- •1.Термін „Середні віки”. Періодизація.
- •3. Джерела з іст сер віків 11-15ст
- •8. Правові норми в країнах Зх Європи сер віки
- •9. Суд устрій і судочинство
- •14. Причині впн, міграція нім племен в 2-4 ст.
- •25.Имунитет.
- •15.Заснування варварських королівств.
- •16. Утворення ангглосаксонських королівстві їх суспільний устрій
- •24. Шляхи виникненя феод зем власності у Фр д-ві в 9 ст, її форми та хар-р
- •18.Салическая правда,
- •17. Суспільний лад кельтів
- •19. Община орг-я франков за Сал правдою
- •21. Утворення Франкскої Держави на чолі з Хлодвигом, її пол устрій
- •23.Військова реформа Мартела
- •22.Роздороблення франк. Держави.Обєднання країни
- •26.Джерела з історії феодальної вотчини
- •27.Велика феодальна вотчина у Франкській державі.
- •30.Завойовницькі війни Карла Великого.
- •32.Походи вікінгів в 9-10 ст.
- •33.Походи вікінгів в 10-11ст.
- •34.Утвердження феодального ладу.
- •36.Виникнення французького королівства.
- •37.Виникнення німецької раньофеодальної держави. Особливості феодалізації.
- •38. Внутрішня політика Саксонська династія.
- •39.Початок агресії проти полабських словян. Боротьба з угорцями.
- •49. Реконкіста в 11-13 ст
- •40.Італійська політика нім королів і утворення „срі”
- •41. Внутрішня і зовнішня політика королів Франконської династії.
- •42.Політична криза в Німечини боротьба за інвеституру.
- •43.Утворення єдиної англійської держави.
- •44.Завоювання мусульманами Іспанії.
- •45 Виникнення іспано-християнських держав. Ренконкіста.
- •55. Обєднання Кастилії і Арагону.
- •52.Виникнення середньовічних міст.
- •57. 2Й, 3й Хрестові походи
- •53.Боротьба міст з сеньйорами. Формування міського самоуправління.
- •54. Ремесло і ремісники в містах.Цехи.
- •55. 1Й хрестовий похід
- •58. 4Й хрестовий похід
- •59. Остані х.П. Причини занепаду і наслідки хрестоносного руху
- •61.Альбигойські війни
- •62.Франція в хііі ст. Людовік іх та його реформи.
- •63.Франція хііі-14ст.Філіп 4.
- •64. Початок 100літньої війни. Кресі і Пуатє
- •65. Парижське повстання
- •66. Становище фрон селянства в 14 ст. Жакери
- •67.Франція в першій половині 15ст. Жанна.
- •68. Франція у 2 пол 15 ст. Завершення Обєднання
- •69.Нормандське завоювання Англії. Вплив на розвиток феодалізму.
- •70. Англія в 12 ст. Генріх 2 і його реформи
- •71. Іоан Безземельний. Вхв
- •72. Виникнення Англійського парламенту
- •73. Рух за реформу церкви.Джон Вікліф.
- •77. Італійська політика німецьких імператорів
- •74. Повстання Уота Тайлера
- •76.Війна ч і б троянд. Генріх Тюдор
- •79. Утворення і розвиток Швейцарського союзу
- •78. Агресія нім феодалів проти полабських славян і прибалтів в 13 ст
- •80. Особливості соц-ек розвитку Німечени в 14 ст
- •81. Політичний розвиток Німеччини в 14 ст
- •83.Папська область. А.Брешіанський.
- •84.Особливості політичного розвитку Південної Італії. Сицілійська вечерня.
- •85.Повстання Дольчіно
- •86. Повстання Чомпи у Флоренції
- •95.Церква у Візантії в 9 -11 ст
- •88.Тиранія Медічі.
- •90. Правління Юстініана. Вн і зов політика
- •91.Війсково-адм реформи у Візантії в 8-9 ст. Фемний лад
- •94.Іконоборський рух, соціальні конфлікти і єресі у Візантії.
- •97. Візантійське місто в 9 -10 ст. Книга епарха
- •98. Зов політика Візантії в 2 пол 9 – 11 ст
- •99. 4 Хрестовий похід і Латинська імперія.
- •103. Християнська церква на порозі середньвіччя. А.Августин.
- •105.Схизма 1054.
