- •1.Термін „Середні віки”. Періодизація.
- •3. Джерела з іст сер віків 11-15ст
- •8. Правові норми в країнах Зх Європи сер віки
- •9. Суд устрій і судочинство
- •14. Причині впн, міграція нім племен в 2-4 ст.
- •25.Имунитет.
- •15.Заснування варварських королівств.
- •16. Утворення ангглосаксонських королівстві їх суспільний устрій
- •24. Шляхи виникненя феод зем власності у Фр д-ві в 9 ст, її форми та хар-р
- •18.Салическая правда,
- •17. Суспільний лад кельтів
- •19. Община орг-я франков за Сал правдою
- •21. Утворення Франкскої Держави на чолі з Хлодвигом, її пол устрій
- •23.Військова реформа Мартела
- •22.Роздороблення франк. Держави.Обєднання країни
- •26.Джерела з історії феодальної вотчини
- •27.Велика феодальна вотчина у Франкській державі.
- •30.Завойовницькі війни Карла Великого.
- •32.Походи вікінгів в 9-10 ст.
- •33.Походи вікінгів в 10-11ст.
- •34.Утвердження феодального ладу.
- •36.Виникнення французького королівства.
- •37.Виникнення німецької раньофеодальної держави. Особливості феодалізації.
- •38. Внутрішня політика Саксонська династія.
- •39.Початок агресії проти полабських словян. Боротьба з угорцями.
- •49. Реконкіста в 11-13 ст
- •40.Італійська політика нім королів і утворення „срі”
- •41. Внутрішня і зовнішня політика королів Франконської династії.
- •42.Політична криза в Німечини боротьба за інвеституру.
- •43.Утворення єдиної англійської держави.
- •44.Завоювання мусульманами Іспанії.
- •45 Виникнення іспано-християнських держав. Ренконкіста.
- •55. Обєднання Кастилії і Арагону.
- •52.Виникнення середньовічних міст.
- •57. 2Й, 3й Хрестові походи
- •53.Боротьба міст з сеньйорами. Формування міського самоуправління.
- •54. Ремесло і ремісники в містах.Цехи.
- •55. 1Й хрестовий похід
- •58. 4Й хрестовий похід
- •59. Остані х.П. Причини занепаду і наслідки хрестоносного руху
- •61.Альбигойські війни
- •62.Франція в хііі ст. Людовік іх та його реформи.
- •63.Франція хііі-14ст.Філіп 4.
- •64. Початок 100літньої війни. Кресі і Пуатє
- •65. Парижське повстання
- •66. Становище фрон селянства в 14 ст. Жакери
- •67.Франція в першій половині 15ст. Жанна.
- •68. Франція у 2 пол 15 ст. Завершення Обєднання
- •69.Нормандське завоювання Англії. Вплив на розвиток феодалізму.
- •70. Англія в 12 ст. Генріх 2 і його реформи
- •71. Іоан Безземельний. Вхв
- •72. Виникнення Англійського парламенту
- •73. Рух за реформу церкви.Джон Вікліф.
- •77. Італійська політика німецьких імператорів
- •74. Повстання Уота Тайлера
- •76.Війна ч і б троянд. Генріх Тюдор
- •79. Утворення і розвиток Швейцарського союзу
- •78. Агресія нім феодалів проти полабських славян і прибалтів в 13 ст
- •80. Особливості соц-ек розвитку Німечени в 14 ст
- •81. Політичний розвиток Німеччини в 14 ст
- •83.Папська область. А.Брешіанський.
- •84.Особливості політичного розвитку Південної Італії. Сицілійська вечерня.
- •85.Повстання Дольчіно
- •86. Повстання Чомпи у Флоренції
- •95.Церква у Візантії в 9 -11 ст
- •88.Тиранія Медічі.
- •90. Правління Юстініана. Вн і зов політика
- •91.Війсково-адм реформи у Візантії в 8-9 ст. Фемний лад
- •94.Іконоборський рух, соціальні конфлікти і єресі у Візантії.
