- •1.Термін „Середні віки”. Періодизація.
- •3. Джерела з іст сер віків 11-15ст
- •8. Правові норми в країнах Зх Європи сер віки
- •9. Суд устрій і судочинство
- •14. Причині впн, міграція нім племен в 2-4 ст.
- •25.Имунитет.
- •15.Заснування варварських королівств.
- •16. Утворення ангглосаксонських королівстві їх суспільний устрій
- •24. Шляхи виникненя феод зем власності у Фр д-ві в 9 ст, її форми та хар-р
- •18.Салическая правда,
- •17. Суспільний лад кельтів
- •19. Община орг-я франков за Сал правдою
- •21. Утворення Франкскої Держави на чолі з Хлодвигом, її пол устрій
- •23.Військова реформа Мартела
- •22.Роздороблення франк. Держави.Обєднання країни
- •26.Джерела з історії феодальної вотчини
- •27.Велика феодальна вотчина у Франкській державі.
- •30.Завойовницькі війни Карла Великого.
- •32.Походи вікінгів в 9-10 ст.
- •33.Походи вікінгів в 10-11ст.
- •34.Утвердження феодального ладу.
- •36.Виникнення французького королівства.
- •37.Виникнення німецької раньофеодальної держави. Особливості феодалізації.
- •38. Внутрішня політика Саксонська династія.
- •39.Початок агресії проти полабських словян. Боротьба з угорцями.
- •49. Реконкіста в 11-13 ст
- •40.Італійська політика нім королів і утворення „срі”
- •41. Внутрішня і зовнішня політика королів Франконської династії.
- •42.Політична криза в Німечини боротьба за інвеституру.
- •43.Утворення єдиної англійської держави.
- •44.Завоювання мусульманами Іспанії.
- •45 Виникнення іспано-християнських держав. Ренконкіста.
- •55. Обєднання Кастилії і Арагону.
- •52.Виникнення середньовічних міст.
- •57. 2Й, 3й Хрестові походи
- •53.Боротьба міст з сеньйорами. Формування міського самоуправління.
- •54. Ремесло і ремісники в містах.Цехи.
- •55. 1Й хрестовий похід
- •58. 4Й хрестовий похід
- •59. Остані х.П. Причини занепаду і наслідки хрестоносного руху
- •61.Альбигойські війни
- •62.Франція в хііі ст. Людовік іх та його реформи.
- •63.Франція хііі-14ст.Філіп 4.
- •64. Початок 100літньої війни. Кресі і Пуатє
- •65. Парижське повстання
- •66. Становище фрон селянства в 14 ст. Жакери
- •67.Франція в першій половині 15ст. Жанна.
- •68. Франція у 2 пол 15 ст. Завершення Обєднання
- •69.Нормандське завоювання Англії. Вплив на розвиток феодалізму.
- •70. Англія в 12 ст. Генріх 2 і його реформи
- •71. Іоан Безземельний. Вхв
- •72. Виникнення Англійського парламенту
- •73. Рух за реформу церкви.Джон Вікліф.
- •77. Італійська політика німецьких імператорів
- •74. Повстання Уота Тайлера
- •76.Війна ч і б троянд. Генріх Тюдор
- •79. Утворення і розвиток Швейцарського союзу
- •78. Агресія нім феодалів проти полабських славян і прибалтів в 13 ст
- •80. Особливості соц-ек розвитку Німечени в 14 ст
- •81. Політичний розвиток Німеччини в 14 ст
- •83.Папська область. А.Брешіанський.
- •84.Особливості політичного розвитку Південної Італії. Сицілійська вечерня.
- •85.Повстання Дольчіно
- •86. Повстання Чомпи у Флоренції
- •95.Церква у Візантії в 9 -11 ст
- •88.Тиранія Медічі.
- •90. Правління Юстініана. Вн і зов політика
- •91.Війсково-адм реформи у Візантії в 8-9 ст. Фемний лад
- •94.Іконоборський рух, соціальні конфлікти і єресі у Візантії.
- •97. Візантійське місто в 9 -10 ст. Книга епарха
- •98. Зов політика Візантії в 2 пол 9 – 11 ст
- •99. 4 Хрестовий похід і Латинська імперія.
