Етичні аспекти фетальної хірургії По відношенню до матері

Лікування плоду пов’язано с рядом етичних, особистих та соціальних питань. Основоположенням являється оцінка ризику проведення внутрішньоутробної корекції для здоров’я матері та її подальшої можливості народжувати. Ризик хірургічної корекції обов’язково повинен зрівнюватися з ризиком продовження вагітності без корекції.

Пацієнткам надається повна інформація відносно можливих захворювань, а також про способи корекції патології, які є в арсеналі спеціалістів, про можливі ускладнення корегуючої внутрішньоутробної операції, про подальше протікання вагітності та розвиток дитини. Права та безпека матері завжди стоять вище інтересів ще не народженої дитини.

Таким чином, люба процедура с високим ризиком для життя, функціонування або подальшій фертильності матері неможлива

По відношенню до плоду.

Основна ціль фетальної хірургії це можливість виправлення або переривання різних патологічних процесів, які ведуть до гибелі плоду або які становлять загрозу життя новонародженого. Медичною спілкою охорони матері і плоду була розроблена послідовність дій при виборі кандидатів для виконання внутрішньоутробної операції:

1. Точна та всебічна діагностика захворювання з оцінкою ступеня пошкодження та виключенням супутніх пошкоджень плоду.

2. Встановлення прогнозу протікання захворювання.

3. Чітке затвердження безперспективності проведення лікування захворювання після народження зважаючи на запущеність патологічного процесу.

4. Демонстрація можливостей внутрішньоутробної корекції вади плоду в попередніх дослідах на тваринах.

5. Проведення операції в спеціалізованому центрі корекції внутрішньоутробних вад плоду після згоди подружньої пари на основі наданої їм різнобічної інформації.

Раціональність підходу до вибору пацієнта для операції полягає в попереджені формування невідворотного пошкодження органу, яке залишається після народження дитини.

Однак деякі грубі вади розвитку невиправні та несумісні з життям (наприклад, ниркова агенезія), у таких випадках рекомендується припинення вагітності. З іншого боку, більшість аномалій успішно виправляється після народження дитини, при цьому основну частку вагітних жінок заздалегідь переводять у спеціалізований центр, в якому проводять керуємі пологи, і відразу після народження дитини надають кваліфіковану неонатологічну та хірургічну допомогу. І наостаннє, залишається 3-я група вад, прогресування яких до моменту народження приводить до невідворотних, підчас несумісних з життям змін в організмі немовля.

Відповідно до вад, які коригуються слід віднести ті, які перешкоджають нормальному розвитку органа. У теперішній час існує лише декілька досконально вивчених, безпосередньо погрозливих життєвих станів, які виправдовують ризик внутрішньоутробної операції

Класифікація внутрішньоутробних вад (з прикладами)

Невиправні вади розвитку, несумісні з життям	Вади розвитку плоду, виправні після народження	Вади розвитку плоду, виправні внутрішньоутробно
Аненцефалія Ниркова агенезія Тяжкі хромосомні дефекти Летальна кісна дисплазія	Омфалоцелє Гастрошизис Гідроцефалія Сіамські близнюки	Вроджена діафрагмова кіла Кістозна аденоматозна мальформація легень Крижово-куприкова тератома Фетофетальний трансфузійний синдром

Виявлення фетальних аномалій на ранніх стадіях розвитку стало можливим завдяки прогресу пренатальної діагностики. Широке розповсюдження, як не інвазійних так і інвазійних методів обстеження поглибило нашу уяву про патофізіологію, розвиток та прогноз більшості вроджених вад. До таких методів відносять пренатальне ультразвукове дослідження, фетальну ехокардіографію, ЯМРТ плоду, амніоцентез, біохімічне дослідження крові з судин пупкового басейну, проби хоріонічних ворсин.