- •1.Термін „Середні віки”. Періодизація.
- •3. Джерела з іст сер віків 11-15ст
- •8. Правові норми в країнах Зх Європи сер віки
- •9. Суд устрій і судочинство
- •14. Причині впн, міграція нім племен в 2-4 ст.
- •25.Имунитет.
- •15.Заснування варварських королівств.
- •16. Утворення ангглосаксонських королівстві їх суспільний устрій
- •24. Шляхи виникненя феод зем власності у Фр д-ві в 9 ст, її форми та хар-р
- •18.Салическая правда,
- •17. Суспільний лад кельтів
- •19. Община орг-я франков за Сал правдою
- •21. Утворення Франкскої Держави на чолі з Хлодвигом, її пол устрій
- •23.Військова реформа Мартела
- •22.Роздороблення франк. Держави.Обєднання країни
- •26.Джерела з історії феодальної вотчини
- •27.Велика феодальна вотчина у Франкській державі.
- •30.Завойовницькі війни Карла Великого.
- •32.Походи вікінгів в 9-10 ст.
- •33.Походи вікінгів в 10-11ст.
- •34.Утвердження феодального ладу.
- •36.Виникнення французького королівства.
- •37.Виникнення німецької раньофеодальної держави. Особливості феодалізації.
- •38. Внутрішня політика Саксонська династія.
- •39.Початок агресії проти полабських словян. Боротьба з угорцями.
- •49. Реконкіста в 11-13 ст
- •40.Італійська політика нім королів і утворення „срі”
- •41. Внутрішня і зовнішня політика королів Франконської династії.
- •42.Політична криза в Німечини боротьба за інвеституру.
- •43.Утворення єдиної англійської держави.
- •44.Завоювання мусульманами Іспанії.
- •45 Виникнення іспано-християнських держав. Ренконкіста.
- •55. Обєднання Кастилії і Арагону.
- •52.Виникнення середньовічних міст.
- •57. 2Й, 3й Хрестові походи
- •53.Боротьба міст з сеньйорами. Формування міського самоуправління.
- •54. Ремесло і ремісники в містах.Цехи.
- •55. 1Й хрестовий похід
- •58. 4Й хрестовий похід
- •59. Остані х.П. Причини занепаду і наслідки хрестоносного руху
- •61.Альбигойські війни
- •62.Франція в хііі ст. Людовік іх та його реформи.
- •63.Франція хііі-14ст.Філіп 4.
- •64. Початок 100літньої війни. Кресі і Пуатє
- •65. Парижське повстання
- •66. Становище фрон селянства в 14 ст. Жакери
- •67.Франція в першій половині 15ст. Жанна.
- •68. Франція у 2 пол 15 ст. Завершення Обєднання
- •69.Нормандське завоювання Англії. Вплив на розвиток феодалізму.
- •70. Англія в 12 ст. Генріх 2 і його реформи
- •71. Іоан Безземельний. Вхв
- •72. Виникнення Англійського парламенту
- •73. Рух за реформу церкви.Джон Вікліф.
- •77. Італійська політика німецьких імператорів
- •74. Повстання Уота Тайлера
- •76.Війна ч і б троянд. Генріх Тюдор
- •79. Утворення і розвиток Швейцарського союзу
- •78. Агресія нім феодалів проти полабських славян і прибалтів в 13 ст
- •80. Особливості соц-ек розвитку Німечени в 14 ст
- •81. Політичний розвиток Німеччини в 14 ст
- •83.Папська область. А.Брешіанський.
- •84.Особливості політичного розвитку Південної Італії. Сицілійська вечерня.
- •85.Повстання Дольчіно
- •86. Повстання Чомпи у Флоренції
- •95.Церква у Візантії в 9 -11 ст
- •88.Тиранія Медічі.
- •90. Правління Юстініана. Вн і зов політика
- •91.Війсково-адм реформи у Візантії в 8-9 ст. Фемний лад
- •94.Іконоборський рух, соціальні конфлікти і єресі у Візантії.
- •97. Візантійське місто в 9 -10 ст. Книга епарха
- •98. Зов політика Візантії в 2 пол 9 – 11 ст
- •99. 4 Хрестовий похід і Латинська імперія.
- •103. Християнська церква на порозі середньвіччя. А.Августин.
- •105.Схизма 1054.
- •106. Клюнійська реформа
- •107. Папська могутність в 12-13 ст
- •108.Середньовічні єресі.Інквизиція.
- •110. Цеква в 14-15 ст. Занепад папства
- •111.Система освіти і наукові знання в раньому сер
- •112. Виникнення перших ун-в. Їх орг ст-ра
- •113. Навчальний процес. Студентська творчість
- •114.Пєр Абеляр
- •115.Схоластика в 13 ст. Фома Аквінський.