- •106. Клюнійська реформа
- •107. Папська могутність в 12-13 ст
- •108.Середньовічні єресі.Інквизиція.
- •110. Цеква в 14-15 ст. Занепад папства
- •111.Система освіти і наукові знання в раньому сер
- •112. Виникнення перших ун-в. Їх орг ст-ра
- •113. Навчальний процес. Студентська творчість
- •114.Пєр Абеляр
- •115.Схоластика в 13 ст. Фома Аквінський.
- •116. Розвиток природничих знань в 13-15 ст
- •117. Героический епос середньовіччя
- •118. Середньовічна рицарська культура
- •119. Романське мистецтво
- •120. Готичне мистецтво
44.Завоювання мусульманами Іспанії.
В 711—718 почти вся территория Пиренейского п-ва была завоёвана арабами и берберами, впоследствии — мавры), вторгшимися из Сев Африки. На завоёванных исп тер арабы образовали эмират, входивший в состав халифата Омейядов; в 756 Омейяды основали независимый Кордовский эмират, а в 929 — Кордовский халифат. Приход арабов лишь несколько видоизменил формировавшийся феод строй И. Светским и церковным магнатам, изъявившим покорность завоевателям, была оставлена часть принадлежавших им ранее земель с сидевшими на них крестьянами. Значительная часть земель перешла в руки новой земельной знати из среды завоевателей. Наиболее плодородные земли Ю. и Ю.-В. заняли сами арабы; в цент и сев частях страны арабы расселили входившие в их войска племена берберов. Наибольшего могущества арабское г-во достигло при Абдаррахмане III (912—961). Развитие феодализма привело, однако, в кон 10 в. к ослаблению центр власти. В 1031 Кордовский халифат распался на множество мелких эмиратов. Ещё в 8 в. на С. П-ва возникли центры сопротивления арабскому завоеванию. В 718, после поражения, нанесённого маврам силами местного ополчения у Ковадонги, образовалось к-тво Астурия; так было положено начало Реконкисте.
45 Виникнення іспано-християнських держав. Ренконкіста.
Ещё в 8 в. на С. П-ва возникли центры сопротивления арабскому завоеванию. В 718, после поражения, нанесённого маврам силами местного ополчения у Ковадонги, образовалось к-во Астурия; так было положено начало Реконкисте (отвоевание народами Пиренейского п-ва тер-й, захв маврами). Другим центром сопротивления была Наварра, добившаяся в борьбе с арабами и франками в середине 9 в. независимости. 3м опорным пунктом Реконкисты стала тер между Пиренеями и р. Эбро, завоёванная франками в 785—811; здесь была образована Исп марка. К концу 9 в. графства, из кот состояла Исп марка, превратились в фактически независимые феод г-ва, главную роль среди них играло графство Барселонское. С 924 расширившееся к-о Астурия стало называться к-вом Леон (столица — г. Леон). В 1035 Кастилия (в 10 в. графство в сост Леона, фактически независимое, в начале 11 в. завоёванное к-вом Наварра) оформилась как самостоятельное к-во. В этом же году независимым к-вом стал Арагон. Интересы развития Реконкисты создавали тенденцию к объединению образовавшихся на С. и В. П-ва сам-х исп г-ств, ускоряли процесс их цен-и. В 1037 (окончательно в 1230) объединились в ед к-во Леон и Кастилия. На С.-В. полит гегемония перешла в 11 в. к Арагону. Решающий этап Реконкисты начался после распада в 1031 Кордовского халифата. В 1085 кастильцы взяли Толедо, ставший столицей Леоно-Кастильского к-ства. Мелкие арабские г-ва перед угрозой дальнейших успехов Реконкисты призвали на помощь Альморавидов из Сев Африки, которые, одержав победу в 1086 при Салаке и приостановив ход Реконкисты, подчинили себе мус-ую И. Однако в 1118 Арагон отвоевал у мавров Сарагосу. В 1212 при Лас-Навас-де-Толоса объединённые силы Кастилии, Арагона и Наварры одержали решающую победу над войсками Альмохадов (в сер 12 в. вытеснивших из И. Альморавидов). К сер 13 в. у мавров осталась лишь небольшая тер-я на Ю. — Гранадский эмират. На З. Реконкисту проводила Португалия (в 1095—1139 графство, номинально зависимое от Леона; с 1139 — королевство, в 1143 признанное независимым и Леоном).