- •103. Християнська церква на порозі середньвіччя. А.Августин.
- •105.Схизма 1054.
- •106. Клюнійська реформа
- •107. Папська могутність в 12-13 ст
- •108.Середньовічні єресі.Інквизиція.
- •110. Цеква в 14-15 ст. Занепад папства
- •111.Система освіти і наукові знання в раньому сер
- •112. Виникнення перших ун-в. Їх орг ст-ра
- •113. Навчальний процес. Студентська творчість
- •114.Пєр Абеляр
- •115.Схоластика в 13 ст. Фома Аквінський.
- •116. Розвиток природничих знань в 13-15 ст
- •117. Героический епос середньовіччя
- •118. Середньовічна рицарська культура
- •119. Романське мистецтво
- •120. Готичне мистецтво
23.Військова реформа Мартела
С-ма бенефіціїв.Карл Мартелл (ок688 — 741), майордом Франкского г-ва Меровингов (в 715—741). Сын Пипина Геристальского из рода Пипинидов (позже стали называться Каролингами). Нанеся поражение знати Нейстрии и Аквитании и восстановив пол единство Франкского кор-ва. К. М. фактически сосредоточил в своих руках верховную власть при последних королях дин Меровингов. Для упрочения гос цен-и и укрепления военного могущества кор-ва покончил с прежним порядком дарения королями земельных владений в полную собственность и стал широко практиковать пожалование земель в условное держание — бенефиций; земельный фонд для раздачи бенефициев создавал путём конфискации владений непокорных магнатов и широкой секуляризации церковных земель. Преобразования К. М. явились важной фазой в развитии феод отношений во Франкском г-ве. Одержал победу над арабами в битве при Пуатье (732), подчинил фризов и алеманнов. Успехи К. М. обеспечили переход королевской власти к Каролингам.
22.Роздороблення франк. Держави.Обєднання країни
В 7 в. во Ф. г. заметно усилилась знать. Она включала в это время, кроме потомков герм знати, многих представителей галло-римской аристократии. Знать владела уцелевшей частью позднеримских поместий вместе с обслуживавшими их рабами и колонами. Стремясь заручиться поддержкой знати, короли из дин Меровингов предоставляли ей важные военно-адм посты и новые земельные пожалования. Всё более усиливавшаяся знать добилась при правнуке Хлодвига Хлотаре II (к-ль всего Ф. г. в 613–629) узаконения ряда своих привилегий, в частности контроля над местным управлением. После смерти сына Хлотаря II Дагоберта I (629–639), ненадолго приостановившего рост самовластия знати, кор власть приходит в полный упадок. Решение гос дел переходит в руки майордомов, назначавшихся королём в каждом королевстве из представителей наиболее знатных родов. Отд части Ф. г. – Нейстрия, Австразия, Бургундия, Аквитания – всё более обособлялись друг от друга. В 1-й половине 8 в. пол единство Ф. г. было восстановлено. Господствующего положения добилась группировка знати (вобравшая в себя высшую аристократию всех франк к-в), возглавленная майордомами Австразии, кот сумели также привлечь к себе вновь складывавшуюся в ходе соц расслоения зажиточную верхушку рядовых свободных. 1 попытку воссоединения Ф. г. предпринял австразийский майордом Пипин Геристальский (умер в 714), добившийся признания себя майордомом также в Нейстрии и Бургундии. Его сын Карл Мартелл (майордом в 715–741), сохранив права майордома в этих королевствах, вновь подчинил отпавшие в период ослабления власти Меровингов Тюрингию, Алеманнию и Баварию, восстановил власть над Аквитанией и Провансом. Его победа над арабами при Пуатье в 732 остановила арабскую экспансию в Зап. Европу. Авторитет и могущество позволили Карлу Мартеллу править, не возводя на кор престол наследников Меровингов. Усилению его власти содействовала бен реформа, установившая условный х-р земельных пожалований, предоставлявшихся за службу Сын Карла Мартелла Пипин Короткий при поддержке папы рим Захарии провозгласил себя королём Ф. г. (751), основав новую династию – Каролингов
