
- •76.Війна ч і б троянд. Генріх Тюдор
- •79. Утворення і розвиток Швейцарського союзу
- •78. Агресія нім феодалів проти полабських славян і прибалтів в 13 ст
- •80. Особливості соц-ек розвитку Німечени в 14 ст
- •81. Політичний розвиток Німеччини в 14 ст
- •83.Папська область. А.Брешіанський.
- •84.Особливості політичного розвитку Південної Італії. Сицілійська вечерня.
- •85.Повстання Дольчіно
- •86. Повстання Чомпи у Флоренції
- •95.Церква у Візантії в 9 -11 ст
- •88.Тиранія Медічі.
- •90. Правління Юстініана. Вн і зов політика
- •91.Війсково-адм реформи у Візантії в 8-9 ст. Фемний лад
- •94.Іконоборський рух, соціальні конфлікти і єресі у Візантії.
- •97. Візантійське місто в 9 -10 ст. Книга епарха
- •98. Зов політика Візантії в 2 пол 9 – 11 ст
- •99. 4 Хрестовий похід і Латинська імперія.
- •103. Християнська церква на порозі середньвіччя. А.Августин.
- •105.Схизма 1054.
- •106. Клюнійська реформа
- •107. Папська могутність в 12-13 ст
- •108.Середньовічні єресі.Інквизиція.
- •110. Цеква в 14-15 ст. Занепад папства
- •111.Система освіти і наукові знання в раньому сер
- •112. Виникнення перших ун-в. Їх орг ст-ра
- •113. Навчальний процес. Студентська творчість
- •114.Пєр Абеляр
- •115.Схоластика в 13 ст. Фома Аквінський.
- •116. Розвиток природничих знань в 13-15 ст
- •117. Героический епос середньовіччя
- •118. Середньовічна рицарська культура
- •119. Романське мистецтво
- •120. Готичне мистецтво
38. Внутрішня політика Саксонська династія.
С.д., дин геркоролей (в 919—1024) и имп-в «СРИ» (с 962). Осн-ль Генрих I (919—936); его преемники: Оттон I (936—973, с 962 им-р), Оттон II (973—983), Оттон III (983—1002). С его смертью прямая ветвь С. д. пресеклась, королём стал представитель её боковой линии баварский герцог Генрих (король Генрих II, 1002—24). На смену С. д. пришла Франконская династия. Г. I (876—936), к-ль с 919, основатель С.д. От вынужденной политики уступок усилившимся герцогам Г. I постепенно переходил к их подчинению. Вновь присоединил (925) к Герм кор-ву отпавшую ранее Лотарингию. Для борьбы с набегами венгров выстроил и укрепил ряд бургов и создал сильную конницу; одержал победу над венграми при Риаде на р. Унструт (933). Военными походами 928—929 начал захват земель полабских славян. Политика Г. I подготовила знач усиление кор власти при его сыне и преемнике Оттоне I. О. I (912 — 973), к-ль с 936, им-р с 962, из С.д.. Сын Генриха I. В борьбе с сепаратизмом племенных герцогов Швабии, Баварии, Лотарингии и др. опирался на епископов и аббатов, наделяя их широкими иммунитетными привилегиями (т.н. Оттоновы привилегии); передавал в упр епископов отдельные части герцогств, ставил во главе их своих родственников. Всё это послужило → центр-я Германии в 10—1-й пол11 вв. Продолжал завоевание земель полабских славян, основал для их хрис-ции Магдебургское архиепископство (968). В 955 немецкие и чешские войска под командованием О. I нанесли поражение венграм на Лехе, остановив их продвижение на З. В 951 подчинил Ломбардию, принял титул ит к-ля. В 961 под видом оказания помощи изгнанному римским населением папе Иоанну XII предпринял поход на Рим и 2 февраля 962 принял из рук папы имп корону. Это положило начало «СРИ». Фактически подчинил его своей власти. Попытка О. I подчинить Ю Ит (967—971) была безуспешной.
39.Початок агресії проти полабських словян. Боротьба з угорцями.
Полабские славянебольшая группа западнославянских племён, населявшая в кон1 — нач2-го тыс. н. э. тер от р. Лаба (Эльба) и её притока р. Сала на З. до р. Одра (Одер) на В., от Рудных гор на Ю. и до Балт моря. на С. Объединялись П. с. в три племенных союза лужицкие сербы, лютичи (велеты), бодричи (ободриты). Основой их хоз деятельности были земледелие и скотоводство, значительного развития достигли садоводство и огородничество. У П. с. интенсивно развивалось ремесло; они вели оживлённую торговлю. С 10 в. германские феодалы начали систем наступление на П. с. сначала ради дани, а затем — с целью распространения на их землях своей власти путём основания военных областей (марок); кат миссионеры насильственно обращали П. с. в хр-во и взимали с них церковную десятину. В 10 в. герм. феодалам удалось подчинить П. с., однако в рез мощных восстаний (983, 1002) большая часть их (за искл лужицких сербов) вновь стала свободной. Длит войны с герм феодалами пагубно сказывались на экразвитии П. с., тормозили процесс образования у них относительно крупных раннефеодальных государств. При Оттоне I были подчинены племенные союзы бодричей, лютичей и сербо-лужичан, на территории расселения которых были созданы немецкие марки. Однако в результате успешных восстаний 983 и 1002 лютичи и бодричи освободились от власти захватчиков. В объединительной политике первых королей Саксонской династии значительную роль играл и внешний фактор — отражение нападений кочевников-венгров, а также норманнов. С венгерской опасностью было покончено в результате победы на Лехе (955).