- •116. Розвиток природничих знань в 13-15 ст
- •117. Героический епос середньовіччя
- •118. Середньовічна рицарська культура
- •119. Романське мистецтво
- •120. Готичне мистецтво
76.Війна ч і б троянд. Генріх Тюдор
Алой и Белой розы война, длительная (1455—85) междоусобная война феодальных клик, принявшая форму борьбы за английский престол между двумя линиями королевской династии Плантагенетов: Ланкастерами (в гербе — алая роза) и Йорками (в гербе — белая роза). Война началась в условиях кризиса крупного вотчинного хозяйства и падения доходности вотчин крупных феодалов, отстранившихся от участия в хозяйственной жизни; поражения англичан в Столетней войне (1337—1453), лишившего феодальную знать доходов от грабежа Франции; подавления Кэда Джэка воссстания (1450), в результате чего были подорваны силы, выступавшие против феодальной анархии. Ланкастеров поддерживали главным образом бароны экономически отсталого Севера и Уэльса, Йорков — часть крупных феодалов экономически более развитого Юго-Востока, а также новое дворянство и богатые горожане. Началом войны считается б при Сент-Олбансе 22 мая 1455, в которой Ричард, герцог Йоркский, разбил сторонников Алой розы. Отстранённый вскоре от власти, он в 1459 возобновил борьбу. После гибели Ричарда (1460) йоркистов возглавил его сын Эдуард. Одержав победу над ланкастерцами в б при Тоутоне 29 марта 1461, он низложил Генриха VI и был провозглашен королём под именем Эдуарда IV. Однако стремление Эдуарда IV обуздать крупных феодалов привело к восстанию прежних его сторонников во главе с Уорвиком (1470). Генрих VI был восстановлен на престоле. В 1471 Эдуард IV разбил войско Уорвика и прибывшее из Франции войско жены Генриха VI Маргариты, опиравшейся на поддержку французского короля Людовика XI. Вторично низложенный, Генрих VI был убит. После смерти Эдуарда IV (1483) престол перешёл к его малолетнему сыну Эдуарду V, но власть захватил дядя последнего, будущий король Ричард III, по приказанию которого низложенный в 1483 Эдуард V и его брат были задушены в королевской тюрьме — Тауэре. Казнями и конфискациями Ричард III восстановил против себя обе группировки, объединившиеся вокруг Генриха Тюдора, дальнего родственника Ланкастеров. При Босворте (22 августа 1485) Ричард III потерпел поражение и был убит. Эта битва завершила войну. Королём стал Генрих VII Тюдор, основатель династии Тюдоров. Женившись на дочери Эдуарда IV Елизавете, наследнице Йорков, он объединил в своём гербе алую и белую розы. Война, отличавшаяся крайней жестокостью, явилась последним взрывом феодальной анархии перед установлением абсолютизма. Усобицы, гнёт налогов, расхищение казны, произвол крупных феодалов, расстройство торговли сильно ухудшили положение широких слоев населения. В борьбе погибли обе династии. Значительная часть феодальной аристократии была истреблена, многочисленные конфискации земельных владений подорвали её могущество. Новое дворянство, земельные владения и социальное значение которого выросли, и возникавшая буржуазия, нуждаясь в сильной власти для борьбы с народными движениями, поддержали новую династию, облегчив тем самым установление абсолютизма Тюдоров.
79. Утворення і розвиток Швейцарського союзу
Габсбурги стремились полностью подчинить т. н. лесные кантоны (Швиц, Ури, Унтервальден), контролировавшие горные альпийские проходы, кот связывали Сред Европу с Ит. В ходе развернувшейся с сер 13 в. борьбы с Габсбургами лесные кантоны заключили между собой в августе 1291 «вечный союз», заложивший основы Швейцарского союза (Швейцарской конф-и) как фактически самосо г-ва в рамках „СРИ”. Императоры, сохраняя зависимость кантонов от империи, грамотами 1291, 1297, 1309 освободили их от власти Габсбургов. Попытка Габсбургов подчинить лесные кантоны закончилась полным разгромом австр рыцарского войска при Моргартене (1315); лесные кантоны скрепили свой союз новым договором (в Бруннене). В 14—15 вв. происходило тер расширение и военно-поле укрепление Шв. союза. В 1332 в Союз вступил находившийся под властью Габсбургов Люцерн, в 1351 — Цюрих, в 1352 — Гларус и Цуг, в 1353 — Берн. К-я формировалась в постоянных войнах с Габсбургами. В 1386 союзники разгромили войска Габсбургов при Земпахе, в 1388 при Нефельсе; Габсбурги вынуждены были признать существование Конфедерации 8 кантонов (1389. В 1481 к Союзу присоед Фрибур и Золотурн. Т. н. Швейцарская или Швабская война 1499 закончилась установлением фактической независимости Ш. от империи. В 1501 в Союз были приняты на правах кантонов Базель и Шафхаузен, в 1513 Аппенцелль, т. о., образовалась Кон-я 13 кантонов (существовала до 1798. Вплоть до 1798 не было пост центр-го г-го органа, периодически; общесоюзных адм-и, войска, финансов не было. Соц-эк развитие Ш. отличалось большим своеобразием. Значительные части кантонов были присущи неразвитость феод отношений, длительное сохранение общины-марки, свободного крестьянства, аграрно-патриарх х-р эк-и.