- •97. Візантійське місто в 9 -10 ст. Книга епарха
- •98. Зов політика Візантії в 2 пол 9 – 11 ст
- •99. 4 Хрестовий похід і Латинська імперія.
- •103. Християнська церква на порозі середньвіччя. А.Августин.
- •105.Схизма 1054.
- •106. Клюнійська реформа
- •107. Папська могутність в 12-13 ст
- •108.Середньовічні єресі.Інквизиція.
- •110. Цеква в 14-15 ст. Занепад папства
- •111.Система освіти і наукові знання в раньому сер
- •112. Виникнення перших ун-в. Їх орг ст-ра
- •113. Навчальний процес. Студентська творчість
- •114.Пєр Абеляр
- •115.Схоластика в 13 ст. Фома Аквінський.
- •116. Розвиток природничих знань в 13-15 ст
- •117. Героический епос середньовіччя
- •118. Середньовічна рицарська культура
- •119. Романське мистецтво
- •120. Готичне мистецтво
71. Іоан Безземельний. Вхв
Иоанн Безземельный (1167-1216), (с 1199) из дин Плантагенетов. Младший сын Генриха II (прозван «Безземельным» потому, что, в отличие от старших братьев, не получил владений во Франции). В результате неудачной войны с Францией 1202—04 потерял значительную часть английских владений на континенте. В 1207 вступил в открытый конфликт с римским папой Иннокентием III из-за своего отказа признать назначенного папой нового архиепископа кентерберийского. После того как Иннокентий III наложил на Англию интердикт (1208), а затем низложил И. Б. (1209), последний в 1213 полностью покорился папе, признав себя его вассалом. Фискальный и политический нажим И. Б. на крупных феодалов — баронов, сопровождавшийся откровенным произволом, а также его неудачи во внешней политике вызвали в Англии в 1215 восстание баронов, которое было поддержано рыцарями и горожанами, недовольными резким увеличением налогов. И. Б. был вынужден подписать ВХВ. После отказа И. Б. соблюдать хартию бароны в 1216 начали против него войну, во время которой он умер. ВХВ (Magna Charta Libertatum 15 июня 1215. Написана на латинском языке, содержит 63 статьи. В. х. в. гарантировала соблюдение королём феодальных обычаев по отношению к его вассалам — баронам, запрещала взимать субсидии с феодалов без их согласия, судить баронов иначе как судом равных им по званию пэров; она ликвидировала право короля вмешиваться в юрисдикцию феодальных курий и создавала комитет из 25 баронов, который в случае нарушения хартии королём мог начать против него войну. Значительно меньше В. х. в. дала рыцарству и верхушке свободного крестьянства: баронам и королю запрещалось требовать с них больше служб и повинностей, чем следовало по обычаю, всем свободным людям гарантировалась защита от произвола чиновников. Города получили лишь подтверждение уже существовавших привилегий. Было установлено единство мер и весов. Основной массе английского народа — крепостному крестьянству (вилланству).
72. Виникнення Англійського парламенту
Отказ Генриха III от соблюдения Оксфордских провизий привёл к открытой г/войне 1263—67. Она вызвала широкое движение среди народных масс Англии (стихийные выступления крестьян против феодалов, городского населения — против городской верхушки). В годы войны возник английский парламент (1265), окончательно утвердившийся при Эдуарде I (правил 1272—1307). Т о, в Англии осуществился переход к новой, более цен-й форме феодального государства, к феодальной монархии с сословным представительством (парламентом). В 14 в. парламент стал двухпалатным. В верхней палате (палате лордов) заседали бароны и прелаты. В нижней (палате общин) — заседали рыцари и гор верхушка, объединённые общностью их эк и пол интересов. Х-во рыцарей всё теснее связывалось с рынком, переходило к денежной ренте и эксплуатации наёмного труда, в то время как крупные феодалы увеличивали барщину. Рыцари и богатые горожане выступали в палате общин, требуя понижения зарплаты гор и сел рабочих, повысившейся после чумы 1348—49 («чёрная смерть»). По их настоянию было проведено так называемое рабочее законодательство, предписывавшее лицам наёмного труда работать за плату, существовавшую до чумы.
